Постанова

від 07.05.2012 по справі 2а-1036/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 2a-1036/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Романова Н.В.,

представника відповідача - Козака Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: Городницької сільської ради

про стягнення коштів в сумі 12973,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківський обласний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з позовною заявою до Городницької сільської ради про стягнення накладеного штрафу в сумі 12973,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не сплатив штраф за порушення п. 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», виявлене актами №20 та №1 від 15 березня 2012 року, а тому штраф в розмірі 12973,76 грн., підлягає до стягнення в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Пояснив суду, що звіт про заплановане вивільнення працівника за формою №4-ПН (план) не було подане з тієї причини, що центр зайнятості повідомлявся про фактичне вивільнення працівника ще в 2006 році, також працівник який підлягав вивільненню - ОСОБА_3 листом від 01.11.2011 року повідомила про вихід на роботу 15.11.2011 року, з проханням про забезпечення її робочим місцем, тому повідомити позивача про вивільнення працівника за 2 місяці до фактичного вивільнення не було можливості. Додатково зазначив, що Городницька сільська рада є бюджетною установою і коштів для сплати штрафу в її розпорядженні немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

26 листопада 2006 року Городницькою сільською радою прийнято рішення про скорочення посади діловода сільської ради з 01.12.2006 року (а. с. 25). Про дане рішення повідомлено Районний центр зайнятості, голову райдержадміністрації та голову районної ради відповідними листами (а. с. 23-24).

У відповідності до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю, у зв'язку із скороченням штатної одиниці діловода сільської ради, вивільненню підлягала ОСОБА_3, яка, на момент прийняття вищевказаного рішення Городницької сільської ради, перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а тому законних підстав для її звільнення, на той час, не було.

15.11.2011 року термін перебування у відпустці ОСОБА_3 закінчився, заявою від 01.11.2011 року (а. с. 20) вона повідомила про повернення до виконання службових обов'язків з проханням забезпечити їй робоче місце.

Оскільки посада, на якій раніше перебувала ОСОБА_3 скорочена, відповідно до рішення Городницької сільської ради від 26.11.2006 року, розпорядженням сільського голови №29 від 15.11.2011 року діловода ОСОБА_3 звільнено з займаної посади.

У зв'язку із неподанням Городницькою сільською радою звіту про заплановане вивільнення працівників за формою 4-ПН (план) щодо звільненої 15.11.2011 року з посади діловода Городницької сільської ради ОСОБА_3, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення проведено перевірку.

Результати перевірки викладені в Акті перевірки додержання законодавства України про зайнятість населення №88 від 27 грудня 2011 року (а.с.36-38) та Акті про порушення законодавства України про зайнятість населення №4 від 27 грудня 2011 року (а.с.39).

В судовому засіданні встановлено, що вищевказані акти складено з порушенням процедури складання акту перевірки, передбаченої нормами законодавства України про зайнятість населення , про що зазначав відповідач в листі до Івано-Франківського обласного центру зайнятості №2 від 03.01.2012 року №2 (а.с.34).

Івано-Франківським центром зайнятості прийнято до увагу викладені в скарзі зауваження, відтак відповідачу надано відповідь № ОЦЗ-667-06/0/19-12 від 24.02.2012 року (а.с.46-47) та прийнято рішення провести повторну перевірку про що було повідомлено Городницьку сільську раду листом № ОЦЗ-762-06/0/19/12 від 03.03.2012 року (а. с. 11).

15 березня 2012 року, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення повторно проведена перевірка щодо відповідача. За результатами повторної перевірки складено Акт перевірки додержання законодавства України про зайнятість населення №20 від 15 березня 2012 року та Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення №1 від 15 березня 2012 року, якими встановлений факт неподання звітності за формою 4-ПН (план).

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Пунктом 1 Інструкції про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47, діючої на момент розгляду адміністративної справи, встановлено, що Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями. У своїй діяльності інспекція керується Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами і працює у взаємодії з державною податковою адміністрацією, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання даних щодо вивільнення працівника, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Порядок заповнення звітності за формою 4-ПН (план) встановлений Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.

Так, вищенаведеною Інструкцією визначено, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи, у тому числі підприємці, повинні не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»не подавалося звітності за формою № 4-ПН (план) про заплановане вивільнення ОСОБА_3.

Відповідач, факт неподання вищеназваної звітності не заперечив. Щодо надсилання в центр зайнятості інформації про скорочення посади діловода, суд вважає, що даний інформаційний лист не підтверджує виконання відповідачем вимог щодо подання встановленої форми звіту, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

Щодо посилання відповідача, що Городницька сільська рада є бюджетною установою і коштів для сплати штрафу в її розпорядженні немає, суд зазначає, що обов'язок подання звітності покладений на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, незалежно від форми власності, жодних законодавчих преференцій на момент судового розгляду даної справи не існує, а отже й відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неподання такої звітності.

Відповідно до довідки №111 від 15 березня 2012 року, виданої виконкомом Городницької сільської ради Городенківського району, річна заробітна плата працівника ОСОБА_3 становить 12973,76 грн.

Згідно із статтею 7 КАС України, адміністративний суд при здійсненні правосуддя в адміністративних справах керується принципами: верховенства права; законності; рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі; гласності і відкритості адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковості судових рішень.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано штраф в розмірі 12973,76 грн., за порушення законодавства про зайнятість населення, а оскільки відповідачем не погашено суму штрафу добровільно, то застосовані штрафні санкції підлягають стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Городницької сільської ради (ідн. код 04355639) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідн. код 03491062) накладений, згідно з актом №1 від 15.03.2012 року, штраф в розмірі 12973 (Дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні) 76 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 11.05.2012 року.