Постанова

від 15.05.2012 по справі 18пд/5014/209/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2012 р. справа №18пд/5014/209/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», сел. Ювілейне, м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №18пд/5014/209/2012 (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», сел. Ювілейне, м. Луганськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у м. Луганськ, Луганська область

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганська міська рада, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», сел. Ювілейне, м. Луганськ, про внесення змін до договору оренди землі від 20.03.2006р., державна реєстрація від 06.04.2006р. №040640200066, який укладений із Закритим акціонерним товариством «Сириус і К», відносно земельної ділянки площею 0,0600га терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова, а саме: доповнення п.4 розділу «Об'єкт оренди»договору новим абзацом наступного змісту: На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 339 078 (триста тридцять дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн.00коп.; викладення п.8 розділу «Орендна плата»в новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»; доповнення п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 «Орендна плата»договору оренди землі новим абзацом наступного змісту: «На момент укладання цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 02.04.2004р., державна реєстрація від 08.04.2004р. за №4951, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 13122 (тринадцять тисяч сто двадцять дві)грн.37коп.

Ухвалою від 24.01.2012р. господарський суд Луганської області порушив провадження у справі №18пд/5014/209/2012 та в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області.

08.02.2012р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України, в якій просив п. 2.3 прохальної частини вважати наступним: «доповнити п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 «Орендна плата»договору оренди землі новим абзацом наступного змісту: «На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 20.03.2006р., державна реєстрація від 06.04.2006р. №040640200066, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 13122 (тринадцять тисяч сто двадцять дві)грн.37коп.».

Рішенням від 07.03.2012р. господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив частково шляхом внесення змін до договору оренди землі від 20.03.2006р., державна реєстрація від 06.04.2006р. №040640200066, який укладено між Луганською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Сириус і К», виклавши п.8 вказаного договору в наступній редакції: «8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5». В іншій частині позову відмовив.

Висновок про часткове задоволення позову місцевий господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що п.8 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки не відповідає чинним нормам земельного законодавства, а отже є таким, що підлягає зміні. Разом з цим, відмовляючи у задоволенні решти позову, суд першої інстанції зазначив, що вимоги про внесення змін до п. 4 договору шляхом встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 339078,00грн. не підлягають задоволенню, оскільки у наданому Управлінням Держкомзему у м. Луганськ витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якою користується відповідач, вказаний розмір такої оцінки в сумі 348858,00грн. Кім того, вимоги про доповнення п.п.2.1.1 п.2.1 договору є безпідставними з огляду на відсутність у спірному договорі як підпункту 2.1.1, так і пункту 2.1, а також через необґрунтованість запропонованого позивачем розміру орендної плати.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2012р. у справі №18пд/5014/209/2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що на сьогоднішній день будівництво та розміщення автозаправної станції на спірній земельній ділянці ще не завершено, продаж нафтопродуктів та газу не здійснюється, а отже є неправомірним встановлення орендної плати у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5. Крім того, скаржник зазначає про не направлення орендарю Луганською міською радою пропозиції про зміну відповідного договору оренди землі із проектом договору про внесення таких змін.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 02.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради №80/31 від 14.03.2003р. було передано шляхом укладання договору Закритому акціонерному товариству «Сириус і К»в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0600га за адресою: вул. Ломоносова під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки, затвердженим відповідно до п.1 даного рішення.

На виконання означеного рішення 20.03.2006р. між Луганською міською радою (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством «Сириус і К»(орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого району м. Луганська 06.04.2006р. за №040640200066), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в стокове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0600га, на якій присутні інженерні комунікації (водопровід). На момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93138,60грн. (п.п. 2,3,4 договору).

Пунктом 7 договору сторони встановили строк його дії до 14.03.2052р.

Згідно п. 8 договору, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Відповідно до п. 12 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку (п. 33 договору).

З матеріалів справи вбачається, що вищевказана земельна ділянка була передана відповідачу 07.04.2006р. за актом приймання-передачі.

Разом з цим, у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 від 27.05.2011р. про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську. Вказаним рішенням було визначено, зокрема, що при внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до п.3 Додатку до вказаного рішення Луганської міської ради, договірний коефіцієнт для земельних ділянок, що використовуються під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів та газу, встановлено у розмірі 4,5.

Враховуючи викладене, 31.10.2011р. Луганський міський голова звернувся до ЗАТ «Сириус і К»з пропозицією №01/03-13/6872/0/2-11 про внесення відповідних змін до договору оренди землі від 20.03.2006р., державна реєстрація від 06.04.2006р. за №040640200066, що викладені в проекті договору про внесення змін, який було додано до вказаного листа.

У зв'язку з неотриманням у встановлений строк відповіді орендаря на вищевказану пропозицію, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Так, статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Луганська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12, яким встановлено, що, зокрема, при внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до п.3 Додатку до вказаного рішення Луганської міської ради, договірний коефіцієнт для земельних ділянок, що використовуються під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів та газу, встановлено у розмірі 4,5.

З матеріалів справи вбачається, що дане рішення було оприлюднене у міській газеті «Жизнь Луганска»від 01.06.2011р. №23 (1095).

Таким чином, за висновком судової колегії, п.8 укладеного між сторонами договору оренди землі не відповідає вимогам Податкового кодексу України та вказаним нормативно-правовим актам Луганської міської ради в частині визначення розміру річної орендної плати.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на даний час на вказаній земельній ділянці будівництво автозаправної станції не завершено, продаж нафтопродуктів та газу не здійснюється, оскільки умовами договору передбачено саме таке цільове призначення орендованої землі. Крім того, скаржником не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Згідно матеріалів справи, Луганська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді чи погодження на неї відповідачем надано не було.

Матеріалами справи спростовується твердження скаржника про неотримання такої пропозиції позивача, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №04483208 містить відмітку про вручення кореспонденції уповноваженому представнику останнього 03.11.2011р.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення змін до пункту 8 договору оренди землі від 20.03.2006р., укладеного між сторонами, шляхом викладення його в наступній редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»- обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в решті позову з огляду на наступне.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка затверджується відповідною радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Таким чином, саме затверджена у встановленому порядку технічна документація, складена за результатами грошової оцінки, є підставою для обрахування земельного податку та орендної плати.

Проте, позивачем до матеріалів справи в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки додано лист начальника Управління Держкомзему у м. Луганськ №4-2-14/3868 від 21.09.2011р. із додатком у вигляді таблиці з інформацією про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Відповідно даних вказаної таблиці, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надана відповідачу в користування, складає 339078грн.

Натомість, згідно відомостей Управління Держкомзему у м. Луганськ (витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №0996/4-5-14 від 05.03.2012р.), розмір такої оцінки станом на 22.02.2012р. складає 348858,00грн.

Отже, судом першої інстанції правомірно зазначено, що в даному випадку лист Управління Держкомзему та таблиця не є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, а отже не можуть бути прийняті судом до уваги. За таких обставин, позовні вимоги в частині внесення змін до п. 4 договору шляхом його доповнення новим абзацом наступного змісту: На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 339 078 (триста тридцять дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн.00коп., є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.

Крім того, безпідставними є вимоги позивача про доповнення п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору, оскільки укладений між сторонами договір оренди землі від 20.03.2006р., зареєстрований 06.04.2006р. за №040640200066, по-перше, не містить відповідних пунктів та підпунктів, а по-друге, розмір річної орендної плати, запропонований позивачем в сумі 13122,00грн. є необґрунтованим, оскільки розрахований з невірного розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, оскільки з наявного в матеріалах справи рішення Луганської міської ради №9/12 від 27.05.2011р. вбачається про затвердження коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, за наявності в договорі оренди землі умов про можливість перегляду розміру орендної плати, судова колегія дійшла висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2012р. у справі №18пд/5014/209/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №18пд/5014/209/2012 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», сел. Ювілейне, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №18пд/5014/209/2012 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників -7

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС