Постанова

від 16.05.2012 по справі 17/235-1/205

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 17/235-1/205 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Жаботиної Г.В., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року у справі за позовомПАТ "АК "Київводоканал" доКП "ЖЕО-110" Голосіївської районної в м. Києві ради треті особи 1) АЕК "Київенерго" 2) КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у травні 2010 року, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з КП "ЖЕО-110" 416 991,05 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 06721/2-01 від 13.06.2006 року, 10 048,19 грн. на відшкодування інфляційних втрат, 1 667,55 грн. 3 % річних та 11 394,93 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2010 року, в позові відмовлено.

За наслідками перегляду в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 року рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду скасовані, а справу передано на новий судовий розгляд.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 09.09.2011 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 242 607,45 грн. боргу, 10 048,19 грн. інфляційних втрат, 1 667,55 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено,що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 06721/2-01 від 13.06.2006 року, за умовами якого ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) зобов'язалось надати КП "ЖЕО-110" (абонент) послуги з постачання питної води та приймати стічні води у систему каналізації м. Києва, а останній оплачувати вартість цих послуг на визначених договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (затверджено Наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року) умовах.

Згідно п. 2.2.2 та п. 2.2.3 зазначеного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Перевіряючи виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року позивачем надавались відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, які останній оплатив частково і на час розгляду справи судом його заборгованість складає 242 607,45 грн., це підтверджується належними доказами та ним не оспорюється.

За таких обставин, коли відповідач у порушення умов договору в обумовленні строки та в повному обсязі не розрахувався за надані йому послуги з постачання питної холодної води та приймання стічних вод, позивач має право вимагати сплати боргу відповідачем, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України у примусовому порядку, а тому місцевий господарський суд та апеляційний господарський суд правомірно частково задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 242 607,45 грн., 10 048,19 грн. на відшкодування інфляційних втрат, 1 667,55 грн. 3 % річних та обґрунтовано відмовили у стягненні вартості використаної для підігріву води, яка є складовою частиною вартості послуг з постачання гарячої води, що надаються не позивачем, а іншою особою, і оплата якої умовами спірного договору не передбачена, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111 9 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді Г.В. Жаботина

Л.В. Стратієнко