Постанова

від 04.10.2006 по справі 15/291-06-7797а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"04" жовтня 2006 р.

Справа  № 15/291-06-7797А

14 год. 54 хв.                                                                                                 

м. Одеса

Господарський

суд Одеської області у складі:

Судді                                             

Петрова В.С.

При

секретарі                               

Стойковій М.Д.

За

участю представників:

від

позивача -                      ОСОБА_1;

ОСОБА_2;

від

відповідача -                  Лобанов

Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до

Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одесі про скасування

рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою

про скасування рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси

від 09.06.2006 р. НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у

розмірі 6570,00 грн., посилаючись на невідповідність зазначеного рішення

вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 08.08.2006 р. відкрито провадження  в адміністративній справі № 15/291-06-7797А

та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 17.08.2006 р. закінчено підготовче провадження у справі №

15/291-06-7797А та справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача вважає

позовні вимоги необґрунтованими та посилається на правомірне застосування

штрафних санкцій до позивача, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні

позовних вимог відмовити, про що зазначено письмових запереченнях на позовну

заяву.

У зв'язку з набранням 01 вересня

2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський

суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих

положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності

окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України

1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ

визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи,

господарський суд дійшов наступних висновків.

03 червня 2006 р. головним

державним податковим інспектором Шараповою Т.В. на підставі посвідчення

НОМЕР_2. та старшим державним податковим інспектором Гончар Л.В. на підставі

посвідчення НОМЕР_3. проведено  перевірку

господарської одиниці -бара-кафе, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та

належить СПД ОСОБА_1., щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у

сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької

діяльності, зокрема, СПД ОСОБА_1.               

                                                                                                                                         За

результатами проведеної перевірки складено акт НОМЕР_4., на підставі якого до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у

розмірі 6 750,00 грн., про що винесено рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій НОМЕР_5.

Як вбачається з акту перевірки

НОМЕР_4., перевіркою встановлено факт реалізації товарів на загальну суму

33,00 грн., проте вказана розрахункова операція не була проведена через

реєстратор розрахункових операцій, у зв'язку з чим позивачем було порушено п. 1

ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 07.06.1995 р. №

265/95-ВР, за що згідно п. 1 ст. 17 зазначеного Закону до позивача були

застосовані штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі від вартості

проданих товарів, що складає 165 грн. Так, вказане порушення позивачем не заперечується.

Проте, перевіркою також встановлено

факт невідповідності наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків

сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Загальна сума невідповідності складає 1281,00 грн., чим порушено п. 13 ст. 3

Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв'язку з чим відповідачем

застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно ст. 22 вищезазначеного

Закону у п'ятикратному розмірі від невідповідної суми, що складає 6405,00 грн.

Проте, на думку суду, зазначені

штрафні санкції в розмірі 6 405,00 грн. застосовані відповідачем правомірно,

виходячи з наступного. 

Позивач у позовній заяві зазначає, що

готівка в сумі 1281,00 грн. знаходилась в документах бухгалтера в папці

розрахунків з постачальниками разом із несплаченими накладними від

постачальника ТОВ „Лузанівка”, вказана сума зберігалась окремо від касової

виручки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від

доказування.          

Так, надані позивачем копії

накладних не є належним доказом підтвердження взаємозв'язку між накладними та

виявленими коштами, оскільки не містять інформацію про виявлені перевіряючими

на місці проведення розрахунків із споживачами грошові кошти. Крім того, сума грошових

коштів, що зазначена у наданих позивачем накладних взагалі не співпадає з

виявленою сумою.

Також позивач стверджує про

знаходження готівки у сумі 1281,00 грн. в документах бухгалтера в папці

розрахунків із споживачами, чим заперечує їх наявність в місці проведення

розрахунків.

Згідно ст. 2 Закону України місце

проведення розрахунків -місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за

продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари

(надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо

оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,

жетонів тощо.

При цьому згідно Опису наявних

готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, доданого до

акту перевірки та складеного власноручно і підписаного позивачем, загальна сума

готівкових коштів складає 1314 грн., а сума невідповідності наявних готівкових

коштів показникам „X” -денного звіту РРО складає 1281,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу

адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати

скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних

повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене,

господарський суд дійшов висновку, що відповідачем  при прийнятті рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій НОМЕР_1 від 09.06.2006р. в розмірі 6570,00 грн. до

позивача не допущено порушення норм чинного законодавства, у зв'язку з чим

вказане рішення скасуванню не підлягає.

Оцінюючи надані докази в

сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги

необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з

чим задоволенню не підлягають.

Керуючись п.6

Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у

Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено

в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в

порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 03

листопада 2006 р.

Суддя                                                                                

Петров В.С.