Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-862/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2012 року 10:41 № 2а-862/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Субару Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2011р. №0000882320, №0000872320, №0000862320 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Субару Україна»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2011 № 0000882320, від 22.09.2011 № 0000872320, від 22.09.2011 № 0000862320.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Субару Україна»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «САНА ГРУП», ТОВ «Адрія плюс». За наслідком перевірки було складено акт від 09.09.11 № 327/23-205/34294671 (далі -Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність реальної можливості поставок товарів позивачу вказаними вище контрагентами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.09.2011 № 0000882320, від 22.09.2011 № 0000872320, від 22.09.2011 № 0000862320.

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «САНА ГРУП», ТОВ «Адрія плюс».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на фактичну «безтоварність»операцій, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у третіх осіб.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Як встановлено судом, позивачем було укладено договір № 0909 01 від 01 вересня 2009 року з ТОВ «Адрія плюс». Предметом вказаного договору є надання рекламно-інформаційних послуг під час змагань «Дріфт на Столичному»в період ЗТ 12 по 13 вересня 2009. Згідно додатку № 1 до вказаного договору було затверджено графік оплати та види послу,г згідно якого ТОВ «Адрія плюс»на замовлення та за рахунок позивача виконує такі інформаційно-рекламні послуги: розміщення рекламних брендів; брендування сцени, траси; розміщення модельного ряду автомобілів Субару, тест драйв автомобілів Субару та інш.

Підставою для вищезазначеного є наказ № 017-ОД позивача від 31 серпня 2009 року про проведення рекламного заходу «Столичне автошоу». Згідно п 2. вказаного наказу передбачено подання керівникові позивача на затвердження: план підготовчих дій; перелік ЗМІ що будуть запрошені; перелік підрядників які будуть організовувати презентацію, а також кошторис витрат; підготувати звіт про проведення даної події з аналізом ефективності використання коштів згідно затвердженого кошторису до 16.09.09. Згідно п.4 наказу керівника логістики позивача зобов'язано забезпечити доставку автомобілів для експозиції.

Згідно звіту від 15 вересня 2009 року та переліку ЗМІ на підставі Наказу № 017-ОД під час акції на Столичному авто шоу було: проведено експозицію автомобілів, організацію клієнтського тест-драйву (включає в себе жеребкування, залучення інструкторів, підготовки траси, анкетування), проведення вікторини, організація заходу (включає в себе залучення ведучого, роботу промоутерів по роздачі флаєрів серед присутніх), організація показових виступів.

Разом з тим на підтвердження виконання вказаного позивачем не надано на вимогу суду документи, які передбачено вище, зокрема: не надано затвердженого керівником позивача звіту про проведення заходу з аналізом ефективності використання коштів, не надано документів якими засвідчується факт передачі матеріальних цінностей для здійснення рекламних заходів ТОВ «Адрія плюс»(починаючи рекламними банерами, поліграфічною продукцією, документів щодо надання площ для розміщення промо-стенду, закінчуючи самими автомобілями (акти прийому-передачі, довіреності, страхові документи за наявності, водійські посвідчення осіб інструкторів та ніш.) для проведення вказаною особою клієнтських тест-драйвів).

Поряд з цим, аналізуючи рух коштів ТОВ «Адрія плюс»(рахунок 260093016159) суд дійшов до висновку що в діяльності цього суб'єкта господарської діяльності немає економічного змісту, оскільки цією особою придбавається товар дорожче, а реалізується дешевше (див. операції за 25.06.2009 - придбання і продаж електромагнітного кран; 07.06.10 -оплата ремонту хвостових редукторів; придбання і продаж бентопорошку; 09.06.10 -оплата і продаж конденсаторів і кондиціону; 01.07.10 -придбання і продаж розчинника; 07.07.10 -оплата і продаж кранів, 12.07.10 - купівля-продаж арматури та інш.) при цьому номери рахунків, дати їх виписки як при продажу так і купівлі однакові; постійно здійснюється придбання однакових товарів у одно і того ж постачальника наприклад придбання одягу у ПП «Авада», проте жодної реалізації одягу в подальшому не відбувається; продаж товару який раніше не придбавався -оплата з аферити та склотканину -05.07.2010, оплата за анемостати, алмазорезку, двері металеві -16.07.2010, оплата за рибну продукцію та сировину - 03.09.10 та інш.

Додатково суд зазначає що залишки кожного операційного дня на рахунку становлять суму, що не перевищує 10 гривень. Тобто протягом тривалого часу функціонування підприємство немає жодного прибутку, хоча здійснює постійну активну діяльність складовим елементом якої є придбання товарів послуг та їх продаж.

По рахунку 26001033008001 здійснювалися тільки операції по оплаті векселів.

Аналіз вказаного руху коштів вказує на те, що ТОВ «Адрія плюс»активно надаються послуги зокрема вантажні перевезення, виконання певних робіт. Вказане в будь-якому разі потребує наявність праці фізичних осіб, яка потребує своєї оплати. Заробітна плата може виплачуватися як готівкою з каси підприємства, так і в безготівковому порядку. З руху коштів ТОВ «Адрія плюс»судом вбачається відсутність виплати заробітної плати як в безготівковому порядку, так і шляхом зняття готівки з рахунків для виплати через касу підприємства. На думку суду ніхто не буде працювати постійно і безкоштовно, а відсутність праці фізичних осіб не забезпечить реальну господарську діяльність юридичної особи - ТОВ «Адрія плюс»та виконання нею взятих зобов'язань.

В той же час в проміжок з 01 вересня по 13 вересня 2009 року відсутні будь-які операції (згідно призначення платежу) видаткові по рахунку, які пов'язані з виконанням договору з позивачем.

Суд звертає увагу на той факт, що фактичні послуги повинні бути надані в період з 12 по 13 вересня 2009 року, проте акт здачі-прийняття робіт № ап-000399 був підписаний сторонами 9 вересня 2009 року, тобто до надання послуг.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначені вище обставини, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про безтоварний характер операцій позивача з ТОВ «Адрія плюс».

Позивачем було укладено договір № 01/01.2011 від 10 січня 2011 року з ТОВ «САНА ГРУП»надання рекламних послуг з рекламування автомобілів Субару під час проведення змагань з фрірайду (Прінглс екстірм фрірайд кап 2011).

За цим договором виконавець зобов'язаний після проведення кожної частини змагань передавати звіт проведеної роботи та фото звіт. А позивач зобов'язаний передати виконавцю всі рекламні матеріали для забезпечення рекламування. Вказані рекламні послуги з гідно додатку № 1 до договору включають розміщення логотипів Субару та зовнішньої реклами, проведення реклами на телеканалі М1, радіо КІС ФМ, присутність бренду у фото- і відео матеріалах.

На вимогу суду позивачем не було надано письмових та фото звітів, які повинні були бути підготовлені і надані виконавцем -ТОВ «САНА ГРУП». Наданий звіт суд не може прийняти оскільки: по-перше, це зведена поліграфічна інформація в цілому, хоча за умовами договору повинні подаватися окремі звіти по кожному етапу фрірайда, по-друге, з вказаного так званого звіту (поліграфічної інформації) неможливо встановити його виконавця. Поряд з цим суду не надано жодних документів (як-от: довіреності, видаткові накладні, акти прийому передачі) які б свідчили про передачу позивачем виконавцю рекламних матеріалів для подальшого його розміщення, не надано акту здачі-прийняття виконаних послуг, наявність якого передбачена пп.3.3 договору від 10 січня 2010.

Поряд з цим судом витребувано у банків відомості про рух коштів ТОВ «САНА ГРУП»з якого вбачається аналогічна ситуація як із ТОВ «Адрія плюс». Оскільки вказані обставини є аналогічними, то суд не вважає потрібним давати детальні посилання на операції по виписці на рахунку, оскільки останні ясно вбачається з неї. Іншими словами ТОВ «САНА ГРУП»здійснює придбання товару за ціною вищою, а продає за ціною нижчою; здійснює реалізацію товару, який не придбавала раніше; немає жодних витрат на оплату праці, відрядження працівників (оскільки фрірайд проходив у Києві та Карпатах); щоденні залишки на рахунку не перевищують 10 гривень, не дивлячись на активну господарську діяльність. Тобто такі обставини вказують на відсутність економічного змісту господарської діяльності такої особи.

На ухвалу суду телеканал М1 повідомив, що рекламні роліки фрірайду дійсно транслювалися на телеканалі. Проте це здійснювалося на підставі договору з ТОВ «Панторія Плюс». Згідно витягу ЄДР рекламна діяльність вказаної особи є одним з видів її господарської діяльності. Жодних видатків ТОВ «САНА ГРУП»на цього суб'єкта господарювання не здійснювала.

Радіо Кіс ФМ повідомило суд, що роліки щодо фрірайду дійсно виходили, але на підставі договору, укладеного з компанією «ТАВР»яка уклала договір з замовником в особі фізичної особи ОСОБА_1

Жодних видаткових операцій на адреси вказаних суб'єктів ТОВ «САНА ГРУП»не здійснювала.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначені вище обставини, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи ненадання на вимогу суду позивачем документів щодо операцій з контрагентом суд дійшов висновку про безтоварний характер операцій позивача з ТОВ «САНА ГРУП».

За правилами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підпунктом 7.2.3 названого пункту Закону передбачено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із аналізу наведених положень Закону N 168/97-ВР вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон N 168/97-ВР пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може причиняти будь-які, пов'язані з цим податкові наслідки в тому числі зменшувати податкові зобов'язання з ПДВ за рахунок сформованого таким чином податкового кредиту. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232.

З огляду на зазначене вище у сукупності, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.05.12 р.