Рішення

від 10.05.2012 по справі 5015/609/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.12 Справа№ 5015/609/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова асоціація" м. Львів

До відповідача Дочірнє підприємство „Будівництво" Товариства з обмеженою відповідальністю „ТКС-Євробуд", м. Львів

Про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова асоціація" (Позивач), м. Львів до Дочірнього підприємства „Будівництво" Товариства з обмеженою відповідальністю „ТКС-Євробуд" (Відповідач), м. Львів про стягнення 47497,92 грн. заборгованості по орендній платі, 2607,47 грн. пені та 43740 грн. штрафу за дострокове розірвання договору з вини Відповідача.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.

08.05.2012 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.05.2012 року у зв'язку з поданням Відповідачем письмових пояснень у справі та для надання Позивачеві часу на ознайомлення з ними.

Представник Позивача у судовому засіданні 10.05.2012 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 02.04.2012 р. та від 03.05.2012 р.

У судовому засіданні 10.05.2012 р. представник Відповідача проти позовних вимог заперечив у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у запереченнях та поясненнях на позов.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне .

11 липня 2011 року між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 09/11 (Договір) з терміном його дії до 11 липня 2012 року.

Цього ж дня Позивач передав, а Відповідач прийняв за відповідним актом прийому-передачі приміщення по вул.Науковій, 2Б у м. Львові загальною площею 324 м 2 .

12 липня 2011 року сторони Договору уклали додаткову угоду № 1 до нього, якою передбачено, що в період з 11.07.2011 року по 31.08.2011 року орендна плата справляється за 150 м 2 орендованої площі.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.5., 2.6. Договору передбачено обов'язок Орендаря щомісячно, до 20 числа поточного місяця, сплачувати вартість оренди приміщень за наступний місяць з розрахунку 45 грн. за 1 м 2 орендованої площі, а вартість комунальних послуг та інших додаткових платежів -не пізніше 5 числа місяця наступного за тим, за який здійснюється оплата, згідно з виставленими рахунками.

Починаючи з грудня 2011 р. Відповідач припинив сплату орендної плати та вартості комунальних послуг мотивуючи це припиненням договірних відносин та поверненням орендованого приміщення, у зв'язку з чим його заборгованість із сплати вартості орендної плати та комунальних послуг згідно із наведеним Позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 03.05.2012 р. розрахунком становить 47497,92 грн.

Крім того, п.6.2. Договору оренди нежитлового приміщення передбачено обов'язок сплати Відповідачем пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати боргу (включаючи день оплати).

Також пунктом 6.4. Договору передбачено обов'язок Орендаря сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 25% від загальної суми річної орендної плати у випадку дострокового розірвання Договору з вини Орендаря.

Стаття 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Скориставшись вказаною нормою Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація», листом №12/01-03 від 12 березня 2012 року повідомило Дочірнє підприємство «Будівництво»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»про відмову від Договору оренди нежитлового приміщення № 09/11 від 11 липня 2011 року та його розірвання з моменту одержання Орендарем зазначеного повідомлення. Вказане повідомлення про відмову від договору оренди нежитлового приміщення отримане Відповідачем 22 березня 2012 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення.

З врахуванням зазначеного, та відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»Позивач нарахував Відповідачеві пеню в розмірі 2607,47 грн. та 43740 грн. штрафу за дострокове розірвання договору з вини Відповідача, що визначаються наведеними Позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 03.05.2012 р. розрахунками.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 238 ГКУ).

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 162 ЦК України).

Згідно із ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу передбачає, що штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не подано суду жодних належних доказів вчинення будь-якою із сторін Договору пропозиції про дострокове його розірвання з грудня 2011 р., про яку, відповідно до п.8.3. Договору, сторони повинні були попереджати одна одну за 60 днів до розірвання Договору оренди.

Відтак, суд приходить до висновку, що твердження Відповідача про безпідставність нарахування орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг за грудень 2011 р. -лютий 2012 р., є необгрунтованими, оскільки у матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення Позивачеві у належному стані за актом приймання-передачі, як це передбачено пунктами 5.2., 5.3. Договору оренди нежитлового приміщення №09/11 від 11 липня 2011 р., а фактичне розірвання Договору відбулося 22 березня 2012 р., після того як Відповідач отримав повідомлення Позивача про відмову від договору оренди нежитлового приміщення відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, надіслане листом №12/01-03 від 12 березня 2012 року.

Таким чином, визначена Позивачем сума основного боргу Відповідача у розмірі 47497,92 грн. є підставною і враховує фактичні оплати, проведені Відповідачем, в тому числі зарахування орендної плати за останній місяць оренди, яка була сплачена разом з платежами за перший місяць оренди відповідно до п.2.3. Договору. Беручи до уваги наведене, правомірним є і нарахування Відповідачеві пені в розмірі 2607,47 грн. згідно з п.6.2. Договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору та Акту приймання-передачі до нього розмір місячної орендної плати становить 324 м 2 х 45 грн. = 14 580 грн., тобто 25% від загальної суми річної орендної плати складає: 14 580 грн. х 12 міс. х 25% = 43 740 грн.

Отже, з моменту отримання Дочірнім підприємством «Будівництво» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація»про відмову від Договору оренди нежитлового приміщення № 09/11 від 11 липня 2011 року останній вважається розірваним з вини Орендаря і у Відповідача виник обов'язок сплати 25% від загальної суми річної орендної плати на користь Позивача -43 740 грн.

Також не заслуговують на увагу висновки Відповідача, наведені у поясненнях від 08.05.2012 р., про невідповідність орендованого приміщення умовам Договору і відсутність, у зв'язку з цим, вини Відповідача у достроковому розірванні Договору. Зазначені висновки спростовуються змістом акту приймання-передачі до Договору від 11.07.2011 р., у якому вказано, що сторони зауважень та претензій одна до одної не мають. Більше того, як визнав сам представник Відповідача у судовому засіданні, Позивач, згідно з Додатковою угодою №1 до Договору, на період з 11.07.2011 р. по 31.08.2011 р. більш ніж у два рази зменшив розмір орендної плати та виконав на замовлення орендаря і за його кошти додатковий ремонт, тобто вжив усіх можливих заходів для забезпечення Відповідачеві належних умов перебування в орендованому приміщенні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація»є обгрунтованими належними і допустимими доказами, тому позов слід задоволити, а судові витрати покласти на Відповідача, згідно із вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 162, 509, 525, 638, 782, 795 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 231, 238 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Будівництво" Товариства з обмеженою відповідальністю „ТКС-Євробуд" ( 79053, м. Львів, вул. Кн. Ольги,1-5, код ЄДРПОУ 34596915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова асоціація" (79017, м. Львів, вул. Івасюка,11/1, код ЄДРПОУ 20794083) 93845,39 грн. заборгованості по орендній платі та 1876,91 грн. судового збору.

3. Наказ видати, відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 14.05.2012 року

Суддя О.І.Довга