Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а-1077/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25.04.2012 р. Справа № 2а-1077/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,54029)

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029)

проскасування податкового повідомлення - рішення від 14.02.2012року №0000421702, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі по тексту - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 року №0000421702 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 105 625,00грн., з яких 84 500,00грн. за основним платежем та 21 125,00грн. за штрафними санкціями, обґрунтовуючи вимоги посиланням на незаконність оспорюваного рішення, прийнятого контролюючим органом без врахування фактичних обставин здійснення позивачем підприємницької діяльності, зокрема того, що основним видом діяльності позивача є формування та оброблення листового скла. В періоді, що був предметом перевірки ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К»поставляли позивачу гофрокартон для дзеркал (упаковка, необхідна для пакування дзеркал), хромові полкотримачі (для обладнання дзеркал полками), профілі (для окантовки скла та формування дзеркала) відповідно до замовлень, здійснених ОСОБА_1 в мережі Інтернет через Інтернет - магазин (без укладання письмових угод). Позивач зазначив, що поставка товару на адресу позивача підприємством ТОВ «ГІОП»підтверджується: Видатковою накладною від 08.06.2010 року № ГИ-1215 (3 734,600 кв.м. гофрокартону всього на суму 77 306,22 грн. (в т.ч. ПДВ 12 884,37 грн.); Податковою накладною від 08.06.2010 року № 1215 всього на суму 77 306,22 грн. (в т.ч. ПДВ 12 884,37 грн.); Видатковою накладною від 16.07.2010 року № ГИ-1493 (1592,575 кв.м. гофрокартону всього на суму 32 966,30 грн. (в т.ч. ПДВ 5 494,38 грн.); Податковою накладною від 16.07.2010 року № 1493 всього на суму 32 966,30 грн. (в т.ч. ПДВ 5 494,38 грн.); Видатковою накладною від 30.07.2010 року № ГИ-1497 (1592,575 кв.м. гофрокартону всього на суму 32 966,30 грн. (в т.ч. ПДВ 5 494,38 грн.); Податковою накладною від 30.07.2010 року № 1497 всього на суму 32 966,30 грн. (в т.ч. ПДВ 5 494,38 грн.). Поставка товару в адресу позивача підприємством ТОВ «РИМ-К»підтверджується: Видатковою накладною від 30.08.2010 року № РН-01019 (1174,650 кв.м. гофрокартону всього на суму 24 315,25 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,54 грн.); Податковою накладною від 30.08.2010 року № 1019 всього на суму 24 315,25 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,54 грн.); Видатковою накладною від 06.08.2010 року № РН-01016 (1174,640 кв.м. гофрокартону всього на суму 24 315,05 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,51 грн.); Податковою накладною від 16.08.2010 року № 1016 всього на суму 24 315,05 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,51 грн.); Видатковою накладною від 23.08.2010 року № РН-01018 (1174,640 кв.м. гофрокартону всього на суму 24 315,05 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,51 грн.); Податковою накладною від 23.08.2010 року № 1018 всього на суму 24 315,05 грн. (в т.ч. ПДВ 4 052,51 грн.); Видатковою накладною від 06.09.2010 року № РН-1223 (2846,270 кв.м. гофрокартону всього на суму 58 917,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9819,63 грн.); Податковою накладною від 06.09.2010 року № 1223 всього на суму 58 917,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9819,63 грн.); Видатковою накладною від 20.09.2010 року № РН-1224 (415,0 кг профілю № 0145 всього на суму 19 920,0 грн. (в т.ч. ПДВ 3 320,0 грн.); Податковою накладною від 20.09.2010 року № 1224 всього на суму 19 920,0 грн. (в т.ч. ПДВ 3 320,0 грн.); Видатковою накладною від 27.09.2010 року № РН-1366 (7000,0 кт полкотримачів «Пелікан»всього на суму 54 532,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9 088,80 грн.); Податковою накладною від 27.09.2010 року № 1366 всього на суму 54 532,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9 088,80 грн.); Видатковою накладною від 04.10.2010 року № РН-01413 (8400,0 кт полкотримачів «Пелікан»всього на суму 65 439,36 грн. (в т.ч. ПДВ 10 906,56 грн.); Податковою накладною від 04.10.2010 року № 1413 всього на суму 65 439,36 грн. (в т.ч. ПДВ 10 906,56 грн.); Видатковою накладною від 15.10.2010 року № РН-01632 (459,0 кг профілю № 0145 всього на суму 22 032,0 грн. (в т.ч. ПДВ 3 672,0 грн.); Податковою накладною від 15.10.2010 року № 1632 всього на суму 22 032,0 грн. (в т.ч. ПДВ 3 672,0 грн.); Видатковою накладною від 26.10.2010 року № РН-01681 (2634,270 кв.м. гофрокартону всього на суму 54 529,39 грн. (в т.ч. ПДВ 9 088,23 грн.); Податковою накладною від 26.10.2010 року № 1681 всього на суму 54 529,39 грн. (в т.ч. ПДВ 9 088,23 грн.).

При цьому, позивач зазначив, що транспортування товару з м. Київ до м.Миколаєва здійснювалося власним автотранспортом батька ОСОБА_1 -ОСОБА_2, якому належать два спеціалізованих транспортних засоби без оформлення будь-яких супровідних документів.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби позов не визнала, зазначивши про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К», в зв'язку з його не підтвердження контрагентами позивача, які не відображали в податковій звітності зобов'язань з податку на додану вартість, та безтоварністю господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К»).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1 п.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: Абзац перший підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати виключно на підставі вивчення первинних документів платника податків, інформація в яких стосовно господарської операції викладено конкретно, повно, зрозуміло та правдиво.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що право на формування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг).

При розгляді справи встановлено, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування. В період з 26.12.2011 по 17.01.2012 ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 24.01.2012 року № 245/17-200/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства ( ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»). Відповідно до тексту акта перевірки: «Під час проведення планової виїзної перевірки встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.10.08 по 31.12.10, у т.ч.: за червень 2010 року, яке виникло за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 12884 грн. за податковою накладною №1215 від 08.06.10 на загальну суму 77306,22грн. (в т.ч. ПДВ 12884,37грн.), виписаною ТОВ «Гіоп»(код за ЄДРПОУ 31288267). Слід зазначити, що під час проведення перевірки, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (основною функцією якої є формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ, як вже було вище зазначене) було встановлено, що ТОВ «Гіоп»не було підтверджено формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у червні 2010 року на суму ПДВ 12884,37грн., чим порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями; за липень 2010 року, яке виникло за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 10989 грн. за податковою накладною №1493 від 16.07.10 на загальну суму 32966,30грн. (в т.ч. ПДВ 5494,38грн.) та за податковою накладною №1497 від 30.07.10 на загальну суму 32966,30грн. (в т.ч. ПДВ 5494,38грн.), виписаних ТОВ «Гіоп»(код за ЄДРПОУ 31288267). Слід зазначити, що під час проведення перевірки, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (основною функцією якої є формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ, як вже було вище зазначене) було встановлено, що ТОВ «Гіоп»не було підтверджено формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у липні 2010 року на суму ПДВ 10988,76грн., чим порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями; за серпень 2010 року, яке виникло за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 12158 грн. за податковою накладною №1016 від 16.08.10 на загальну суму 24315,05грн. (в т.ч. ПДВ 4052,51грн.), податковою накладною №1018 від 23.08.10 на загальну суму 24315,05грн. (в т.ч. ПДВ 4052,51грн.), податковою накладною №1019 від 30.08.10 на загальну суму 24315,25грн. (в т.ч. ПДВ 4054,54грн.), виписаних ТОВ «Рим -К»(код за ЄДРПОУ 33195206). Слід зазначити, що під час проведення перевірки, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (основною функцією якої є формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ, як вже було вище зазначене ) було встановлено, що ТОВ «Рим -К»не було підтверджено формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у серпні 2010 року на суму ПДВ 12158грн., чим порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями; за вересень 2010 року, яке виникло за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 22228 грн. за податковою накладною №1223 від 06.09.10 на загальну суму 58917,80грн. (в т.ч. ПДВ 9819,63грн.), податковою накладною №1224 від 20.09.10 на загальну суму 19920грн. (в т.ч. ПДВ 3320грн.) та за податковою накладною №1366 від 27.09.10 на загальну суму 54532,80грн. (в т.ч. ПДВ 9088,80грн.), виписаних ТОВ «Рим -К»(код за ЄДРПОУ 33195206). Слід зазначити, що під час проведення перевірки, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (основною функцією якої є формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ, як вже було вище зазначене ) було встановлено, що ТОВ «Рим -К»не було підтверджено формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у вересні 2010 року на суму ПДВ 22228грн., чим порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями; за жовтень 2010 року, яке виникло за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 23667 грн. за податковою накладною №1413 від 04.10.10 на загальну суму 65439,36грн. (в т.ч. ПДВ 10906,56грн.), податковою накладною №1632 від 15.10.10 на загальну суму 22032грн. (в т.ч. ПДВ 3672грн.) та за податковою накладною №1681 від 26.10.10 на загальну суму 54529,39грн. (в т.ч. ПДВ 9088,23грн.), виписаних ТОВ «Рим -К»(код за ЄДРПОУ 33195206). Слід зазначити, що під час проведення перевірки, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (основною функцією якої є формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ, як вже було вище зазначене ) було встановлено, що ТОВ «Рим -К»не було підтверджено формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2010 року на суму ПДВ 23667грн., чим порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями».

14.02.2012 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000421702 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 105 625,00грн., з яких 84 500,00грн. за основним платежем та 21 125,00грн. за штрафними санкціями,

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу про безпідставність формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1, в тому числі в зв'язку з не підтвердженням контрагентами (ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К»- підприємства, які не надавали податкову звітність до контролюючого органу та не зазначали про податкові зобов'язання з ФОП ОСОБА_1.) права на податковий кредит.

Оцінивши наявні в справі фактичні дані в контексті можливості формування позивачем податкового кредиту тільки по реальним господарським операціям (господарські операція, реальне виконання яких можливо суб'єктами господарювання та підтверджено необхідними та достатніми первинними документами).

ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К»- підприємства які не підтвердили право позивача на податковий кредит.

Відповідно до тверджень позивача підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту є придбання у ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К»по усним угодам товарів (гофрокартону та ін..), що перевозились на транспорті батька позивача (як зазначено позивачем), супровідні документи на який не виписувались.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про невмотивованість посилання позивача на те, що транспортування придбаного у контрагентів гофрокартону проводилось безкоштовно на автомобілі належному батькові позивача, оскільки твердження про це позивача не аргументовані належними та допустимими доказами - відповідними первинними документами в разі надання платних послуг транспортування (формування валових витрат), або безоплатних послуг (формування доходу із вартості безкоштовно наданих послуг). З пояснень представника позивача слідує, що вказані господарські операції не відображались в податковому обліку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні фактичних даних в їх сукупності (не підтвердження контрагентами права позивача на формування податкового кредиту, відсутність підприємств-контрагентів за юридичною адресою, відсутність документів, які б підтверджували транспортування товару та віднесення транспортних послуг до валових витрат або доходу (в залежності від платного або безкоштовного надання таких послуг)) вказує на обґрунтованість позиції контролюючого органу про безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гіоп»та ТОВ «Рим-К».

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі, в спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, що є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний