Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-15646/10/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 р. (12:39) Справа №2а-15646/10/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.11.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Союз-ВЛТ»

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Приватне підприємство «Союз ВЛТ» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим, в якому просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим з питання повноти нарахування податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року,

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000591502/0 від 17.06.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8479,90 грн., в тому числі за основним платежем - 6523,00 грн., за штрафними санкціями - 1956,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірку ПП «Союз ВЛТ» проведено з порушеннями законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 03.03.2011 року до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000591502/0 від 17.06.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8479,90 грн., в тому числі за основним платежем - 6523,00 грн., за штрафними санкціями - 1956,90 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-12421/10/2/0170 за позовом Приватного підприємства «Союз-ВЛТ» до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійним рішення та недійним акту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 26.04.2012 року, на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його електронну адресу тексту судової повістки. Раніше відповідачем було надано заперечення на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки були виявлені порушення податкового законодавства, що призвело до завищення суми податкового кредиту за березень 2010 року на суму 6523,00 грн. Внаслідок цього, позивачу було донараховано податкове зобов'язання відповідного звітного періоду, а також були застосовані до нього штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) ;

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Бахчисарайською районною державною адміністрацією в АР Крим 24.04.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПП «Союз-ВЛТ», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 444956 від 24.04.1992 року (а.с.6).

Позивачем 19.04.2010 року до ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим в порядку податкової звітності була надана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, яку зареєстровано в податковому органі за № 7417 (а.с.32-33).

У графі 17 декларації «Усього податкового кредиту» було визначено розмір податкового кредиту відповідного звітного періоду в сумі 7390,00 грн., у тому числі 6523,47 грн. по контрагентам ВАТ «Крименерго» та ВАТ «Укртелеком», про що свідчить Додаток 5 до декларації «Розшифоровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.34).

Посадовими особами ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим у період з 03.06.2010 року по 07.06.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Союз-ВЛТ» (ЄДРПОУ 19196514) з питання повноти нарахування податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 185/27/15-2/19196514 від 07.06.2010 року (а.с.10-13), в якому зазначено про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаним не в тому звітному періоді, внаслідок чого збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету - 6523,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП «Союз-ВЛТ» включило до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 6523,47 грн., виписані ВАТ «Крименерго» та ВАТ «Укртелеком», які складені у попередніх податкових звітних періодах.

При цьому, скарги від ПП «Союз-ВЛТ» про відмову постачальника надати податкову накладну або про порушення ним порядку її заповнення до ДПІ не надходило.

В результаті перевірки податкової декларації за березень 2010 року з використанням програми підсистемного співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів податкової декларації з ПДВ встановлено, що платником податків завищено податковий кредит на суму 6523,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 185/27/15-2/19196514 від 07.06.2010 року, позивачем 14.06.2010 року до ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим було подано заперечення (а.с.14).

У відповіді на заперечення № 1297/10/15-2 від 17.06.2010 року (а.с.16) податковим органом підтверджено висновки перевірки щодо порушення ПП «Союз-ВЛТ» вимог податкового законодавства.

На підставі даних акту перевірки № 185/27/15-2/19196514 від 07.06.2010 року відповідачем 17.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000591502/0 (а.с.17), в якому визначено суму податкового зобов'язання ПП «Союз-ВЛТ» з податку на додану вартість у розмірі 8479,90 грн., у тому числі 6523,00 грн. за основним платежем та 1956,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п. 9.1 ст. 9 цього Закону центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Пунктом 9.8. статті 9 Закону № 168 передбачені випадки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а також наслідки проведення такого анулювання.

Так, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (19.04.2010 року) з визначенням у ній суми податкового кредиту, а також на момент проведення перевірки (03-07.06.2010 року) Державною податковою інспекцією в Бахчисарайською районі АР Крим було прийнято рішення про анулювання реєстрації ПП «Союз-ВЛТ» платником податку на додану вартість, що було оформлено актом № 14/15-02 від 23.03.2010 року (а.с.18).

Проте, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 2а-12421/10/2/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі про анулювання реєстрації Приватного підприємства «Союз -ВЛТ» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 14/15-02 від 23.03.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 2а-12421/10/2/0170 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За загальними правилами акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Союз-ВЛТ», оформлене актом № 14/15-12 від 23.03.2010 року, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття суб'єктом владних повноважень. Відтак, враховуючи набрання постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 2а-12421/10/2/0170 законної сили, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, на момент подання декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (19.04.2010 року) позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, а отже, мав право на формування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7. Закону № 168 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту - Наказ № 165).

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

На час подання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року були чинні норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктом 15.3.1 якого передбачалось, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, платник податків має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати, коли у відповідності до положень п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у нього виникло таке право.

Як вбачається з даних акту перевірки № 185/27/15-2/19196514 від 07.06.2010 року, висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 6523,00 грн. ґрунтуються на тому, до складу податкового кредиту включені податкові накладні, виписані не у відповідному звітному періоді.

Судом встановлено, що суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 6523,00 грн. позивачем сформовано на підставі податкових накладних, отриманих від ВАТ «Крименерго» та ВАТ «Укртелеком».

Вказані податкові накладні були складені ВАТ «Крименерго» та ВАТ «Укртелеком» (а.с.55-69):

16.01.2008 року № А0210200801,

18.02.2008 року № А0210200802,

17.03.2008 року № А0210200803,

16.07.2008 року № А 0210200807,

18.08.2008 року № А0210200808,

16.10.2008 року № А0210200810,

30.11.2008 року № А0210200811,

28.02.2009 року № 6798/010000,

31.03.2009 року № 2756/010000 та № 2910/010000,

16.04.2009 року № А0210200904,

30.04.2009 року № 14373/010000 та № 14219/010000,

18.05.2009 року № А0210200905,

31.05.2009 року № 8715/010000 та № 8875/010000,

30.06.2009 року № 18418/010000, № 18581/010000, № А0210200906,

16.07.2009 року № А0210200907,

31.07.2009 року № 19476/010000,

31.08.2009 року № 14053/010000,

30.09.2009 року № 15875/010000,

31.10.2009 року № 17576/010000,

16.11.2009 року №А0210200911

30.11.2009 року № 16548/010000,

31.12.2009 року № 14281/010000,

31.01.2010 року № 11365/010000,

28.02.2010 року № 17877/010000,

31.03.2010 року № А0021201003.

Таким чином, суми податку на додану вартість, сплачені за переліченими вище податковими накладними, правомірно були включені позивачем до складу податкового кредиту березня 2010 року з врахуванням строку давності 1095 днів, встановленого п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині віднесення до складу податкового кредиту суми у розмірі 6523,00 грн., сплаченої за податковими накладними, виписаними не у відповідному звітному періоді.

У зв'язку з цим, необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 6523,00 грн., а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 цього Закону у розмірі 1956,90 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000591502/0 від 17.06.2010 року.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000591502/0 від 17.06.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.04.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 03.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000591502/0 від 17.06.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Союз-ВЛТ» (Україна, 98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Кримська,2, ЄДРПОУ 19196514) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.