Рішення

від 15.05.2012 по справі 24/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.12 р. Справа № 24/135

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Величко Н.В.,

Судді: Бокова Ю.В., Шилова О.М.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ

про: стягнення 38 944,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явивлись

від відповідача: не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Ойл», Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ про стягнення 38 944,25 грн.- суми процентів за договором №0928А8 від 01.01.2011р. про поставку нафтопродуктів.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 536, 694, 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 198, 199 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору № 0928 від 01.01.2011р. поставки нафтопродуктів, довідку про поставки та оплати, претензію з доказом направлення, копії довіреностей на отримання продукції, копії специфікацій та видаткових накладних.

Відповідач у своєму письмовому відзиві від 06.09.2011р. №б/н (а.с.26) зазначив, що за своєю сутністю відповідальність у вигляді неустойки передбачена п.7.7 договору, являє собою пеню і оскільки у зазначеному пункті договору встановлена відповідальність саме у вигляді відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання, то це саме пеня. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином відповідач вважає, що відповідальність встановлена п. 7.7 договору не повинна перевищувати подвійну ставку НБУ, а оскільки сума, нарахована позивачем перевищу вказану суму, то вказаний пункт договору не може застосовуватись як такий, що суперечить законодавству.

06.09.2011р. розпорядженням голови господарського суду Донецької області призначено колегіальний розгляд справи №24/135 у складі суддів: Головуючий Величко Н.В., судді: Сгара Е.В., Соболєва С.М.

13.09.2011р. позивач надав доповнення до позову, в якому посилався на те що сторонами в договорі №0928А8 було узгоджено умови про застосування штрафних санкцій за невиконання відповідачем зобов»язань по своєчасній оплаті поставленого товару - пені (п.4.2), а також щодо нарахування процентів за надану відстрочку оплати - товарний кредит (п.7.7) на підставі вимог ст. 198 ГК України. Позивач вважає, що одним із зобов»язань відповідача, передбачених в п.п. 7.7. договору №0928А8, є оплата процентів у випадку невиконання ним зобов»язань по своєчасній та у повному обсязі оплаті поставленого товару. (п.7.7). 23.09.2011р. позивач надав доповнення до позову, в яких пояснив, що проценти - це не штрафні санкції, а надбавка до вартості товару, робот, послуг, переданих покупцю, на принципах товарного кредиту, тобто з відстрочкою, або розстрочкою кінцевого розрахунку за умовою виплати процентів. На відміну від пені, яка є штрафною санкцією, порядок стягнення якої, строки, періоди стягнення, розміри, повністю регулюються законом, а свою чергу порядок уплати процентів , розмірі, строки - самостійно узгоджуються сторонами в договорі. Сторони вправі на свій розсуд узгоджувати в яких випадках, строках, розмірах та в якому порядку застосовуються проценти. У спірному договорі сторони узгодили оплату процентів в розмірі 10 % за кожен день прострочки, при цьому відповідачу була надана відстрочка оплати за отриманий товар - 1 банківський день з моменту отримання товару.

Провадження у справі 24/135 неодноразово зупинялось у зв»язку з розглядом пов»язаної з нею справи №24/207 за позовом Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк про визнання положення п.7.7 договору № 0928 від 01.01.2011р. недійсним.

05.12.2011р. рішенням господарського суду Донецької області, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2012р., у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк, про визнання положення п.7.7 договору № 0928 від 01.01.2011р. недійсним, відмовлено.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 28.04.2012р. було змінено склад судової колегії у справі №24/135 та призначено слухання справи у складі: головуючий Величко Н.В., судді Бокова Ю.В., Шилова О.М.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та не заперечується сторонами, 01.01.2011 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки нафтопродуктів № 0928А8 (а.с.10), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та сплатити товар в порядку і строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього. Сторони домовились, що документом, який підтверджує узгодження сторонами сум поставки, асортимента, ціни, кількості та строків поставки є видаткова накладна на товар або акт прийому-передачі товару з зазначенням матеріально відповідальних осіб, які приймають і передають товар. Прийомка-передача товару здійснюється на автозаправних станціях постачальника. Перехід права власності підтверджується накладною на відпуск товару або актом приймання-передачі товару. З моменту передачі товару постачальник приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню покупця на АЗС та зберіганню нафтопродуктів покупця у асортименті і кількості згідно видаткової накладної постачальника (пункти 1.1, 1.6 та 2.1.1 договору).

Згідно п.3.1 договору покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання товару. Момент отримання товару співпадає з датою, зазначеною у накладній постачальника. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.1, п.3.2 договору)

У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки (п.5.1 договору). Додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки (п.7.7 договору).

Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.7.1 договору)

Договір №0928А8 від 01.01.2011р. підписаний обома сторонами без заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював зобов'язання належним чином, поставив відповідачу товар (нафтопродукти) у січні на суму 38500 грн., який був оплачений у повному обсязі за попередньою оплатою та у березні на суму 5250,00 грн., а відповідач прийняв цей товар, про що свідчать відповідні копії довіреностей на отримання товару, специфікації та видаткові накладні (а.с.17-22).

За твердженнями позивача, відповідач оплатив отриманий у березні товар на суму 5250 грн. лише 24.05.2011р. при встановленому терміні до 12.03.2011р., тобто з прострочкою 73 дні.

Позивач звертався до відповідача з претензією №21-юр від 19.04.2011р. щодо оплати заборгованості за договором №9028-А8 від 01.01.2011р., яка була залишена без уваги.

Факт порушення Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів» строків розрахунків за договором відповідачем не заперечується.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №0928А8 від 01.01.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

У пункті 7.7 договору сторони передбачили, що за порушення покупцем термінів оплати товару додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки.

Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі зазначених норм позивач нарахував відповідачу проценти за період з 12.03.2011р. по 24.05.2011р. у загальній сумі 38325 грн.

Господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому нараховані позивачем проценти підлягають стягненню з відповідача саме визначеному позивачем розмірі.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Синтез Ойл» є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк, до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ 38 325,50 грн. процентів, задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» (84586, пгт. Красна Гора, м. Артемівськ, Донецької області, ЄДРПОУ 25093764, р/р 26009000108359 в АТ Ерстебанк», м. Київ, МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, 45, ЄДРПОУ 35636403, р/р №26006175307121 в Лівобережному відділенні ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) 38 325,00 грн. - процентів, 389,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2012р.

Головуючий суддя Величко Н.В.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Шилова О.М.