Постанова

від 10.05.2012 по справі 15/321-05     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Справа № 15/321-05

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 31 від 30 грудня 2011 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 912Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05

за позовом ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки Дергачівського району Харківської області

до ТОВ компанія "Техінпром" ,м. Харків

про стягнення 2 461 643,34 грн. ,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05 (суддя Кононова О.В.) відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 2051643,34 грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 24616,43 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

В частині стягнення 410 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв 'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду Харківської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом передчасно було поновлене провадження у даній справі, оскільки справа № 5023/8023/11 (н.р. 37/517-06) (до закінчення розгляду якої було зупинено провадження у даній справі) на момент поновлення провадження у даній справі була переглянута лише апеляційною інстанцією та була направлена на перегляд у суд касаційної інстанції. Вважає не встановленим факт існування зобов'язань у КП «Харківські теплові мережі»перед позивачем, за якими була здійснена передача права вимоги.

Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, просить в задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05 відмовити повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року слухання справи відкладалось у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 08 травня 2012 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, та відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання, яка обумовлена хворобою, та необхідністю уточнення своєї правової позиції..

Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Строк розгляду апеляційної скарги у даній справи закінчується 12 травня 2012 року.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справи у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Однак, суд не зобов'язаний задовольняти клопотання сторін про продовження строку розгляду справи; якщо суд вважає, що справа може бути розглянута у строк встановлений нормами Господарського процесуального кодексу України без їх участі, якщо неявка представників не перешкоджає вирішенню спору. Крім того слід зауважити, що клопотання сторони має бути обґрунтованим та підтвердженим документально.

Відповідач у своєму клопотанні просить продовжити строк розгляду справи у зв'язку з хворобою, однак в підтвердження даного факту не надав жодного доказу.

Крім того, відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Харківським апеляційним господарським судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, доказів про поважність причин неявки у судове засідання відповідач не надав та з урахуванням строку розгляду, встановленого частиною третьою статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника позивача , колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору № 169 від 26.03.2003 року про поступку права вимоги в сумі 2 461 643 грн. 34 грн.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2006 року було зупинено провадження по справі № 15/321-05 за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ компанія "Техінпром" про стягнення 2461643,34 грн. до вирішення господарським судом Харківської області справи № 37/517-06 за позовом ТОВ компанія "Техінпром" до ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" про визнання недійсним договору № 169 від 26.03.2003 року про поступку права вимоги.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2011 року у справі № 5023/8023/11(н.р. № 37/517-06), що пов'язана з даною справою, в задоволенні позовних вимог ТОВ компанія „Техінпром" до ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2011р. у справі № 5023/8023/11 (н.р. № 37/517-06) рішення господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2011 року залишено без змін.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

У зв'язку із закінченням апеляційного провадження у пов'язаній справі з даною, відповідно до вказаних норм законодавства, позивач 27 грудня 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про поновлення провадження у даній справі

Ухвалою суду від 17 січня 2012 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08 лютого 2012 року.

Вважаючи поновлення провадження у даній справі неправомірним, відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті справи № 5023/8023/11 Вищим господарським судом України.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, а саме: господарський суд зупиняє провадження у справі: в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Колегія суддів вважає, що всебічно дослідивши клопотання відповідача та документи додані до нього, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в його задоволенні, в зв'язку з тим, що подання касаційної скарги не впливає на набрання рішенням законної сили і не зупиняє його виконання, не унеможливлює розгляду цієї справи судом, а отже, не є підставою для зупинення провадження у справі.

Із матеріалів справи свідчить, що 26 березня 2003 року Державним підприємством „Харківська ТЕЦ-5" (кредитор) та ТОВ «Компанія «Техінпром»(новий кредитор) було укладено договір №169 про поступку права вимоги (т. 1 а.с.7).

Товариство позивача створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України «Про створення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»від 17 березня 2003 р. №133 шляхом перетворення державного підприємства „Харківська ТЕЦ-5" у Відкрите акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5», що підтверджується витягом зі статуту ПАТ Харківська ТЕЦ - 5»та свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 №393849 ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (т. 1 а.с.140-143).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника кредитора -КП «Харківські теплові мережі»по зобов'язанням оплати частини грошових коштів згідно з договором № 505 від 13 серпня 2001 року та додаткових угод до нього між кредитором та боржником за поставлену теплову енергію на суму 3 000 000,00 грн.

За уступку права вимоги новий кредитор (відповідач) перераховує кредитору (позивачу) грошові кошти в розмірі 3 000 000,00 грн. ( пункт 2.1. договору).

На виконання умов договору КП „Харківські теплові мережі" протягом березня-квітня 2003 р. було перераховано 3 000 000,00 грн. на користь відповідача, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень ( т. 1 а.с.14-21).

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язався перерахувати грошові кошти, що вказані в п. 2.1. договору після виконання КП „Харківські теплові мережі" зобов'язань, передбачених договором № 505 від 13.08.2001 р.

Відповідно до пункту 5.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (пункт 5.1 договору).

Строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем відповідно визначеного в пункті 2.2. договору не був визначений.

У зв'язку з виконанням позивачем зобов'язань по договору № 169 від 26 березня 2003 року в повному обсязі, 04 червня 2005 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 07-19/835, в якій була викладена вимога щодо виконання свого обов'язку відповідачем протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Претензія позивача була отримана відповідачем 06 червня 2005 року, однак, дій щодо виконання свого обов'язку відповідно до п. 2.2. договору №169 від 26.03.2003 р. відповідачем не було вчинено.

За договором №169 від 26.03.2003 р. між позивачем та відповідачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 538356,66 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи фінансовою угодою №1 від 15.09.2003 р. (т. 1 а.с.12).

Після порушення провадження по цій справі між позивачем та відповідачем була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01 листопада 2005 року, відповідно до п.2, п. 3 якої, вимоги позивача до відповідача за договором №169 від 26.03.2003 р. були припинені в розмірі 410 000,00 грн.(т. 1 а.с. 71

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги

Відповідно до вищевикладеного, господарське зобов'язання відповідача в розмірі 410 000,00 грн. яке виникло з договору №169 про відступлення права вимоги щодо зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором № 505 від 13.08.2001 р. за отриману теплову енергію, є припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.11.2005 р. та місцевий господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 410 000,00 грн. на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З урахуванням викладеного, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором №169 від 26.03.2003 р. на час розгляду справи становив 2051643,34 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в розмірі 2051643,34 грн.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що рішенням господарського суду Харківської області від 20 січня 2006 року у справі №08/301-05 встановлено, що позивачем на користь відповідача перераховані грошові кошти за договором №169 від 26.03.2003 року. Рішення було винесено за наслідками розгляду спору між тими ж сторонами та набуло законної сили,

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року у справі № 08/301-06 встановлено, що договір уступки права вимоги №169 від 26.03.2006 р. містить всі необхідні для укладання такого виду договорів умови, його зміст не суперечить чинному на той час законодавству, його дійсність і реальність доведена фактом існування заборгованості КП „Харківські теплові мережі" перед ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та сплатою КП „Харківські теплові мережі" на користь ТОВ Компанія „Техінпром" грошових коштів саме в розмірі, зазначеному в договорі. В рішенні господарського суду Харківської області від 25.10.2011 р. судом встановлено, що договір № 169 від 26.03.2003 року не протирічить статті 50 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р. та не суперечить цілям діяльності позивача. Наведене є підставою для звільнення від доказування факту дійсності договору №169 від 26.03.2006 р. та відповідності його вимогам діючого на той час закону, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що відповідно до договору уступки права вимоги від 26 березня 2003 року кредитор передав новому кредитору право вимоги виконання зобов'язання по конкретній угоді (за договором N 505 від 13 серпня 2001 року), тобто по точно визначеному зобов'язанню і в повному об'ємі, передбаченому цими зобов'язаннями, і це зобов'язання не було а ні припинено, а ні виконано, і що договір від 26 березня 2003 року відповідає вимогам статті 197 Цивільного кодексу УРСР. Крім того, з рішення господарського суду Харківської області від 20 січня 2006 року у справі N 08/301-06, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року у цій справі вбачається, що договір уступки права вимоги укладено відповідно до вимог статті 197 Цивільного кодексу України і вказані рішення судів набрали законної сили.

Отже, враховуючи приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факт перерахування грошових коштів є приюдиційним, тобто доведення не потребує.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2012 року у справі № 15/321-05 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складений 14 травня 2012 року