Постанова

від 04.05.2012 по справі 2а-1670/1838/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1838/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - Денисенка В.В., Попенка Б.В.,

представника відповідача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль" (далі - ТОВ "Укрмагістраль", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вважає неправомірними висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012 про завищення валових витрат, пов'язаних з придбанням у ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" товарів (бітуму нафтового дорожнього та автомобільних шин), оскільки включення витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат здійснене на підставі відповідних первинних документів - рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, актів здачі-прийняття автошин, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних; придбані автошини та бітум нафтовий дорожній використані у господарській діяльності позивача, а тому вважає, що має також право на включення податку на додану вартість, сплаченого при придбанні вказаних товарів у даних підприємств до складу податкового кредиту. У зв'язку із цим, вважає податкові повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

В запереченні на адміністративний позов Кременчуцька ОДПІ просить відмовити в його задоволенні, оскільки перевіркою встановлено порушення ТОВ "Укрмагістраль" вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижені валові доходи підприємства на загальну суму 1179980,00 грн та завищено валові витрати на загальну суму 983316,30 грн; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 196663,00 грн.

Представники позивача в судових засіданнях підтримували позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в ході розгляду справи заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Укрмагістраль" (ідентифікаційний код 32738551) 15.12.2003 зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості юридичної особи. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ "Укрмагістраль" за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво продуктів нафтоперероблення; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 09.02.2012 по 15.02.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрмагістраль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 27.01.2012 №3504/10/23-116.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012 (том 1 а.с. 35-55), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено валові доходи підприємства на загальну суму 1179980,00 грн, в тому числі по періодах: 2 квартал 2010 року в сумі 918824,00 грн, 3 квартал 2010 року в сумі 261156,00 грн, завищено валові витрати на загальну суму 983316,30 грн, в тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року - 765686,30 грн, 3 квартал 2010 року - 217630,00 грн; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 196663,00 грн, в тому числі по періодах: квітень 2010 року в сумі 89862,00 грн; травень 2010 року в сумі 29123,00 грн; червень 2010 року в сумі 34152,00 грн, липень 2010 року в сумі 43526,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 16.03.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004632301/139, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 676029,00 грн, в тому числі 540823,00 грн - основний платіж, 135206,00 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 33);

- №0004662301/140, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 245829,00 грн, в тому числі 196663,00 грн - основний платіж, 49166,00 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 34).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки та правомірністю збільшення йому сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140, суд виходить з наступного.

Як слідує із акта перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, висновок про неправомірність включення позивачем у 2010 році до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 196663,00 грн, віднесення до складу валових витрат тих витрат, що понесені останнім у зв'язку із придбанням у ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" товарів (бітуму нафтового дорожнього та автошин), що призвело до завищення розміру валових витрат на загальну суму 983316,30 грн та заниження валового доходу на суму 1179980,00 грн, податкова інспекція обґрунтовує тим, що:

- ПП "Нафто-Кретор" в червні 2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, його декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року мають відмітку "Не дійсні", а декларація за червень 2010 року була прийнята як "до відома";

- ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" в липні 2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, його декларація за липень 2010 року була прийнята як "до відома";

- ПП "Авто-трейд-2009" має ознаки фіктивності - фінансово-господарська діяльність проводилася від підставної особи, підприємство не знаходиться за юридичною особою (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), основні фонди та працівники, які б забезпечували господарську діяльність відсутні (фактично, згідно податкової звітності, у останнього відсутні трудові ресурси: робоча сила, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення відповідних видів діяльності), тобто дане підприємство створене з метою мінімізації сплати податків. Крім того, з грудня 2010 року ПП "Авто-трейд-2009" не звітується. Отже, ПП "Авто-трейд-2009" без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, проведено документально фактично не здійснені господарські операції для отримання підприємством податкової вигоди.

Перевіряючі посилаються також на те, що на дату складання акту перевірки товарно-транспортні накладні по ПП "Авто-трейд-2009" відсутні.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР та Закону № 334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, а також відображено в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, 07.04.2010 між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Нафто-Кретор" укладений договір №07/04-45, а 07.07.2010 між ТОВ "Укрмагістраль" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" укладений договір №07/07/10 (том 2 а.с. 9-10, 18-20).

Як слідує з умов вказаних вище договорів, які аналогічні за своїм змістом, постачальник (ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман") зобов'язується поставити покупцю (ТОВ "Укрмагістраль") нафтопродукти узгодженими партіями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В рамках виконання вказаних договорів позивачем було придбано бітум дорожній нафтовий у кількості 253,78 тн на загальну суму 1037012,40 грн, в тому числі ПДВ - 172835,40 грн.

При цьому, в ході розгляду справи судом встановлено, що у липні 2010 року позивачем було перераховано передплату за бітум ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" у розмірі 261156,00 грн, враховуючи податок на додану вартість в сумі 43526,00 грн, але товар отримано не було, у зв'язку із чим сформувалась дебіторська заборгованість. В цей же час, ПП "РАПС-СКС" запропонувало позивачу відвантажити товар без передплати, в результаті чого останнім було отримано від ПП "РАПС-СКС" бітум дорожній нафтовий на суму 261156,00 грн з урахуванням ПДВ. Таким чином, сформувалася кредиторська заборгованість.

30.07.2010 між позивачем (первісний боржник), ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (новий боржник) та ПП "РАПС-СКС" (кредитор) був укладений трьохсторонній договір про переведення боргу №30/07/23 (том 1 а.с. 170). Цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору на поставку нафтопродуктів №05/07-2 від 05.07.2010 (основний договір, том 2 а.с. 12), укладеного між первісним боржником (ТОВ "Укрмагістраль") та кредитором ("РАПС-СКС"). Первісний боржник переводить на нового боржника борг (зобов'язання здійснити оплату за поставлені нафтопродукти) в сумі 261156,00 грн, що виник на підставі пункту 1.1 основного договору. Відповідно до пункту 3 договору про переведення боргу №30/07/23 від 30.07.2010, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи з свого боку цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Таким чином, в даному випадку фактичним постачальником товару від ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" до ТОВ "Укрмагістраль" є ПП "РАПС-СКС".

Виконання умов договорів №07/04-45 від 07.04.2010 та №07/07/10 від 07.07.2010 (з урахуванням договору про переведення боргу №30/07/23 від 30.07.2010) підтверджується: рахунками-фактурами №12/07/02 від 12.07.2010, №08/07/01 від 08.07.2010, №13/07/03 від 13.07.2010, №14/06/01 від 14.06.2010, №07/06/01 від 07.06.2010, №17/05/09 від 17.05.2010, №06/05/06 від 06.05.2010, №29/04/03 від 29.04.2010, №22/04/02 від 22.04.2010, №16/04/02 від 16.04.2010, №15/04/04 від 15.04.2010, №12/04/02 від 12.04.2010, №08/04/02 від 08.04.2010, податковими накладними №155 від 31.05.2010, №201 від 14.06.2010, №101 від 30.04.2010, №114 від 22.07.2010, видатковими накладними №12/07/02 від 12.07.2010, №08/07/01 від 08.07.2010, №13/07/03 від 13.07.2010, №14/06/01 від 14.06.2010, №07/06/01 від 07.06.2010, №17/05/09 від 17.05.2010, №06/05/06 від 06.05.2010, №29/04/03 від 29.04.2010, №22/04/02 від 22.04.2010, №16/04/02 від 16.04.2010, №15/04/04 від 15.04.2010, №12/04/02 від 12.04.2010, №08/04/02 від 08.04.2010 (том 1 а.с. 141-142, 144-153, 159, 176-178, том 2 а.с. 11).

Дослідивши податкові накладні №155 від 31.05.2010, №201 від 14.06.2010, №101 від 30.04.2010, №114 від 22.07.2010, виписані ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Укрмагістраль" товарно-матеріальних цінностей, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман", що підтверджується реєстрами платежів (том 2 а.с. 121-123).

Відповідно до пунктів 3.1 договорів №07/04-45 від 07.04.2010 та №07/07/10 від 07.07.2010, поставка товару здійснюється, зокрема, автомобільним транспортом покупця - ЕХW (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3).

Як вбачається із наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, придбаний позивачем у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (фактичний постачальник ПП "РАПС-СКС") товар отримувався ТОВ "Укрмагістраль" (автоперевізник, вантажоодержувач) безпосередньо з нафтопереробного заводу ЗАТ "Укртатнафта", що розташований за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 (том 1 а.с. 161-169, 173-175). При цьому, суд звертає увагу на той факт, що про наявність товарно-транспортних накладних перевіряючими зазначалося безпосередньо в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, при цьому, жодних зауважень до їх форми та змісту як в акті перевірки, так і в ході судового розгляду справи Кременчуцькою ОДПІ вказано не було.

Крім того, реальність транспортування товару підтверджується також наказами про прийняття на роботу водіїв, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтвами про підготовку водії транспортних засобів, свідоцтвами про допущення транспортних засобів до перевезення деяких небезпечних вантажів, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 68-74, 101-104, том 2 а.с. 59-66, 107-108).

В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо подальшого використання придбаного позивачем товару (бітуму дорожнього нафтового) в його господарській діяльності.

Так, зі змісту пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані ТОВ "Укрмагістраль" у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (фактичний постачальник ПП "РАПС-СКС") товарно-матеріальні цінності були реалізовані МПП "Матіола", Кооператив "Асфальтобетонщик", МПП "Лист", ТОВ "Нафтоопт", ПП "Агроіндустрія Да". Факт реалізації підтверджується долученими до матеріалів справи: накладними, актами здачі-прийомки виконаних робіт (автопослуги з доставки бітуму), податковими накладними та товарно-транспортними накладними, посвідченнями про відрядження, реєстрами платежів (том 2 а.с. 76-100, 109-120, 124-131, 138).

Посилання Кременчуцької ОДПІ на неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ та включення до валових витрат сум витрат, понесених у зв'язку із придбанням товару у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" з тих підстав, що ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" анульовані свідоцтва платника ПДВ, судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 по справі №2-а-3753/10/1670, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 (том 1 а.с. 179-180), адміністративний позов ПП "Нафто-Кретор" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним акту задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.06.2010 №148 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Нафто-Кретор".

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 по справі №2-а-3983/10/1670, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2010 (том 1 а.с. 181-182), адміністративний позов ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним акту задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.07.2010 №194 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман", позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 172835,40 грн до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а витрати по придбанню бітуму дорожнього нафтового у розмірі 864177,00 грн віднесено до складу валових витрат.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Авто-трейд-2009" судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, у перевіряємому періоді, в рамках укладеного між позивачем та ПП "Авто-трейд-2009" договору продажу автошин б/н від 29.04.2010 (том 1 а.с. 92), ТОВ "Укрмагістраль" придбало у ПП "Авто-трейд-2009" автомобільні шини всього на загальну суму 188166,72 грн, в тому числі ПДВ - 31361,12 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано наступні документи (том 1 а.с. 93-112), а саме:

- акти здачі приймання автошин від 29.04.2010, від 30.04.2010, 05.05.2010, 20.05.2010, 09.06.2010, 10.06.2010, 02.07.2010;

- акти звірки розрахунків від 30.04.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 31.07.2010;

- рахунки-фактури №СФ-0000108 від 02.07.2010, СФ-0000080 від 10.06.2010, СФ-0000065 від 09.06.2010, СФ-0000046 від 20.05.2010, №СФ-0000024 від 29.04.2010;

- видаткові накладні №РН-0000055 від 02.07.2010, РН-0000036 від 10.06.2010, №РН-0000031 від 09.06.2010, №РН-0000017 від 20.05.2010, РН-0000004 від 29.04.2010;

- податкові накладні №110 від 02.07.2010, №68 від 09.06.2010, №78 від 10.06.2010, №21 від 29.04.2010, №45 від 20.05.2010.

До матеріалів справи позивачем додані також звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, а також квитанції до прибуткового касового ордера №10 від 29.04.2010, №68 від 02.07.2010, №69 від 05.07.2010, №70 від 06.07.2010, №71 від 07.07.2010, №72 від 08.07.2010, №44 від 09.06.2010, №45 від 10.06.2010, №50 від 14.06.2010, №49 від 11.06.2010, №37 від 21.05.2010, №36 від 20.05.2010, №12 від 05.05.2010, №13 від 06.05.2010, №14 від 07.05.2010, №15 від 11.05.2010, №16 від 12.05.2010, №17 від 13.05.2010, №18 від 14.05.2010 та №11 від 30.04.2010, з яких можна зробити висновок, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем в готівковій формі (том 1 а.с. 113-139). Зі змісту вказаних вище квитанцій слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП "Авто-трейд-2009" за придбані товарно-матеріальні цінності.

Посилання Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012 на те, що на дату складання акту перевірки товарно-транспортні накладні по ПП "Авто-трейд-2009" відсутні, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Так, в розділі 3 договору продажу автошин б/н від 29.04.2010 визначені умови та строк поставки товарно-матеріальних цінностей, а також право власності на товар. Вказаним пунктом передбачено, що поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем телефоном. Загальний строк поставки товару становить від двох до п'яти днів. Покупець за власний рахунок доставляє товар від території продавця до власної території. Право власності переходить до покупця з моменту передачі товару.

З огляду на визначені договором продажу автошин б/н від 29.04.2010 умови поставки товарно-матеріальних цінностей, товар (автомобільні шини), придбані у ПП "Авто-трейд-2009", транспортувалася силами та за рахунок ТОВ "Укрмагістраль", на підтвердження чого до матеріалів справи були долучені подорожні листи, з яких вбачається маршрут доставки товару, його назва та кількість (том 1 а.с. 113-119).

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних, на думку суду, не може слугувати підставою для висновку про неправомірність включення позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат, тих витрат, що понесені у зв'язку із придбанням автомобільних шин, оскільки до суду були надані належним чином оформлені подорожні листи, з яких можливо ідентифікувати товар, що перевозився, а також встановити маршрут по якому відбувалося транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Щодо використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності, то судом встановлено, що придбані у ПП "Авто-трейд-2009" автомобільні шини були встановлені на належному ТОВ "Укрмагістраль" автотранспорті (як власному, так і орендованому у ФО-П Онопко В.І. згідно договорів від 01.04.2010 /том 2 а.с. 148-149/). Факт встановлення автомобільних шин на автотранспорт ТОВ "Укрмагістраль" підтверджується картками обліку роботи автомобільної шини, актами, накладними на передачу товарно-матеріальних цінностей у виробництво/експлуатацію, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (том 1 а.с. 87-91, том 2 а.с. 42-58, 68-74).

Суд також вважає за доцільне відмітити, що як було встановлено в ході перевірки та підтверджено судовим розглядом, загальна сума господарської операції між позивачем та ПП "Авто-трейд-2009" з придбання автомобільних шин у перевіряємому періоді склала 188166,72 грн, в тому числі ПДВ - 31361,12 грн. При цьому, перевіряючі дійшли до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в лише в розмірі 23827,96 грн. Таким чином, фактично Кременчуцькою ОДПІ не заперечувався той факт, що позивачем у ПП "Авто-трейд-2009" придбавалися товарно-матеріальні цінності на суму 45198,96 грн, в тому числі ПДВ 7533,16 грн (податкова накладна №110 від 02.07.2010). Жодних пояснень з цього приводу представником Кременчуцької ОДПІ в ході судового розгляду справи надано не було.

Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, перевіряючі, зокрема, акцентували увагу на стан ПП "Авто-трейд-2009" - до ЄДР внесено запис про його відсутність за місцезнаходженням.

Разом з тим, із наявної у матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що запис про внесення інформації щодо відсутності даної юридичної особи за вказаною адресою внесений 17.12.2010, тобто після здійснення спірних господарських операцій між ПП "Авто-трейд-2009" та позивачем у справі.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у ПП "Авто-трейд-2009" основних фондів та працівників, які б забезпечували господарську діяльність судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси та орендувати складські приміщення. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була працювати на ПП "Авто-трейд-2009", щоб останній міг здійснювати торгівлю автомобільними шинами.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Авто-трейд-2009" з придбання автомобільних шин. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний період суму податку на додану вартість в загальному розмірі 23827,96 грн, а витрати по придбанню ТМЦ в сумі 119139,80 грн віднесено до складу валових витрат.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на той факт, що декларації ПП "Нафто-Кретор" з ПДВ за квітень та травень 2010 року мають відмітку "Не дійсні", а декларація останнього за червень 2010 року була прийнята як "до відома", а також, що декларація ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" за липень 2010 року була прийнята як "до відома", то суд вважає за необхідне зауважити, що Закон №168/97-ВР не ставить в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. При цьому, суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів порушення безпосередніми контрагентами позивача - ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" за наслідками господарських операцій з якими останнім сформовано податковий кредит та валові витрати, вимог податкового законодавства, в результаті чого вказаним підприємствам визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийняті податкові повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Укрмагістраль" чи його контрагентів - ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, є також безпідставним висновок відповідача про безоплатне отримання позивачем у справі товару від його продавців - ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" та необхідності включення до складу валових доходів відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, суд звертає увагу на те, що в акті перевірки на сторінці 5 вказано про надання посадовими особами підприємства в ході перевірки всіх необхідних документів для правильності визначення та нарахування валових доходів підприємства.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Укрмагістраль" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Укрмагістраль" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 2146,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль" (ідентифікаційний код 32738551) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава