Постанова

від 15.05.2012 по справі 58/600

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 58/600

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання: Лесковці В.П.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р.

у справі № 58/600 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО КОНЦЕПТ»

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" (далі - відповідач) про розірвання договору підряду на проведення робіт № 2 Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р. та стягнення грошових коштів у сумі 6514, 50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у справі № 58/600 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт". В частині позовних вимог про стягнення 6514,50 грн. авансу відмовлено. Стягнуто з відповідача судові витрати. Мотивуючи своє рішення в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору підряду, суд першої інстанції, з урахуванням положень законодавства та умов договору, дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що є істотним порушенням умов договору, а тому становить належну підставу для розірвання спірного договору. Водночас, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення 6514,50 грн. авансу, суд першої інстанції посилаючись на ст. 35 ГПК України, зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва від 11.05.2011р. у справі № 48/72 встановлено, що позивач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р., у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків на підставі ч.3 ст. 612 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у справі № 58/600 в частині відмови в стягненні 6514,50 грн. авансу, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що вимога про стягнення суми авансу неправомірно відхилена судом, оскільки суд сам встановив факт невиконання договірних зобов'язань відповідачем та не врахував, що на підставі ст. 1212 ЦК України відпала підстава, на якій відповідач отримав суму авансу, а тому, на думку скаржника, вказана сума авансу підлягає поверненню.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17.04.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. розгляд справи відкладався на 15.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 15.05.2012р. представник відповідача повторно не з'явився. Про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів ГПК України, неявка представника відповідача у судове засідання, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, не перешкоджає апеляційному перегляду даної справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (змінене найменування якого Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" (підрядник) укладено договір підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 (далі - Договір, а.с. 10).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступні роботи та надати послуги: виконати проектні роботи по цьому договору відповідно до вихідних даних, в межах встановлених строків та ціни; виготовити проектно-кошторисну документацію (проект) на виконання будівельно-монтажних робіт в приміщеннях №73 та №74, що належать Замовнику та розташовані за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, будинок № 9-з (далі - об'єкт) під відділення АКІБ "УкрСиббанк"; погодити готову проектну документацію із замовником; забезпечити належну якість проектно-кошторисної документації, відповідність її установленим технічним вимогам; погодити проектно-кошторисну документації у відповідних державних органах та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не обмежуючись такими: районним органом містобудування та архітектури, районною санітарно-епідеміологічною службою, органом пожежного нагляду, Київенерго, Держнаглядохоронпраці, НДІпроектреконструкція, власником будинку, Службою Київдержекспертиза (за необхідністю) тощо; отримати в установленому порядку відповідні висновки; звернутись до Дарницької РДА з проханням надати дозвіл на затвердження проекту; отримати Розпорядження Дарницької РДА щодо дозволу на затвердження проекту; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію; отримати у відповідних державних органах дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації; провести дії щодо прийняття в експлуатацію об'єкту після будівельних робіт, здійснених відповідно до проектно-кошторисної документації; отримати для замовника акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкту органом державної влади; подати до БТІ необхідні документи та отримати в БТІ нову технічну документацію на об'єкт; отримати нові правовстановлюючі документи на об'єкт; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленого за Договором проекту; не передавати без згоди замовника проект іншим особам.

Згідно з п. 1.2 Договору проектно-кошторисна документація розробляється та визначається ДБН А.2.2-3-2004. Склад робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації: виконання обмірів та візуальне обстеження будівельних конструкцій об'єкту (існуючого приміщення); виконання топогеодезичних робіт (при необхідності); підготовка документів та збір вихідних даних для одержання АПЗ (архітектурно-планувального завдання); одержання АПЗ (архітектурно-планувального завдання); підготовка та одержання технічних умов для виконання інженерних розділів проекту; фотофіксація ділянки проектування та прилеглих будинків; оформлення та виготовлення паспорту опорядження фасаду та встановлення пристроїв громадського користування (банкомату) з погодженням та затвердженням; розробка архітектурно-будівельної частини проектної документації та інженерних розділів проекту; оформлення та виготовлення проектно-кошторисної документації (проекту) у трьох примірниках.

Положеннями п. 1.3 Договору встановлено, що термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1 цього договору, у повному обсязі встановлений по 20.04.2007 р.

Із змісту п. 1.4 Договору вбачається, що замовник зобов'язався надати підряднику необхідні для виконання проектних робіт вихідні дані за 5 днів до початку виконання робіт. Підрядник готує опитувальні листи. Завдання на проектування замовник погоджує з підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору встановлено, що ціна виконання робіт, за згодою сторін, становить 65 145,00 грн. Після укладення договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від ціни, зазначеної в п. 2.1 даного договору, що складає 32 572,50 грн. Остаточний розрахунок згідно з договором здійснюється у 5-ти денний строк після завершення робіт та підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно із п. 3.1 Договору замовник зобов'язаний: надати підряднику необхідні для проектування вихідні дані за 5 днів до початку робіт згідно з ДБН А 2.2.3-2004; протягом п'яти днів від дня підписання договору визначити свого відповідального представника і повідомити про це підрядника; передати підряднику документи, що стосуються об'єкту; забезпечити затвердження виконаних підрядником відповідно до п. 1.1 даного договору робіт; сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт; залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 4.1 Договору склад та обсяги робіт, що приймаються до виконання, а також перелік проектно-кошторисної документації визначається у процесі узгодження договору та фіксується у п.п. 1.1 і 1.2 цього договору, можливо - календарному плані або особливих умовах, які є невід'ємною частиною договору.

Календарним планом до Договору сторонами погоджено етапи, строки виконання та розрахункову ціну робіт за Договором.

07.11.2006 р. позивачем згідно п. 2.2 Договору було перераховано на користь відповідача аванс у розмірі 32 572,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 07.11.2006 р. (а.с.16).

Додатковою угодою №1 до Договору від 18.04.2007 р. сторонами у зв'язку із затримкою одержання розпорядження Київської міської державної адміністрації про переведення об'єкту до нежитлового фонду викладено п. 1.3 в наступній редакції: "1.3. Строк виконання робіт, зазначених в п. 1.1 цього договору, у повному обсязі встановлений по 08.08.2007 р.".

18.05.2007 р. сторонами складено акт приймання - здачі виконаних робіт по договору, відповідно до якого відповідач виконав та передав проектно-кошторисну документацію, а позивач прийняв роботи за Договором на загальну суму 32 572,50 грн.

30.09.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди про: збільшення розміру авансу на 10% від ціни виконання робіт по Договору, а саме на 6 514,50 грн. (п. 1); доповнення п. 1.1 Договору новим реченням: " оформити необхідну документацію по оформленню права користування земельною ділянкою для вводу в експлуатацію відділення банку" (п. 2.1); викладення п. 1.3 Договору в наступній редакції: "1.3. Термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1 Договору, у повному обсязі встановлений по 31.12.2008 р." (п. 2.2); викладення п. 2.2 Договору в наступній редакції: "Замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 39 087,00 грн. в два етапи: першу частину авансу у розмірі 32 572,50 грн. в строк до 17.11.2006 р.; другу частину авансу у розмірі 6 514,50 грн. в строк до 15.10.2008 р." (п. 2.3).

Положеннями п. 3 додаткової угоди №2 до Договору від 30.09.2008 р. встановлено, що з урахуванням вимог ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовилися про поширення дії п. 2 цієї додаткової угоди на правовідносини, що виникли до її підписання, а саме з 08.08.2007 р.

21.10.2008 р. позивачем перераховано на користь відповідача другу частину авансу у розмірі 6 514,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0002149204 від 21.10.2008 р. (а.с.16)

Листом № 21-03/3307 від 22.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати Договір та вимагав повернути аванс у розмірі 6 514,50 грн., цей лист отримано відповідачем 26.02.2010р. (а.с.17)

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем робіт за Договором, а тому останній просить розірвати спірний договір та зобов'язати відповідача повернути сплачений аванс у розмірі 6 514,50 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання спірного Договору з огляду на таке.

Спірний Договір у даній справі є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Згідно зі ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов Договору підряду, позивачем відповідачу сплачено 07.11.2006р. 32 572,50 грн., та 18.05.2007 р. сторонами складено акт приймання - здачі виконаних робіт по Договору, відповідно до якого відповідач виконав та передав проектно-кошторисну документацію, а позивач прийняв роботи за Договором на загальну суму 32 572,50 грн. В подальшому, позивачем відповідачу 21.10.2008р. було сплачено іншу частину авансу у розмірі 6 514,50 грн.

Факт неналежного (несвоєчасного) виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду після сплати другої частини авансу у сумі 6 514,50 грн. не спростовано відповідачем, який у суд першої інстанції не з'явився та надав належних доказів для іншого висновку.

Крім того, під час апеляційного перегляду відповідач, представник якого не з'являвся за викликом суду, також не подав відповідних доказів суду апеляційної інстанції, які б підтверджували належне виконання умов Договору, а саме виконання робіт на суму сплаченого позивачем авансу у розмірі 6 514,50 грн.

За приписами ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що пропозицію позивача про розірвання Договору, яку надіслано відповідачу 22.02.2010р., та отримано останнім 26.02.2010р., відповідачем задоволено не було, Договір у добровільному порядку не розірвано.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст.852 ЦК України, на яку посилається позивач, встановлено право замовника вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.

Згідно статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, оскільки у даній справі встановлено невиконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду, це, на думку колегії суддів, є істотним порушенням даного Договору. При цьому, роботи за Договором підряду відповідачем не закінчено на час розгляду справи, хоча позивачем і сплачено йому відповідні кошти, передбачені Договором.

Крім того, відповідач хоча і був повідомлений належним чином судами першої та апеляційної інстанції про розгляд справи, проте не з'являвся у судові засідання, відзиву або заперечень проти позовних вимог суду не надав, як не надано ним і доказів виконання робіт за Договором на сплачену позивачем суму коштів.

Вищенаведене свідчить, що позивач, як замовник, вправі вимагати у судовому порядку розірвання спірного Договору підряду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про розірвання договору підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006р., а тому зазначений Договір підлягає розірванню.

Отже, рішення в цій частині слід залишити без змін.

Стосовно позовних вимог про стягнення авансу у розмірі 6 514,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення 6514,50 грн. авансу, послався на ст. 35 ГПК України, зазначивши, що рішенням господарського суду м. Києва від 11.05.2011р. у справі № 48/72 встановлено, що позивач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р., у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків на підставі ч.3 ст. 612 ЦК України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на таке.

За приписами ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У даному випадку застосування норм ст. 35 ГПК України стосовно правовідносин у даній справі є неправильним, оскільки в рішенні, на яке посилається суд першої інстанції у справі № 48/72, суд дійшов висновку про прострочення кредитора (позивача), що є оцінкою обставин у названій справі, а не встановленням факту у розумінні ст. 35 ГПК України.

Відповідачем допущено істотне порушення умов Договору внаслідок чого спірний Договір підряду розірвано.

Позивач, звертаючись з позовом у справі № 48/72 про стягнення 6 514,50 грн. суми авансу, у якій йому було відмовлено, посилався на інші правові підстави для заявлення вказаних вимог, а саме, на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором. У даній же справі, позивач, посилаючись на істотне порушення умов Договору, просить суд розірвати спірний Договір та на підставі ст. 1212 ЦК України вважає, що сплачена сума авансу у розмірі 6 514,50 грн. підлягає поверненню, оскільки підстава, на якій вказані грошові кошти набуто відповідачем відпала.

З вказаними доводами позивача слід погодитись, оскільки наявними у справі доказами та з урахуванням встановлених у даній справі обставин, вбачається, що відпала підстава, за якої позивачем було перераховано суму авансу за Договором підряду.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цьому контексті, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, хоча і був повідомлений належним чином судом першої та судом апеляційної інстанції, проте будь-яких заперечень та доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язань за авансовою оплатою суду не подав. Матеріали справи не містять ні відзиву на позов, ні заперечень щодо позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 19.12.2011р. у справі № 7/114/10 щодо наслідків розірвання Договору, передбачених ст. 653 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для повернення відповідачем позивачу суми авансу.

З урахування викладеного, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача суми авансу у розмірі 6 514,50 грн., а тому в цій частині рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2012р. у справі 58/600 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог про стягнення суми авансу в розмірі 6 514,50 грн.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 34, 43,49, 99, 101, 103-105 ГПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2012р. у справі 58/600 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми авансу у розмірі 6 514,50 грн.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 6 514, 50 грн. авансу задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" (код 34414762) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код 09807750) суму авансу в розмірі 6 514,50 грн.

5. В частині задоволення вимог про розірвання договору підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006р. рішення залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" (код 34414762) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код 09807750) судові витрати за подання позову у сумі 2 352,50 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" (код 34414762) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код 09807750) судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1 176,25 грн.

8. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 58/600 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г

18.05.12 (відправлено)