Рішення

від 14.05.2012 по справі 36/5005/2878/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.12 р. Справа № 36/5005/2878/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ловеч", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційної фірми "Меблі", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 2 213, 45 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ловеч" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційної фірми "Меблі" (далі - відповідач) про стягнення 2 213, 45 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням договору № 22 від 10.01.2008 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем товару позивач нарахував та просив стягнути пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

На підтвердження позовних вимог позивач надав до суду копії: договору № 22 від 10.01.2008 (а.с. 8-9); накладної № 152 від 22.11.2008 (а.с. 10); довіреності № 000052 від 24.11.2008 (а.с. 11); виписки за операціями по рахунку № 260020060411.980 (а.с. 12); одностороннього акту звірки розрахунків, доказів його направлення та отримання відповідачем (а.с. 18-20).

Позивач, керуючись ст. ст. 16, 509, 526, 549, 610-612, 622, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 179, 265 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 2 213, 45 грн., з яких: 1 162, 00 грн. основного боргу, 653, 22 грн. пені, 290, 50 грн. інфляційних втрат, 107, 73 грн. - 3 % річних, а також 1 609, 50 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 порушено провадження по справі № 36/5005/2878/2012, розгляд справи призначено на 10.04.2012.

В судових засіданнях 10.04.2012 та 24.04.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою сторін, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач представника в судове засідання не направив. 13.04.2012 та 10.05.2012 від позивача до суду надходили клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника у зв'язку з неможливістю забезпечення його присутності в судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень 31.03.2012 та 14.04.2012, представника в судові засідання не направив, причини неприбуття не повідомив, ухвали суду від 28.03.2012, 10.04.2012, 24.04.2012 не виконав, витребувані документи не надав.

Нез'явлення у судове засідання представників сторін за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційна фірма "Меблі" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.05.2012 виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ловеч" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційна фірма "Меблі" (покупець) був укладений договір № 22, відповідно до п. 1 якого, продавець зобов'язується виготовити і поставити у погоджений між сторонами термін продукцію, а покупець отримати і провести оплату за отриману продукцію по договірних цінах.

Згідно п. п. 3.1 договору, розрахунки проводяться, як правило, за попередньою оплатою в розмірі не менше 30 % від вартості поставки.

Пунктом 12 договору встановлено термін дії договору - з 10.01.2008 до 31.12.2008, якщо одна з сторін не сповістить другу про припинення дії договору, він продовжує діяти на подальший термін. Припинення дії договору не знімає з сторін обов'язку провести між собою повний розрахунок.

Позивач на виконання умов договору № 2 від 10.01.2008 виготовив та поставив відповідачу продукцію на суму 2 664, 00 грн. згідно накладної № 152 від 22.11.2008. Факт поставки підтверджується штампом відповідача на накладній № 152 та довіреністю уповноваженого на отримання продукції працівника відповідача № 000052 від 24.12.2008, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 договору № 22 від 10.01.2008, розрахунки за поставлену продукцію та іншу комерційну діяльність здійснюється безпосередньо між продавцем і покупцем у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996, на протязі 60-ти банківських днів. :

Банківські дні для розрахунку починаються:

- при самовивозі покупцем - в день виписки накладної;

- при транспортуванні продукції автотранспортом продавця - в день належного оформлення накладної покупцем (п. п. 4-4.2 договору № 22).

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційна фірма "Меблі" частково оплатило поставлений товар на суму 1 502, 00 грн., що підтверджується випискою про операції по рахунку № 26002006411.980 позивача, згідно якої відповідач проводив розрахунок також і за іншими накладними згідно договору № 22 від 10.01.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційна фірма "Меблі" своєчасно не здійснило розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар по договору № 22 від 10.01.2008 в розмірі 1 162, 00 грн. На підтвердження наявності даної заборгованості позивачем надано односторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011 та докази його отримання відповідачем.

З огляду на положення п. 3 договору та згідно накладної № 152 від 22.11.2008, строк оплати поставленого товару настав 17.02.2009 (шістдесят банківських (робочих) днів з дня виписки накладної).

Доказів оплати поставленого товару в розмірі 1 162, 00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, від участі у розгляді справи ухилився.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 162, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5 договору, у випадку несвоєчасної оплати за продукцію покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє під час нарахування пені за кожен день прострочки від неоплаченої суми.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за період з 17.02.2009 по 20.03.2012 в сумі 653, 22 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки.

Однак, умови договору № 22 від 10.01.2008 не містять застереження (в розумінні ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки в разі прострочення оплати товару, більш як на 6 місяців. Таким чином, в даному випадку, термін нарахування неустойки за несвоєчасну оплату поставленого товару має узгоджуватися з нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 134, 70 грн. за період з 17.02.2009 по 17.08.2009.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з лютого 2009 по лютий 2012 в розмірі 290, 50 грн. та 3 % річних за період з 17.02.2009 по 20.03.2012 в розмірі 107, 73 грн.

Оскільки, прострочення виконання зобов'язання має місце, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 107, 73 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із неправильним застосуванням позивачем індексів інфляції, вимога про стягнення збитків від інфляції підлягає задоволенню частково у розмірі 273, 07 грн.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1 677, 50 грн. (1 162, 00 грн. - основний борг; 134, 70 грн. - пеня; 107, 73 грн. - 3 % річних; 273, 07 грн. - інфляційні втрати), в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 219, 79 грн.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-комерційної фірми "Меблі" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 88; код ЄДРПОУ 01557414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ловеч" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357; код ЄДРПОУ 20768753):

- 1 162, 00 грн. (одна тисяча сто шістдесят дві грн. 00 коп.) основного боргу;

- 134, 70 грн. (сто тридцять чотири грн. 70 коп.) пені;

- 107, 73 грн. (сто сім грн. 73 коп.) 3 % річних;

- 273, 07 грн. (двісті сімдесят три грн. 07 коп.) інфляційних втрат;

- 1 219, 79 грн. (одна тисяча двісті дев'ятнадцять грн. 79 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова

Повне рішення складено 14.05.2012