Рішення

від 25.04.2012 по справі 5020-392/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа № 5020-392/2012 За позовом Об'єднаної кредитної спілки

Національної асоціації кредитних спілок України,

ідентифікаційний код 26333590

(01135, м. Київ, вул. Чорновола, 25, оф. 49)

до Кредитної спілки „Бліц-Кредит",

ідентифікаційний код 33366163

(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 40)

про стягнення 159 212,01 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України) -ОСОБА_1 -представник, довіреність від 23.04.2012;

відповідач (Кредитна спілка „Бліц-Кредит") -явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

04.04.2012 Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України (далі -позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Кредитної спілки „Бліц-Кредит" (далі -відповідач) про стягнення 159 213,77 грн, з яких: 104 000,00 грн -заборгованість по сплаті основної суми кредиту; 54 037,00 грн -заборгованість по процентах за користування кредитом; 416,00 грн -інфляційні нарахування; 760,77 грн -3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме: витрати на сплату судового збору у сумі 3 184,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 107/08 від 16.07.2008 в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Ухвалою суду від 11.04.2012 порушено провадження у справі та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 25.04.2012 /арк. с. 1-2/.

У засіданні суду 25.04.2012 представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (у зв'язку з уточненням розрахунків щодо 3% річних), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь 159 212,01 грн, а саме: 104 000,00 грн заборгованості по сплаті основної суми кредиту; 54 037,00 грн заборгованості по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом; 416,00 грн інфляційних нарахувань; 759,01 грн 3% річних /арк. с. 69/.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, серед іншого, зменшити розмір позовних вимог. Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути ним використано до прийняття рішення у справі. За викладених обставин, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 25.04.2012 представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, -з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наступним.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (підпункт 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови).

Згідно з частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено таку адресу відповідача: 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, буд. 40. Саме така адреса міститься в кредитному договорі, укладеному між сторонами /арк. с. 19/; додаткових договорах № 1 та № 2 /арк. с. 21, 22/; свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи /арк. с. 30/; свідоцтві про реєстрацію фінансової установи /арк. с. 31/; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.04.2012 /арк. с. 57-59/. Саме за вказаною адресою господарським судом м. Севастополя відповідачеві рекомендованим листом із повідомленням була надіслана ухвала про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в судовому засіданні /арк. с. 63 -зворотний бік/.

Проте, ця ухвала повернулась до суду із відміткою поштового відділення „за закінченням терміну зберігання" /арк. с. 61-63/.

Наведене свідчить про належне виконання судом вимог процесуального законодавства щодо повідомлення сторін (в даному випадку -відповідача) про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав, у зв'язку з чим суд зауважує на наступному.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні суду.

Враховуючи те, що надані до матеріалів справи докази дозволяють суду прийняти законне й обгрунтоане рішення, а подальше відкладення розгляду справи суперечить міжнародному принципу вирішення спору протягом розумного строку, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами -в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.04.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008 між Об'єднаною кредитною спілкою Національної асоціації кредитних спілок України (Кредитодавець) та Кредитною спілкою „Бліц-Кредит" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 107/08 (далі -Кредитний договір) /арк. с. 17-19/.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов'язувався надати Позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн шляхом перерахування зазначеної суми коштів траншами на поточний рахунок Позичальника на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Сторони визначили термін кредитування -12 (дванадцять) місяців: з 16.07.2008 до 16.07.2009 (п. 2.1 Кредитного договору).

У пункті 2.3 Кредитного договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитодавцю фактично отримані суми кредиту та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного пунктом 2.1 цього договору.

Датою надання кредиту вважається дата списання відповідних сум з рахунку Кредитодавця. Датою повернення кредиту так само як і датою фактичної сплати процентів вважається дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця (п. 2.5 Кредитного договору).

За користування кредитом Кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 19,0% річних від суми залишку заборгованості Позичальника по кредиту (п. 3.1 Кредитного договору).

У пункті 3.4 Кредитного договору сторони визначили, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.3 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Сторони домовились, що Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за договором (п. 9.2 Кредитного договору).

16.06.2010 сторони уклали Додатковий договір № 1 /арк. с. 21/, яким, зокрема, продовжили строк дії Кредитного договору до 16.12.2011 та внесли зміни до Графіка розрахунків, виклавши його у новій редакції.

31.03.2010 сторонами укладено Додатковий договір № 2 /арк. с. 22/, яким вдруге змінено Графік розрахунків. Інші умови Кредитного договору залишились незмінними і сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачеві кредит в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 678 від 16.07.2008 на суму 100 000,00 грн; № 721 від 29.07.2008 на суму 50 000,00 грн; № 747 від 06.08.2008 на суму 50 000,00 грн, примірники яких долучені до матеріалів справи /арк. с. 23-25/.

Натомість, відповідач умови Кредитного договору в частині строків погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом порушив, внаслідок чого у нього перед позивачем станом на 15.03.2012 утворилась заборгованість: за тілом кредиту у розмірі 104 000,00 грн; по процентах за користування кредитом -54 037,00 грн.

Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в сумі 158 037,00 грн (104000,00+54037,00).

Також, за прострочення повернення кредиту позивач просить стягнути з відповідача 416,00 грн інфляційних втрат та 759,01 грн -3% річних.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з кредитного договору (кредитні правовідносини), тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як установлено судом, 16.07.2008 між сторонами був укладений договір № 107/08 /арк. с. 17-19/, який за своєю правовою природою та ознаками є кредитним договором. Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування ним.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач -Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України є фінансовою установою, що підтверджується дублікатом Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії КС № 327, виданим 20.09.2010 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (реєстраційний номер 14100553, розпорядження № 1274 від 02.07.2004) /арк. с. 49/.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалося вище, сторони встановили термін кредитування до 16.12.2011 (пункт 1.1 Додаткового договору № 1 від 16.06.2010) /арк. с. 21/ за відповідним Графіком розрахунків /арк. с. 22/.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 параграфа 1 „Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведені положення узгоджуються з частиною другою статті 1056 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як установлено судом, відповідно до умов Кредитного договору за користування кредитними коштами Кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 19% річних від суми залишку заборгованості Позичальника по кредиту (п. 3.1 Кредитного договору).

В свою чергу, пунктом 2.3 та підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Кредитного договору на Позичальника покладений обов'язок вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до Графіка розрахунків.

Як убачається з матеріалів справи, а саме: розрахунку заборгованості відповідача /арк. с. 11-14/, Позичальник (відповідач), починаючи з січня 2009 року систематично порушував Графік розрахунків, а після 29.04.2011 взагалі припинив будь-які оплати, що підтверджується Довідкою Відділення № 34 Філії „Центральне регіональне управління" ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" № 1081-12 від 02.04.2012 /арк. с. 26-29/.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

За приписами статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: основний борг в сумі 158 037,00 грн, з яких: 104 000,00 грн -заборгованість по кредиту (тіло кредиту); 54 037,00 грн -заборгованість по нарахованих, але не сплачених процентах. Також, за прострочення повернення кредиту позивач просить стягнути з відповідача 416,00 грн інфляційних втрат та 759,01 грн -3% річних.

Враховуючи те, що повернення позивачеві отриманого кредиту є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Кредитним договором, а також зважаючи на відсутність належних доказів повернення кредиту суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу (тілу кредиту) в сумі 104 000,00 грн.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом /арк. с. 11-14/ суд визнає його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю у сумі 54 037,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат /арк. с. 15/ суд також визнає правильним, а тому позовні вимоги у цій частині в сумі 416,00 грн так само підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно нарахування 3% річних суд зазначає наступне.

Період прострочки з 17.12.2011 по 31.12.2011 становить 15 календарних днів, а не 14 як зазначено позивачем в уточненому розрахунку 3% річних /арк. с. 66/. Відповідно, сума 3% річних за цей період за розрахунком суду дорівнює 128,22 грн, а саме:

104 000,00 грн * 3% / 365 к. днів у 2011 році * 15 к. днів прострочки = 128,22 грн.

Проте, за розрахунком позивача сума 3% річних за вказаний період становить 119,67 грн, що є меншим ніж за розрахунком суду.

Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Обчислена судом сума 3% річних (128,22 грн) виходить за межі позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних (119,67 грн).

Утім, клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин, суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у визначеній судом сумі 128,22 грн.

Розрахунок 3% річних за період з 01.01.2012 по 15.03.2012 (75 календарних днів) перевірений судом та визнаний вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю -в сумі 759,01 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги Об'єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України про стягнення з Кредитної спілки „Бліц-Кредит" заборгованості за Кредитним договором № 107/08 від 16.07.2008 (в тому числі -по нарахованих, але не сплачених процентах) з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі -в сумі 159 212,01 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 184,29 грн за правилами частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кредитної спілки „Бліц-Кредит" (ідентифікаційний код 33366163; 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 40; п/р 26008945200171 у Севастопольській філії АКБ „Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Об'єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України (ідентифікаційний код 26333590; 01135, м. Київ, вул. Чорновола, 25, оф. 49; п/р 26504010004980 у Філїї „Центральне регіональне управління" ПАТ „Банк „Фінанси та кредит", МФО 300937, або на інші рахунки) 159 212,01 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дванадцять грн 01 коп.), з яких: 104 000,00 грн -заборгованість по тілу кредиту; 54 037,00 грн -заборгованість по процентах; 416,00 грн -інфляційні втрати; 759,01 грн -3% річних; а також судовий збір у сумі 3 184,29 грн (три тисячі сто вісімдесят чотири грн 29 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2012.

Суддя підпис В.О. Головко