Постанова

від 15.05.2012 по справі 5023/10567/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 5023/10567/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Власенко С.М.,

за участю представників сторін:

позивача - представник ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 16.01.2012 р.,

відповідача - представник ОСОБА_2 за довіреністю № 38-1867 від 28.05.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех», м. Харків, ( вх. 1271Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі №5023/10567/11,

за позовом -Науково -виробничого приватного підприємства «Укрмедтех», м.Харків,

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,

про розірвання договору про постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 року,-

ВСТАНОВИЛА:

.

У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд розірвати договір про постачання теплової енергії №1597 від 01.02.2002 р., укладений між Науково - виробничим приватним підприємством «Укрмедтех»та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі».

20.01.2012 р., до початку розгляду справи по суті, позивачем були уточнені позовні вимоги відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якими останній просив розірвати договір про постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 р., укладений між Науково-виробничим приватним підприємством «Укрмедтех»та КП «Харківські теплові мережі», та припинити правовідношення за договором № 1597 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 р., укладеним між НВПП «Укрмедтех»та КП «ХТМ».

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі №5023/10567/11 (суддя Сальникова Г.І.) у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі №5023/10567/11 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що з грудня 2009 року відповідач перестав якісно постачати теплову енергію до його приміщень. Температура в опалювальний період 2009-2010 р. не перевищувала 14 градусів С. Через те, що на неодноразові виклики, стосовно перевірки якості опалення представники відповідача не з*являлись, 24.12.2009 р. позивач склав акт про результати невідповідності якості опалення в приміщеннях НВПП «Укрмедтех». 28.01.2010 р. позивач направив листа № 7, в якому просив розібратися у ситуації, яка склалася. У листі № 58/18 від 04.02.2010 р. відповідач відповів, що для поліпшення якості теплопостачання приміщень позивачу необхідно звернутися до балансоутримувача будинку. В подальшому листування позивача з відповідачем не врегулювало конфлікту і 25.02.2010 р. позивач листом № 15 запропонував відповідачу розірвати договір № 1597 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 р. по закінченню опалювального сезону 2009-2010 року. Відповідач листом № 199/18 від 07.04.2010 р. відмовився від розірвання договору. Отже, позивач вважає, що систематичні порушення відповідачем договору № 1597 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 р. є істотними та позбавляють позивача на якісне отримання теплової енергії, на яке він розраховував при укладання договору.

Окрім того, скаржник посилається на те, що правовідносини за договором №1597 на даний час вже не регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міненерго України і Державним комітетом з будівництва, архітектури і житлової політики України від 28.10.1999 р. № 307/262, оскільки вони вже не діють. Це призводить до неврегульованості правовідносин сторін за даним договором. Укладаючи вищенаведений договір в п.1.2 позивач і відповідач зазначили -обидві сторони зобов'язуються керуватися правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міненерго України і Державним комітетом з будівництва, архітектури і житлової політики України від 28.10.1999 р. № 307/262, якими до речі визначена навіть примірна форма договору про постачання теплової енергії. Однак, за змістом спірного договору сторони продовжують ним керуватись. Отже, апелянт вважає, що фактично у даному випадку істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладанні даного договору згідно з приписами статті 652 Цивільного кодексу України.

Також, на думку апелянта, при прийнятті оскаржуваного судового рішення по даній справі судом першої інстанції до спірних правовідносин не вірно застосовані приписи Закону України «Про житлово -комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р., Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, статей 526,611,629 Цивільного кодексу України та не застосовані приписи статті 652 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі №5023/10567/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між Науково -виробничим приватним підприємством «Укрмедтех»та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» 01.02.2002 року укладено договір про постачання теплової енергії № 1597, відповідно до умов якого відповідач узяв на себе зобов'язання постачати позивачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а позивач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором ( а.с. 11-18 т.1).

Відповідно до п.10.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом Харківської області; ліквідації сторін.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком № 3 до договору № 1597 (умови припинення подачі теплової енергії) передбачено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі, зокрема, письмового звернення споживача про припинення теплопостачання при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не перешкоджають інтересам інших споживачів ( а.с. 18 т.1).

28.01.2010 р. позивач на адресу відповідача направив листа, в якому повідомляв, що у зв'язку з низькими показниками температури в приміщеннях підприємства -позивача із-за неякісного обігріву та неможливістю, пов'язаної з цим, нормальної роботи підприємства по наданню медичних послуг, які вимагають правила ліцензування даного виду послуг, він просить направити представника теплових мереж для вирішення ситуації, що склалася ( а.с. 4 т.1).

На вказане звернення КП «ХТМ»листом № 58/18 від 04.02.2010 р. повідомило позивача, що для поліпшення якості теплопостачання приміщень підприємства НВПП «Укрмедтех»необхідно звернутись до балансоутримувача будинку для проведення наладки і регульоровки внутрішньо - будинкової системи опалення житлового будинку ( а. с. 21 т.1).

25.02.2010 р. НВПП «Укрмедтех»направило відповідачу листа № 15, в якому запропонувало розірвати договір № 1597 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 року по закінченню опалювального сезону 2009-2010 року ( а.с. 22 т.1).

Відповідач листом № 199/18 від 07.04.2010 р. повідомив позивача, що відповідно до «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання», затвердженого наказом № 4 від 22.11.2005 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово --комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року, за № 1478/11758 ( із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово --комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169) відключення від мереж централізованого теплопостачання провадиться тільки для всього житлового будинку, відключення окремих приміщень не передбачено. Також, КП «ХТМ»в листі зазначив, що питання про розірвання договору буде розглядатися після виконання позивачем усіх вимог «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання»( а.с. 23-24 т.1).

30.06.2010 року позивач направив відповідачу листа № 30, в якому просив видати технічний висновок на установку лічильника теплової енергії в його приміщеннях, розташованих за адресою: м. Харків, вул.23-го Августа, 2а (а.с. 25 т.1).

29.09.2010 р. позивач самостійно відключився від централізованого опалення, про що було складено акт, підписаний представниками балансоутримувача та свідків ( а.с. 28 т.1).

30.09.2010 р. позивач третє звернувся до відповідача з листом № 41, в якому повідомив, що ним зроблено від*єднання приміщень від опалення, ізольовано джерело централізованого опалення та відбувся перехід на альтернативне джерело опалювання. Також позивач у цьому листі запропонував відповідачу надіслати свого представника для складання акту про від*єднання приміщень позивача від системи централізованого опалення, та нагадав про припинення дії договору № 1597 від 01.02.2002 р. за таких обставин ( а.с. 26 т.1).

04.10.2010 р. позивач наказом № 6 по своєму підприємству ввів в експлуатацію електричний котел прямого нагріву для опалення приміщень ( а.с.47 т.1).

21.10.2010 р. відповідач своїм листом № 698/18 з посиланням на вищезазначений Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання повідомив позивача, що відключення окремих приміщень не передбачено. Питання щодо розірвання договору буде розглядатися після виконання позивачем усіх вимог Порядку про відключення, у зв'язку з чим оплата за теплову енергію повинна виконуватись відповідно до умов договору на поставку теплової енергії ( а.с. 46 т.1).

Зазначені обставини послугували для позивача підставою зі зверненням до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 р., укладеного між Науково-виробничим приватним підприємством «Укрмедтех»та КП «Харківські теплові мережі»та припинення правовідношень за ним.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те, що приміщення позивача вбудоване у багатоповерховий житловий будинок з централізованою системою опалення, приміщення позивача не обладнане окремим тепловим вводом, тому КП «Харківські теплові мережі»не мають технічної можливості відключити приміщення позивача від централізованої системи опалення. Окрім того, позивач не має письмової згоди постійно діючої міжвідомчої комісії на відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення, технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного)теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та самого проекту.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову позивачеві у задоволенні його позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено істотного порушення договору про постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 р. з боку відповідача, та з того, що підстави, які були б встановлені договором або законом стосовно припинення договірних зобов'язань між сторонами, відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Харківської області, виходячи із наступного.

Так, відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року ( із змінами внесеними Кабінетом Міністрів України від 31.10.2007 оку № 1268) затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з пунктом 1 цих Правил (зі змінами та доповненнями) вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово -комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення. Згідно з п.п. 24, 25 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 1478/11758 ( із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України від 06.11.2011 р. № 169) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п.1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Слід відмітити, що внесені зміни до вище перерахованих правил та наказу роблять неможливим відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир та приміщень в багатоквартирному житловому будинку, але надають можливість відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку в цілому, по рішенню загального зібрання та згоди всіх власників приміщень, що знаходяться в житловому будинку.

Підпунктами 2.1.,2.2,25 вказаного вище Порядку ( із змінами та доповненнями) передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГОП з письмовою заявою про відключення. Комісія приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГОП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГОП виконується монтажною організацією. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГОП, який подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Підпунктом 2.2.3 Порядку передбачено, що у разі, якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Пунктом 34 Правил надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень, переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач займає нежитлові приміщення площею 190,9 кв. м, розташовані за адресою : м. Харків, вул. 23 Серпня, 2-А, в/м № 105, що знаходиться на балансі Харківської квартирно -експлуатаційної частини району, згідно договору оренди № 118/1999/Головку від 16.06.1999 року. Приміщення позивача розташовані у багатоповерховому житловому будинку з централізованою системою опалення і не обладнане окремим тепловим вводом. 29.09.2010 р. позивачем самостійно зроблено від*єднання приміщень від опалення, ізольовано джерело централізованого опалення та здійснено перехід на інше джерело опалення, про що складено акт ( а.с. 28 т.1).

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що акт від 29.09.2010 р. не є належним доказом відключення від мереж централізованого теплопостачання, оскільки будь яке несанкціоноване втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору порушує права інших споживачів є правопорушенням й служить підставою для відшкодування майнової (моральної) шкоди володарями інших приміщень (квартир) в багатоповерховому житловому будинку й стягнення штрафу. Адже, при проектуванні будинку закладається й спосіб теплопостачання -централізоване теплопостачання. У відповідності з вимогами відповідних будинкових норм у відношенні устаткування системи опалення всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно зв*язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку.

Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник приміщення не має права самовільно змінювати систему опалення й здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі квартири. Відключення окремих квартир (приміщень) по стояку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньо- будинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подання теплоносія та інші стояки.

Отже, в ході розгляду спору позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду належних доказів дотримання ним встановленого порядку для відмови від послуг із теплопостачання.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем у ході розгляду справи як у першій інстанції так і в апеляційній не доведено судам підстави для розірвання договору про постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 р., укладеного між Науково-виробничим приватним підприємством «Укрмедтех»та КП «Харківські теплові мережі»; не доведено істотного порушення договору № 1597 відповідачем, не доведено, що позивачу неякісним постачанням тепла завдано шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач окрім вимоги про розірвання договору № 1597 від 01.02.2002 р. про постачання теплової енергії просив суд припинити договірні зобов'язання між КП «Харківські теплові мережі»та НВПП «Укрмедтех»за спірним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у її задоволенні, виходячи із наступного.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 10.2 спірного договору -договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом Харківської області; ліквідації сторін.

Відповідно до п.10.4 договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до пункту 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За таких обставин, підстави для припинення договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем за договором № 1597 від 01.02.2002 року відсутні.

Посилання апелянта на те, що сторони продовжують керуватися Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міненерго України і Державним комітетом з будівництва, архітектури і житлової політики України від 28.10.1999 р. № 307/262, тоді як вони вже не діють, і що саме це призводить до неврегульованості правовідносин сторін за спірним договором, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів як підстава для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки, по -перше, у судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що він не звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору про постачання теплової енергії № 1597 від 01.02.2002 року, по -друге, 03.10.2007 року постановою Кабінету Міністрів України № 1198 були затверджені та введені в дію Правила користування тепловою енергією ( які є чинними на даний час), що змінили вищевказані Правила.

Стосовно тверджень позивача про неякісне постачання теплової енергії, то такі твердження не знайшли у матеріалах справи свого підтвердження. Як встановлено судом, КП «Харківські теплові мережі»є власником теплових мереж, які прокладені до вводу багатоповерхового житлового будинку. Внутрішньо будинкові мережі знаходяться на балансу у балансоутримувача цієї житлової багатоповерхової будівлі, в якому розташоване приміщення відповідача. У відповідності до додатку № 2 до договору № 1597 від 01.02.2002 року про постачання теплової енергії визначена межа балансової та експлуатаційної відповідальності між споживачем та власником гуртожитку за адресою вул. 23 Серпня, 2 А, Зазначений додаток підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.

Правилами користування тепловою енергією, які затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198, межа експлуатаційної відповідальності визначається як межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою між теплопостачальною організацією та споживачем.

Отже, питання про поліпшення якості теплопостачання повинно вирішуватись балансоутримувачем багатоповерхової житлової будівлі, про що було письмово повідомлено позивачу у відповіді № 58/18 від 04.02.2010 р.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі № 5023/10567/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача -Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 р. у справі № 5023/10567/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С.Хачатрян

повний текст постанови складено 14.05.2012 р.