Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/0470/4165/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4165/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріБубенець Т.А. за участю: представника позивача Пінчук Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-1»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ та зобов'язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-1»(далі -позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 05.03.2012 року ним до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі -відповідач)по пошті був направлений уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року до декларації з ПДВ за листопад (далі -Уточнюючий розрахунок). 20.03.2012 року позивач одержав лист відповідача від 12.03.2012 р. № 5258/10/28-221, в якому ДПІ, посилаючись на п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України не визнав Уточнюючий розрахунок як податкову звітність, оскільки він не відповідає діючій на цей час формі. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, просить зобов'язати ДПІ прийняти податкову звітність у вигляді Уточнюючого розрахунку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.44). Вимоги ухвали суду від 06.04.2012 року відповідачем не виконані, заперечення проти позову не надані. Враховуючи положення ст. 128 КАС України, з огляду на відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи із зазначенням причин неприбуття, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів за відсутністю відповідача.

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 05.03.2012 р. засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року до декларації з ПДВ за листопад 2011 року (а.с.5-8). Як вбачається з повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.21) зазначені документи отримані відповідачем 06.03.2012 р.

20.03.2012 р. позивач отримав лист відповідача від 12.03.2012 р. № 5258/10/28-221 (а.с. 9), яким його повідомлено про те, що поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість складений з порушенням норм п. 48.7 ст. 48 ПК України (не відповідає формі, затвердженій Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492), тому не вважається податковим.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, а саме порядок заповнення, подачі та прийняття декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ були врегульовані на час їх виникнення Розділом V Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»(далі Порядок № 1492).

Як встановлено судом, підставою невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2011 року як податкову звітність, є подання його за формою, що не відповідає формі, встановленій Порядком № 1492.

Суд зауважує, що п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.49.15 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положенням п.п. 48.3, 48.4, 48.7 ст. 48 ПК України визначений вичерпний перелік підстав невизнання податкової декларації, а саме, за умови, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення та за умови незазначення у ній обов'язкових реквізитів, відсутності підпису відповідних посадових осіб та відсутності печатки платника податків.

Зі змісту Порядку № 1492 вбачається, що він не містить переліку обов'язкових реквізитів декларації (розрахунку), проте виходячи із системного аналізу його приписів, суд приходить до висновку, що до обов'язкових реквізитів декларації з ПДВ (уточнюючого розрахунку) слід віднести реквізити, за відсутності яких декларація (уточнюючий розрахунок) не можуть бути ідентифіковані, а саме: найменування підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Дослідженням в судовому засіданні копії спірного уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р. та додатків до нього судом встановлено, що розрахунок був поданий по формі, яка діяла на момент його складення і затверджена Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (а.с.5-8,14-18). Та обставина, що в поданому до податкового органу розрахунку помилково вказано про затвердження форми розрахунку наказом Міністерства фінансів України від 25.01.2011 р. № 41, не свідчить про те, що за своєю формою та змістом він не відповідає вимогам, визначеним Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492. Відомості, визначені в уточнюючому розрахунку дозволяють ідентифікувати його як платника податку на додану вартість, в ньому проставлені підпис посадової особи та печатка платника податку, що свідчить про дотримання позивачем положень Податкового кодексу України щодо складання податкової звітності.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача вчинені не на підставі положень закону, є противоправними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності невизнання спірного уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 05.03.2012 року за листопад 2011 року по декларації з ПДВ за листопад 2011 р., як податкової, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-1» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання як податкової звітності ТОВ «Гудвіл-1» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 05.03.2012 року за листопад 2011 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби визнати як податкову звітність ТОВ «Гудвіл-1» уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість від 05.03.2012 року за листопад 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-1» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 74 А, код 33473440) судовий збір у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві грн. 19 коп).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева