Рішення

від 14.05.2012 по справі 5009/1028/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.12 Справа № 5009/1028/12

м. Запоріжжя

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

до відповідача Приватного підприємства "КІА Логістіка", (72138, м. Мелітополь Запорізької області, бул. 30-ліття Перемоги, буд. 34, оф. 26)

про стягнення 24 550,00 грн. основного боргу за перевезення вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. та 1 498,70 грн. пені

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

19.03.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Чернігів (ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до Приватного підприємства "КІА Логістіка", м. Мелітополь Запорізької області (ПП "КІА Логістіка") про стягнення 24 550,00 грн. основного боргу за перевезення вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. та 1 498,70 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1028/12, справі № 5009/1028/12 присвоєно номер провадження справи 4/22/12, судове засідання призначено на 09.04.2012 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи. на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 14.05.2012 р.

В судовому засіданні 14.05.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За ініціативою суду розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 19.03.2012 р. і від 09.04.2012 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 5009/1028/12 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/1028/12, яка 24.03.2012 р. була отримана уповноваженою особою ПП "КІА Логістіка", про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7231800467079), та ухвалою суду від 09.04.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5009/1028/12, яка на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач в судове засіданні 09.04.2012 р. повторно не прибув. 11.05.2012 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання, яким позивач просить суд провести розгляд справи № 5009/1028/12, без участі особисто позивача або його уповноваженого представника, розглянути спір по суті та винести рішення, позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Розглянувши подане позивачем клопотання про вирішення спору по суті без участі уповноваженого представника позивача, суд вважає, що воно подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, зважаючи на закінчення процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 5009/1028/12, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 525, 526, 549, 610, 611, 629, 901, 903 ЦК України та ст., ст. 7, 20, 173, 174, 231, 307 ГК України і полягають в тому, що 16.05.2011 р. сторонами у справі був укладений договір № 16/05-К, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання організувати доставку вантажів відповідача у відповідності до погоджених сторонами у заявках маршрутів, а відповідач зобов'язався оплатити виконане доручення в сумі, що погоджена сторонами. В рамках укладеного договору відповідач надав позивачу заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 07/06/11 від 07.06.2011 р. за маршрутом м. Полтава (Україна) -м. Мінськ (Білорусія), вартість перевезення 9 000,00 грн., вантаж -насіння в мішках; № 06/07/11 від 06.07.2011 р. за маршрутом м. Полтава (Україна) -м. Брест (Білорусія), вартість перевезення 10 400,00 грн., вантаж -насіння в мішках; № 10/07/11 від 10.07.2011 р. за маршрутом м. Брест (Білорусія) -м. Запоріжжя (Україна), вартість перевезення 12 500,00 грн., вантаж - короба. Позивач вчасно та відповідно до умов договору та кожної окремої заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні виконав замовлені відповідачем перевезення, що підтверджується відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними. Відповідно до п. 3.1 договору платежі та взаємні розрахунки по виконанню доручення по перевезенню вантажів здійснюються на підставі виставленого позивачем рахунку та заявки на перевезення. Рахунки позивача підлягають оплаті протягом 60-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем документів. Як зазначає позивач, на виконання мов договору на адресу відповідача ним рекомендованою кореспонденцією направлялися оригінали заявок на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, оформлені з його боку, міжнародні товарно-транспортні накладні, акти надання послуг та рахунки-фактури на оплату наданих послуг на загальну суму 31 900,00 грн. Вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем оплачена частково в сумі 7 350,00 грн. Решту суми боргу відповідач не оплатив, чим порушив взяті на себе за умовами договору № 16/05-К від 16.05.2011 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 24 550,00 грн. 24.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо проведення повного розрахунку за наданні послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р., до якої були додані копії рахунків-фактур на оплату наданих послуг за спірний період. Вказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення. Згідно з п. 4.2.2 договору у разі затримки здійснення розрахунків, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП "КІА Логістіка" 24 550,00 грн. основного боргу за перевезення вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. та 1 498,70 грн. пені.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011 р. ФОП ОСОБА_1 (позивачем у справі) та ПП "КІА Логістіка" (відповідачем у справі) був укладений договір № 16/05-К на перевезення вантажу у міжнародному сполученні (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору відповідач (замовник) доручив, а позивач (перевізник) прийняв на себе зобов'язання організувати доставку вантажів відповідача у відповідності до погоджених сторонами у заявках маршрутів. Відповідач зобов'язався оплачувати виконані доручення в сумі, що узгоджена сторонами в заявках. (п., п. 1.1 і 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору умови транспортування узгоджуються сторонами в заявках.

Пунктами 2.1. та 2.1.2 Договору передбачено, що позивач має право для виконання доручення відповідача залучати третіх осіб за власним вибором. Позивач зобов'язаний організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами відповідно до умов, що зазначені в заявці відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем позивачу була надана транспортна заявка № 07/06/11 на здійснення перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Полтава (Україна) - Н.Яриловичі - м. Мінськ (Білорусія), дата завантаження 10.06.2011 р., вартість перевезення 9 000,00 грн., вантаж -насіння в мішках 20 т.

На виконання взятих на себе обов'язків за Договором 10.06.2011 р. позивачем був наданий належний ФОП ОСОБА_4 автотранспортний засіб RENAULT СВ 1750 АР із причепом СВ 1591 ХТ під завантаження вантажу в м. Полтава, який в подальшому був доставлений за призначенням вантажоодержувачу в м. Мінськ (Білорусія) -ТОВ "СемТрейдинг". Факт надання позивачем відповідачу зазначеної послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0028534 від 10.06.2011 р.

Також відповідачем позивачу була надана транспортна заявка № 06/07/11 на здійснення перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Полтава (Україна) - Н.Яриловичі - м. Брест (Білорусія), дата завантаження 08.07.2011 р., вартість перевезення 10 400,00 грн., вантаж -насіння в мішках 20 т.

Виконуючі взяті на себе зобов'язання позивачем був наданий належний ФОП ОСОБА_4 автотранспортний засіб VOLVO СВ 9118 АР із причепом СВ 2398 ХТ під завантаження вантажу в м. Полтава, який в подальшому був доставлений за призначенням вантажоодержувачу в м. Брест (Білорусія) -Приватному підприємцю ОСОБА_5 Факт надання позивачем відповідачу зазначеної послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0266247 від 08.07.2011 р.

Крім того, відповідачем позивачу була надана транспортна заявка № 10/07/11 на здійснення перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Брест (Білорусія) - Н.Яриловичі - м. Запоріжжя (Україна), дата завантаження 12.07.2011 р., вартість перевезення 12 500,00 грн., вантаж -короба до 15 т.

На виконання взятих на себе за Договором обов'язків 12.07.2011 р. позивачем був наданий належний ФОП ОСОБА_4 автотранспортний засіб VOLVO СВ 9118 АР із причепом СВ 2398 ХТ під завантаження вантажу в м. Брест, який в подальшому був доставлений за призначенням вантажоодержувачу в м. Запоріжжя (Україна) -Науково-виробничому підприємству №ВІАН". Факт надання позивачем відповідачу зазначеної послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0010701 від 12.07.2011 р.

Всього, за спірний період позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на загальну суму 31 900,00 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

У відповідності до п., п. 3.1 -3.3 Договору платежі та взаємні розрахунки по виконанню доручень по перевезенню вантажів здійснюються на підставі виставленого позивачем рахунку та заявки. Рахунки позивача підлягають оплаті протягом 60-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем документів. Сума доручення відповідача на перевезення вантажу узгоджується сторонами в заявках на кожне окреме перевезення. Розрахунок здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно з п. 2.2.4 Договору відповідач зобов'язався оплачувати рахунки позивача на умовах, передбачених у Договорі та заявках.

Як зазначає позивач, 22.07.2011 р. ним на адресу відповідача був направлений повний пакет документів, передбачений умовами Договору, а саме: оформлені з боку позивача транспортні заявки № 07/06/11, № 06/07/11 і № 10/07/11; міжнародні товарно-транспортні накладні CMR № 0028534 від 10.06.2011 р., CMR № 0266247 від 08.07.2011 р. і CMR № 0010701 від 12.07.2011 р.; акти надання послуг № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011 р. і № 15 від 19.07.2011 р., рахунки-фактури № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р.

У підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи № 5009/1028/12 надано належним чином посвідчену копію фіскального чеку № 9560 від 22.07.2011 р. (а.с. 21)

Однак, зазначена копія фіскального чеку № 9560 від 22.07.2011 р. не може бути прийнята судом як належний та допустимий, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказ направлення на адресу повного пакету документів, передбаченого умовами Договору № 16/05-К від 16.05.2011 р., оскільки позивачем не надано суду супровідного листа або іншого письмового опису (переліку) документів, який можливо було б співставити з наданою копією фіскального чеку № 9560 від 22.07.2011 р.

24.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо проведення повного розрахунку за наданні послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні за Договором № 16/05-К від 16.05.2011 р., до якої були додані копії рахунків-фактур на оплату наданих послуг за спірний період № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р.

У підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи № 5009/1028/12 надано належним чином посвідчену копію фіскального чеку № 4637 від 26.11.2011 р. (а.с. 24)

Вказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачем на користь позивача згідно Договору № 16/05-К від 16.05.2011 р. та рахунку-фактури № 04 від 15.06.2011 р. за надані послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні 22.07.2011 р. було перераховано 7 350,00 грн., про що свідчить виписка банку станом на 14.03.2012 р. (а.с. 22).

Решту вартості наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за Договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. в розмірі 24 550,00 грн. відповідач позивачу не сплатив.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за надані йому послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні у повному обсязі відповідно до умов Договору № 16/05-К від 16.05.2011 р. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_1 у розмірі 24 550,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити отримані послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих йому позивачем послуг в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 550,00 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП "КІА Логістика" 1 498,70 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 4.2.2 Договору, якими сторони визначили, що у разі затримки здійснення розрахунків, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасний розрахунок за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по рахунку фактурі № 04 від 15.06.2011 р. становить 127,52 грн., яка розрахована за період з 22.07.2011 р. по 19.01.2012 р., та по рахункам-фактурам № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р. становить 1 371,18 грн., яка розрахована за період з 26.10.2011 р. по 14.03.2012 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за прострочку розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не вірно визначений день, з якого почалося прострочення оплати.

Так, умовами п. 3.1 Договору встановлено, що платежі по виконанню перевезень вантажів здійснюються на підставі виставленого позивачем рахунку та заявки. Рахунки позивача підлягають оплаті протягом 60-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем документів.

Доказів первинного виставлення відповідачу рахунків-фактур № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р. та їх отримання відповідачем позивач суду не надав.

Повторне направлення позивачем рахунків-фактур № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р. на адресу відповідача підтверджується претензією від 24.11.2011 р. та фіскальним чеком № 4637 від 26.11.2011 р.

Відповідно "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р., та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) вираховуються за формулою: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання + 5 днів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що претензія від 24.11.2011 р. з доданими до неї копіями рахунків-фактур № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р. відповідачем отримана 02.12.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи положення п. 3.1 Договору, рахунки-фактури № 04 від 15.06.2011 р., № 14 від 12.07.2011р. і № 15 від 19.07.2012 р. відповідачем повинні були бути сплачені у строк до 24.02.2012 р. Однак, в порушення умов Договору відповідач зазначені рахунки у повному обсязі не оплатив.

Отже, вимога про стягнення з відповідача пені за прострочку розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково за період з 24.02.2012 р. по 14.03.2012 р. в сумі 197,54 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з ПП "КІА Логістіка" 24 550,00 грн. основного боргу за перевезення вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. та 197,54 грн. пені. В задоволенні позовних вимог про стягнення 1 301,16 грн. пені відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230 -232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 909 ЦК України, ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Чернігів до Приватного підприємства "КІА Логістіка", м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 24 550,00 грн. основного боргу за перевезення вантажів у міжнародному сполученні за договором № 16/05-К від 16.05.2011 р. та 1 498,70 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КІА Логістіка", (72138, м. Мелітополь Запорізької області, бул. 30-ліття Перемоги, буд. 34, оф. 26, код ЄДРПОУ 37678120) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 24 550 (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 54 коп. пені та 1 529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" травня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.