Постанова

від 10.05.2012 по справі 0870/3227/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року о/об 16 год. 45 хв. Справа № 0870/3227/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Боряков Т.В., за участю представника позивача Железняк О.В., представника відповідача Благодір Р.В. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна фондова компанія»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна фондова компанія» (надалі - позивач або ТОВ «Регіональна фондова компанія») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (надалі - відповідач або ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000372304/15834 від 04.11.2011, прийнятого відповідачем, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45500 грн. 00 коп., з яких 36400 грн. 00 коп. - основний платіж, 9100 грн. 00 коп. - штрафні санкції, та яке скасовано в частині зайво застосованих штрафних санкцій у сумі 1375 грн. 00 коп. рішенням Державної податкової адміністрації в Запорізькій області від 10.01.2012 №80/10/25-020.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Регіональна фондова компанія» 04.11.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372304/15834. У податковому повідомленні-рішенні №0000372304/15834 від 04.11.2011 вказано, що воно прийняте на підставі Акту перевірки №357/22-18/32419910 від 19.10.2011. В акті перевірки відповідачем зазначено про те, що при взаємовідносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» безпідставно включено до складу валових витрат суми, на підставі актів наданих послуг з фінансових питань діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія» на загальну суму 145600 грн. 00 коп., у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 36400 грн. 00 коп. Підставами донарахування сум податку на прибуток стали взаємовідносини позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, яка на підставі договору про надання послуг від 05.01.2009 надавала інформаційно-консультаційні послуги. Вартість цих послуг включена до валових витрат позивача. Реальність наданих послуг підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт та розшифровками до них, звітами торговця цінними паперами, бухгалтерською звітністю до органів статистики, квитанціями до прибуткових касових ордерів, авансовими звітами. Вказані роботи/послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача. Також, позивач наполягає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відповідає всім кваліфікаційним, організаційним, технологічним та іншим вимогам, що підтверджується сертифікатом №28404-Т, виданим ДКЦПФР 08.12.2008 на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні. Крім того, договором про надання послуг від 05.01.2009 передбачено наступне виконання послуг: усно (телефоном, в офісі виконавця чи з виїздом до замовника) консультувати замовника з питань його фінансово-господарської діяльності, а також надавати письмові звіти, висновки, роз'яснення, довідки по письмових запитах замовника. З вказаних причин позивач вважає, що відсутня необхідність особистого прибуття керівника ТОВ «Регіональна фондова компанія» до м.Київа та реєстрації прибуття ОСОБА_3 у м.Запоріжжі при наданні/отриманні консультаційних послуг. Податковому органу під час перевірки подані всі документи ведення яких передбачено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Регіональна фондова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 встановлено порушення вимог: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» - безпідставно включено до складу валових витрат суми, на підставі актів наданих послуг з фінансових питань діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія» на загальну суму 145600 грн. 00 коп., в результаті чого занижено податку на прибуток в сумі 36400 грн. 00 коп. Підставами донарахування сум податку на прибуток стали взаємовідносини позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, якими 05.01.2009 укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. Згідно наданих до перевірки авансових звітів, готівковими коштами директор ОСОБА_4 під звіт здійснено оплату послуг ПП ОСОБА_3, про що свідчать касові приходні ордери. Оплата здійснена відповідно до актів виконаних робіт, в яких, на думку відповідача, не міститься повна інформація щодо міста, виду та обсягу виконаних ПП ОСОБА_3 інформаційно-консультаційних послуг, понесених у зв'язку з цим витрат, обґрунтування ціни, що у свою чергу, виключає можливість встановлення факту їх реального виконання та взаємозв'язку із господарською діяльністю ТОВ «Регіональна фондова компанія». Згідно пояснень директора ОСОБА_4 надання послуг ПП ОСОБА_3 здійснювалось при особистому спілкуванні за місцем ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія», а також за допомогою засобів телефонного зв'язку та комп'ютерної мережі Інтернет. Але документів, які б підтверджували зазначені факти до перевірки - не надані. За відсутності належного документального підтвердження факту понесення таких витрат та факту отримання підприємством таких послуг, їх пов'язаності з господарською діяльністю, відсутніми, на думку відповідача, є й підстави до включення витрат на послуги ПП ОСОБА_3 до валових витрат позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ТОВ «Регіональна фондова компанія» зареєстроване за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд.39Б. Позивач має ідентифікаційний код 32419910.

Позивач взятий на податковий облік у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 02.04.2003 за №244.

Відповідно до Статуту ТОВ «Регіональна фондова компанія» (сьома редакція) предметом діяльності Товариства є: дилерська діяльність, брокерська діяльність, андеррайтинг, діяльність з управління цінними паперами, депозитарна діяльність зберігача цінних паперів. На вказані види діяльності позивач має Ліцензії: Серії АГ №579783, Серії АГ №579782, Серії АГ №579784, Серії АВ №189563, Серії АВ №189564, Серії АВ №189565, Серії АВ №189566.

Згідно акту №357/22-18/32419910, складеного 19.10.2011 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Регіональна фондова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011, встановлено порушення вимог: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» - безпідставно включено до складу валових витрат суми, на підставі актів наданих послуг з фінансових питань діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія» на загальну суму 145600 грн. 00 коп., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 36400 грн. 00 коп.

Як вказано у п.3.1.2 акту перевірки №357/22-18/32419910 від 19.10.2011, перевіркою правильності визначення валових витрат ТОВ «Регіональна фондова компанія» за період, який підлягає перевірці, встановлено їх завищення всього на суму 145600 грн. 00 коп., у тому числі по періодам: 3 квартал 2009 року - 28050 грн. 00 коп., 4 квартал 2009 року - 40000 грн. 00 коп., 2 квартал 2010 року - 15400 грн. 00 коп., 3 квартал 2010 року - 14025 грн. 00 коп., 4 квартал 2010 року - 26125 грн. 00 коп., 1 квартал 2011 року - 22000 грн. 00 коп.

Змістом порушення, за актом перевірки №357/22-18/32419910 від 19.10.2011, є відсутність в актах виконаних робіт, підписаних директором ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_3 конкретної інформації щодо міста, виду та обсягу виконаних інформаційно-консультаційних послуг, понесених у зв'язку з цим витрат, обґрунтування ціни, що у свою чергу, виключає можливість встановлення факту їх реального виконання та взаємозв'язку із господарською діяльністю ТОВ «Регіональна фондова компанія». Акти виконаних робіт, надані при перевірці, є ідентичними, до них додані «розшифровки» виконаних робіт. Документи, які б підтверджували прибуття директора ОСОБА_4 до м. Києва з метою отримання послуг від ПП ОСОБА_3, або прибуття останньої до м.Запоріжжя для надання інформаційно-консультаційних послуг під час перевірки представникам податкового органу - не надано. Згідно пояснень директора ОСОБА_4 надання послуг ПП ОСОБА_3 здійснювалось при особистому спілкуванні за місцем ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія», а також за допомогою засобів телефонного зв'язку та комп'ютерної мережі Інтернет.

За результатом розгляду акту перевірки №357/22-18/32419910 від 19.10.2011 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя стосовно ТОВ «Регіональна фондова компанія» 04.11.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000372304/15834, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 45500 грн. 00 коп., з яких 36400 грн. 00 коп. - основний платіж, 9100 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

Судом досліджено Розрахунок фінансових санкцій до акту перевірки позивача, корінець податкового повідомлення-рішення №0000372304/15834 від 04.11.2011, поштові повідомлення про доставляння вказаного документу позивачу.

Позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0000372304/15834 від 04.11.2011 в адміністративному порядку.

Так, за результатами розгляду скарг платника податку Державною податковою адміністрацією в Запорізької області прийнято Рішення №80/10/25-020 від 10.01.2012, яким: податкове повідомлення-рішення №0000372304 від 04.11.2011 - скасоване в частині зайво застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1375 грн. 00 коп., зобов'язано ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийняти окреме податкове повідомлення-рішення на суму 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000372304/15834 від 04.11.2011 Державною податковою службою України 26.03.2012 прийняте Рішення (вих.№5345/6/10-2115), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000372304/15834 від 04.11.2011 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Запорізькій області від 10.01.2012 №80/10/25-020, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000372304/15834 від 04.11.2011, позивач оскаржив його у судовому порядку.

В обґрунтування реальності надання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 інформаційно-консультаційних послуг позивачем надано до суду Договір про надання послуг без номеру від 05.01.2009. Згідно п.1.1 цього договору ТОВ «Регіональна фондова компанія» (замовник) доручила ФОП ОСОБА_3 (виконавець) впродовж строку дії договору здійснювати поточне обслуговування замовника з фінансових питань діяльності замовника у відповідності з вимогами Законів України.

У п.2.1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується усно (за телефоном, у офісі виконавця або з виїздом до замовника) консультувати замовника з питань його фінансово-господарської діяльності, а також надавати письмові відповіді, висновки, роз'яснення, довідки за письмовим запитом замовника. Виконавець зобов'язаний надати вичерпну відповідь на запит замовника у погоджений термін.

Згідно з п.3.1 названого договору у вартість послуг виконавця включено розмір винагороди виконавця за договором, який розрахований наступним чином: одна година роботи складає 275 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3.2 зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 виставляє рахунки щоквартально (незалежно від стану закінчення робіт), не пізніше першого робочого дня кварталу, який йде після кварталу в якому надавалась послуга «…».

З умовами вказаного договору, оплата проводиться грошовими коштами до каси виконавця (п.3.3 договору). Договір діє до 31.12.2010 (п.6.2 договору).

Згідно Додаткової угоди №1 до Договору про надання послуг від 05.01.2009, укладеної 27.12.2010 директором ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 дію договору продовжено до 31.01.2011.

Судом досліджені надані позивачем Акти виконаних робіт по договору про надання послуг №б/н від 05.01.2009, підписані уповноваженими особами ТОВ «Регіональна фондова компанія» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у м.Запоріжжі: від 31.07.2009, 31.08.2009, 30.09.2009, 30.09.2009, 30.11.2009, 31.12.2009, а 30.04.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 30.07.2010, 31.08.2010, 30.09.2010, 29.10.2010, 30.11.2010, 31.12.2010, 20.01.2011; розшифровки до них.

Судом також досліджені службові записки економіста ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_6 про використання наданої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 інформації у власній діяльності позивача, а також Звіти директора ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_4 складені на власне ім'я про використання консультаційних послуг, наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

З метою доведення факту реальних витрат коштів для оплати інформаційно-консультаційних послуг позивачем надано до суду Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складені директором ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_4 та Квитанції прибуткового касового ордеру, виписані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Так, судом досліджено Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000001 від 24.01.2011 на суму 38150 грн. 00 коп. та Квитанції прибуткового касового ордеру, виписані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3: від 05.01.2011 №1 на суму 9000 грн. 00 коп., від 07.01.2011 №2 на суму 7150 грн. 00 коп., від 11.01.2011 №3 на суму 8000 грн. 00 коп., від 14.01.2011 №4 на суму 7125 грн. 00 коп., від 17.01.2011 №5 на суму 6875 грн. 00 коп.

За Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000021 від 15.12.2010 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру, виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3: від 15.12.2010 №7 на суму 9000 грн. 00 коп.

Як зазначено у Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000019 від 17.11.2010 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру, виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3: від 17.11.2010 №6 на суму 9000 грн. 00 коп.

За даними Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000016 від 30.09.2010 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №5 на суму 9000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 30.09.2010.

У Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000012 від 25.08.2010 зазначено про отримання ОСОБА_4 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру, виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3: від 25.08.2010 №4 на суму 9000 грн. 00 коп.

Як зазначено у Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000011 від 09.08.2010 ОСОБА_4 отримано 5450 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №3 на суму 5450 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 09.08.2010.

За даними Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000010 від 30.07.2010 ОСОБА_4 отримано 8000 грн. 00 коп. готівкових коштів (про що свідчить її розписка у Звіті), а додана до нього Квитанція прибуткового касового ордеру №2 на суму 8000 грн. 00 коп., виписана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 -29.07.2010.

За Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000008 від 02.07.2010 ОСОБА_4 отримано 5000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №1 на суму 5000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 02.07.2010.

Як зазначено у Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000026 від 29.12.2009 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №11 на суму 9000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 29.12.2009.

У Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000023 від 20.11.2009 зазначено про отримання ОСОБА_4 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №10 на суму 9000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 03.12.2009, що викликає у суду об'єктивні сумніви щодо реальності термінів здійснення вказаної розрахункової операції (звіт складений раніше ніж квитанція).

За даними Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000025 від 03.12.2009 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів (про що свідчить її розписка у Звіті), а додана до нього Квитанція прибуткового касового ордеру №9 на суму 9000 грн. 00 коп., виписана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 -20.11.2009.

Як зазначено у Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000021 від 20.10.2009 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №8 на суму 9000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 20.10.2009.

За Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000018 від 25.09.2009 ОСОБА_4 отримано 9000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №7 на суму 9000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 25.09.2009.

У Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000015 від 28.08.2009 зазначено про отримання ОСОБА_4 8000 грн. 00 коп. готівкових коштів і додано до нього Квитанцію прибуткового касового ордеру №6 на суму 8000 грн. 00 коп., виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 28.08.2009.

У письмовій інформації, наданій 08.09.2011 директором ОСОБА_4 на адресу головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_7, зазначено наступне: «… розрахунки між ПП ОСОБА_3 і ТОВ «Регіональна фондова компанія» проводилися через директора ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_4 шляхом виплати готівки з каси підприємства за місцем фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регіональна фондова компанія». Це свідчить про те, що для отримання консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та готівкових розрахунків за надання цих послуг директор ОСОБА_4 не направлялася у відрядження до м.Києва …».

Позивачем надано до суду Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 1 квартал 2011 року; Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 2010 рік (річну); Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 3 квартали 2010 року; Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за півріччя 2010 року; Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 1 квартал 2010 року; Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 2009 рік (річну); Декларацію з податку на прибуток підприємства, звітну, за 3 квартали 2009 року; та додатки до цих декларацій.

Також, позивачем надано до суду Сертифікат Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №28404-Т від 08.12.2008, виданий ОСОБА_3 про її сертифікацію на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні - торгівлю цінними паперами на підприємствах, які мають відповідну Ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В03 №274023 ОСОБА_3 зареєстрована Дарницькою районною у м.Києві державною адміністрацією як фізична особа-підприємець за адресою: 02140, м.Київ, пр.Бажана, буд.24/1, кв.183.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, як це передбачено п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в редакції чинній до липня 2010 року).

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в редакції чинній після липня 2010 року) .

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (в редакції чинній до липня 2010 року), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (в редакції чинній після липня 2010 року) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням зазначеного, первинні документи повинні відображати зміст та обсяг господарської операції, засвідчувати її реальність.

Доводи позивача про реальність вчинених господарських операцій та фактичне отримання інформаційно-консультаційних послуг ґрунтуються виключно на актах виконаних робіт та розшифровках до них. Ані службові записки економіста ОСОБА_6, ані звіти про використання отриманих від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 робіт, оформлені директором ОСОБА_4, не підтверджують використання у власній господарській діяльності отриманої інформації.

Також, позивачем не надано документального підтвердження використання інформативно-консультаційних послуг, наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у дилерській діяльності, брокерській діяльності, андеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами, депозитарній діяльності зберігача цінних паперів, яку здійснює ТОВ «Регіональна фондова компанія».

Згідно з п.3.4 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 постановою Правління Національного банку України №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Позивачем не надано до суду ані видаткових касових ордерів (додаток 3), ані видаткових відомостей у підтвердження видачі директору ТОВ «Регіональна фондова компанія» ОСОБА_4 готівкових коштів для оплати послуг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Крім того, позивачем не надано до суду доказів отримання послуг від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 засобами телефонного зв'язку та за мережею Інтернет відповідно ст.32 Закону України «Про телекомунікації», «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених 09.08.2005 постановою Кабінету Міністрів України №720.

Відповідно до п.5 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»», затвердженого 31.03.1999 наказом Міністерства фінансів України №87, зареєстрованого 21.06.1999 в Міністерстві юстиції України за №398/3691, метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.

Як передбачено п.20 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»» у статті «Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)» відображаються грошові кошти, сплачені постачальникам і підрядникам за одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи і надані послуги.

За приписами п.44 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»» рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо).

Позивачем не надано до суду Звіт про рух грошових коштів, як доказу наявності змін в активах пропорційно до здійснених господарських операцій з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Також, позивачем не надано до суду доказів необхідності укладення договору про надання послуг від 05.01.2009 саме з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, потреби позивача у таких послугах.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів в обґрунтування причини надіслання ТОВ «Трансфертбутик» на адресу позивача листа від 25.12.2008 за вих.№б/н «Пропозиція до співпраці».

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення операцій, оподаткування яких є предметом спору) зазначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказана норма кореспондується з приписами ч.1-2 ст.142 Господарського кодексу України, якими встановлено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.5.2.1 ст.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначено в абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до абз.«б» пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Будь-яка особа, визначена абзацом «б» цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Як зазначено у п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дослідженням наданих позивачем до суду документів не підтверджуються суми валових витрат у 3 кварталі 2009 року, 4 кварталі 2009 року, 2 кварталі 2010 року, 3 кварталі 2010 року, 4 кварталі 2010 року, 1 кварталі 2011 року, зазначені позивачем у Деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.27 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи досліджені докази, обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для самостійного визначення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя суми грошових зобов'язань позивачу з податку на прибуток в розмірі 36400 грн. 00 коп., як основного платежу.

Зауважень щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у суду не має.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14.05.2012.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов