Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-747/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.04.12 місто СевастопольСправа №2а-747/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю представника позивача -Мачехіна Є.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби до спільного Українсько-Грецького підприємства "ЕОС" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя із зазначеним адміністративним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 і за 2012 роки у загальному розмірі 3 737 гривень 95 копійок.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві.

Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спільне Українсько-Грецьке підприємство "ЕОС" зареєстровано як юридична особа і перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя як платник орендної плати за землю.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17 квітня 2008 року укладеного між Севастопольською міською Радою та спільним Українсько-Грецьким підприємством "ЕОС", відповідач є орендарем земельної ділянки площею 0,7806 га.

31 січня 2011 року відповідачем надано позивачеві податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, відповідно до якої податкове зобов'язання з орендної плати за землю складає 8 459 гривень 64 копійки, де щомісячний платіж з січня по грудень складає 704 гривні 97 копійок.

20 лютого 2012 року відповідачем до позивача надано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, відповідно до якої податкове зобов'язання з орендної плати за землю складає 8 459 гривень 64 копійки, де щомісячний платіж з січня по грудень складає 704 гривні 97 копійок.

Згідно з повідомлення про наявність податкової заборгованості та облікової картки платника податків відповідача, податкове зобов'язання з орендної плати за землю за декларацією від 31 січня 2011 року сплачувалось відповідачем несвоєчасно та частково, що призвело до утворення податкового боргу за серпень -грудень 2011 року у розмірі 3 000 гривень 12 копійок, податкове зобов'язання з орендної плати за землю за декларацією від 20 лютого 2012 року вхідний №1267 за січень 2012 року, не сплачено, що призвело до утворення податкового боргу за січень 2012 року у розмірі 704 гривні 97 копійок. Крім того, судом встановлено, що відповідач має суму несплаченої пені з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 32 гривні 86 копійок.

Таким чином, на час розгляду справи по суті, заборгованості відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 та 2012 роки складає 3 737 гривень 95 копійок.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом від 24 грудня 2010 року № 1037, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1432/18727 (далі порядок № 1037), податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Порядку № 1037 податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

31 травня 2011 року податковим органом у відношенні відповідача було виставлено податкову вимогу № 269, яку повернуто на адресу відправника з приміткою поштового відділення -за зазначеною адресою не проживає.

Сума заборгованості відповідачем самостійно погашена не була.

Відповідно до підпунктів 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні і земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (підпункти 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 Кодексу).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пунктів 287.3 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 Кодексу податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами абзацу "а" підпункту 129.1.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку до Державного бюджету України, як того вимагає Податковий кодекс України відповідну суму податкових зобов'язань, то у зв'язку з цим, державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя, відповідно до повноважень покладених на неї Законом України "Про державну податкову службу в Україні" обґрунтовано звернулась до адміністративного суду з позовом про стягнення цієї суми.

Крім того, підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає позов податкового органу обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути кошти спільного Українсько-Грецького підприємства "ЕОС" у розмірі податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 3 737 (три тисячі сімсот тридцять сім) гривень 95 копійок в доход місцевого бюджету Нахімовського району міста Севастополя.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис) О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

23 квітня 2012 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко