Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-13394/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 р. (17:58) Справа №2а-13394/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 122/11 від 17.11.2011 року,

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 5/10-0 від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Адалар»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Адалар» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з позовними вимогами щодо:

- скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0006702301, яким збільшена сума зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41667,00 грн., штраф - 10417,00 грн., всього - 52084,00 грн.;

- визнання протиправним та скасування Наказу від 27.04.2011 року № 1342/23-4 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Базис-Торг» за період - грудень 2010 року;

- визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності формування податкового зобов'язання за грудень 2010 року;

- визнання протиправними дій щодо відображення в акті твердження відносно нікчемності правочинів ТОВ «СК Адалар» з ПП «Базис-Торг», що стало підставою для нарахування та застосування штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СК «Адалар» проведено з порушенням норм податкового законодавства, за відсутності підстав, визначених Податковим кодексом України. Крім того, безпідставними є висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочину, укладеного з ПП «Базис Торг», оскільки первинними документами підприємства підтверджується дійсність вказаного правочину.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.12.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим в адміністративній справі № 2а-4673/11/0170/25 за позовом ПП «Базис-Торг» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 26.04.2012 року, підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись, на те, що перевірку позивача було проведено на підставі наказу та повідомлення, виданих керівником ДПІ в м. Сімферополі, відповідно до ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України. В ході проведеної перевірки було встановлено безпідставність оподаткування позивачем правочину, укладеного з ПП «Базис Торг» у зв'язку з його нікчемністю, наслідком чого стало зменшення суми податкового кредиту за грудень 2010 року та донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п.п. 41.1.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.08.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Адалар», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 431630 від 11.08.2003 року (а.с.11).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА № 231907 від 14.10.2009 року (а.с.12) видами діяльності ТОВ «СК Адалар» за КВЕД є: будівництво будівель, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво доріг, аеродромів, та улаштування поверхні спортивних споруд, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалюваним устаткуванням.

Позивачем 01.09.2003 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00878774 (а.с.13).

В порядку подання податкової звітності позивачем 19.01.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.54-57).

В рядку 17 декларації «Усього податкового кредиту» позивачем було визначено розмір податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 373667,00 грн., з них 41666,67 грн. становить сума податку на додану вартість, сплачена за господарською операцією з контрагентом ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986, індивідуальний податковий номер 361659801097), про що зазначено у Додатку 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.59-60).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в період з 27.04.2011 року по 04.05.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СК Адалар» (ЄДРПОУ 32624484) з питань взаємовідносин з ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 5543/23-4/32624484 від 04.05.2011 року (а.с.32-39), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 п. 7.4, п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 41667,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «СК Адалар» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 373667,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань взаємовідносин з ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за грудень 2010 року встановлено його завищення у сумі 41667,00 грн.

Згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПП «Базис Торг» (має стан 0 - продавець) надало у грудні 2010 року ТОВ «СК Адалар» товар.

Згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.03.2011 року № 3378/23-4/36165986 ПП «Базис Торг» за грудень 2010 року встановлено порушення ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В даному випадку, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Базис Торг» адміністративно-господарський можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість суб'єктів господарювання доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум ПДВ суб'єктів господарювання при тому, що ТОВ «СК Адалар» за рахунок вищезазначеного контрагента отримало податкову вигоду шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ.

На підставі даних акту перевірки № 5543/23-4/32624484 від 04.05.2011 року відповідачем 21.06.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006702301 (а.с.31), яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у загальній сумі 52084,00 грн., у тому числі 41667,00 грн. за основним платежем та 10417,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в адміністративному порядку до податкового органу (а.с.44-48).

Проте, за рішеннями податкового органу (а.с.41-42, 49-52) податкове повідомлення-рішення № 0006702301 від 21.06.2011 року залишено без змін.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки, висновки, викладені в акті перевірки, а також податкове повідомлення-рішення № 0006702301 від 21.06.2011 року протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Судом під час розгляду справи було перевірено правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наказом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 27.04.2011 року № 1342 (а.с.169) у відповідності до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79, ст. 20 Податкового кодексу України та згідно податкової декларації за грудень 2010 року наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СК Адалар» (ЄДРПОУ 32624484) з питань взаємовідносин з ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986) та провести позапланову невиїзну перевірку з 27.04.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, тобто є правим актом індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10.

Пунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податків визначений ст. 78 ПК України.

Як зазначалось вище, серед підстав проведення перевірки позивача у наказі від 27.04.2011 № 1342 було зазначено п.79.1, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з наведеного вище слідує, що підставою для проведення позапланової перевірки платника є не тільки наявність інформації щодо можливого порушення ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а й відсутність пояснень такого платника податків на письмовий запит органу державної податкової служби.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби позивачеві не спрямовувався. На цей факт у своїх поясненнях вказав позивач, та він не був спростований відповідачем.

Так, у поясненнях від 26.04.2012 року (а.с.165) представником відповідача було зазначено про те, що запит на виконання п.78.1ст. 78 ПК України структурним відділом податкової служби наданий не був.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що на момент видання наказу від 27.04.2011 № 1342 були відсутні підстави для проведення перевірки позивача, передбачені п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку, відповідачем порушено зазначений принцип, у зв'язку з чим, наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 27.04.2011 року № 1342 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «СК Адалар» має бути визнано протиправним та скасовано.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СК Адалар», то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд вважає, що вимоги п. 79.2 ст.79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день, наступний за днем видання наказу та днем відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за № 1383/14650, позбавляє положення п. 79.2 ст. 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

В той час, як матеріали справи свідчать про те, що повідомлення та наказ про проведення перевірки було направлено позивачу поштою 29.04.2011 року, тобто вже після початку проведення перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо завчасного повідомлення платника податків - ТОВ «СК Адалар» про дату початку та місце проведення перевірки.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається зі змісту акту № 5543/23-4/32624484 від 04.05.2011 року, під час перевірки була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АІС «Аудит», АРМ «Бест-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

У зв'язку з чим суд зазначає, що відповідачем порушений основний принцип проведення документальної перевірки - дослідження первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, враховуючи сукупність обставин, встановлених судом вище, а саме: не повідомлення позивача належним чином про проведення перевірки, а також здійснення перевірки на підставі даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем без вивчення первинних документів, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СК Адалар».

Позивачем також були заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відображення в акті твердження відносно нікчемності правочинів ТОВ «СК Адалар» з ПП «Базис-Торг».

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків), Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Відповідно до цього Порядку Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, відображення в акті обставин, виявлених перевіркою, є правом податкового органу.

При цьому, суд зазначає, що акт не є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже, не породжує для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Що стосується безпосередньо порушення, виявленого під час перевірки, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань став факт облікування останнім у податковому та бухгалтерському обліку господарської операції, укладеної з ПП «Базис Торг», яка за висновками податкового органу є нікчемною.

Судом було перевірено зазначені доводи на відповідність вимогам чинного законодавства та було встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим від 22.12.2010 року № 715 (а.с.108) ТОВ «СК Адалар» надано дозвіл на реконструкцію мереж водопостачання на ділянці вулиць Морська - Набережна м. Судака.

З метою здійснення робіт з реконструкції мереж водопостачання позивачем було придбано у ПП «Базис Торг» товар (будівельні матеріали) на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с.103-107): № 637 від 02.08.2011 року, № 638 від 02.08.2011 року, № 636 від 02.08.2011 року, № 635 від 01.08.2011 року, № 632 від 01.08.2011 року.

При цьому, як свідчать матеріали справи, товар був придбаний у ПП «Базис Торг» на умовах внесення авансового платежу.

Вказаний платіж на суму 250000,00 грн. був здійснений позивачем 27 та 29 грудня 2010 року, про що свідчать виписки з рахунку позивача у ПАТ «Банк Кіпру» (МФО 320940) (а.с.99-100).

За наслідками проведеної господарської операції ПП «Базис Торг» було складено та видано ТОВ «СК Адалар» наступні податкові накладні (а.с.101-102):

№ 1732 від 27.12.2010 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.,

№ 1776 від 29.12.2010 року на суму 100000,00 грн., з них ПДВ - 16666,67 грн.

Використання позивачем отриманих від ПП «Базис Торг» будівельних матеріалів у своїй господарській діяльності (реконструкція мереж водопостачання згідно з рішенням від 22.12.2010 року № 715) підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (а.с.116-161).

Готовність реконструйованих мереж водопостачання до експлуатації підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 23.08.2011 року, яку зареєстровано у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (а.с.109-115).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагента ПП «Базис Торг», їх оплата з врахуванням податку на додану вартість, а також їх подальше використання у господарській діяльності товариства.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності у правочині, укладеному між ТОВ «Ск Адалар» та ПП «Базис Торг», оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлений на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Що стосується відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку вказаної господарської операції, то суд зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту - Наказ № 165).

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як зазначалось судом вище, суму податку на додану вартість, сплачену за податковими накладними № 1732 від 27.12.2010 року та № 1776 від 29.12.2010 року, що складені ПП «Базис Торг», у розмірі 41666,67 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Судом перевірено вказані податкові накладні на відповідність вимогам законодавства та встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами справи також підтверджується факт оплати позивачем податку на додану вартість за даними податковими накладними, про що зазначалось раніше, суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року (дата списання коштів з банківського рахунку платника податку та дата отримання податкових накладних) суми податку на додану вартість у розмірі 41667,00 грн.

У зв'язку з цим необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст. 123 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0006702301.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0006702301.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.04.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 03.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 21.06.2011 року № 0006702301.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 27.04.2011 року № 1342 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СК Адалар».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СК Адалар» з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Базис-Торг» за грудень 2010 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Адалар» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна,23, кв.17, ЄДРПОУ 32624484) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.