УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/1838/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. по справі № 2а-1670/1838/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Поивач - ТОВ "Укрмагістраль", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вважає неправомірними висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012 про завищення валових витрат, пов'язаних з придбанням у ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" товарів (бітуму нафтового дорожнього та автомобільних шин), оскільки включення витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат здійснене на підставі відповідних первинних документів - рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, актів здачі-прийняття автошин, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних; придбані автошини та бітум нафтовий дорожній використані у господарській діяльності позивача, а тому вважає, що має також право на включення податку на додану вартість, сплаченого при придбанні вказаних товарів у даних підприємств до складу податкового кредиту. У зв'язку із цим, вважає податкові повідомлень-рішень від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмагістраль" (ідентифікаційний код 32738551) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст. 5 Закону Україним "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1 п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "Укрмагістраль" за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво продуктів нафтоперероблення; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Кременчуцькою ОДПІ в період з 09.02.2012 по 15.02.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрмагістраль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 27.01.2012 №3504/10/23-116.
За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012 (том 1 а.с. 35-55), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено валові доходи підприємства на загальну суму 1179980,00 грн, в тому числі по періодах: 2 квартал 2010 року в сумі 918824,00 грн, 3 квартал 2010 року в сумі 261156,00 грн, завищено валові витрати на загальну суму 983316,30 грн, в тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року - 765686,30 грн, 3 квартал 2010 року - 217630,00 грн; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 196663,00 грн, в тому числі по періодах: квітень 2010 року в сумі 89862,00 грн; травень 2010 року в сумі 29123,00 грн; червень 2010 року в сумі 34152,00 грн, липень 2010 року в сумі 43526,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 16.03.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0004632301/139, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 676029,00 грн, в тому числі 540823,00 грн - основний платіж, 135206,00 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 33);
- №0004662301/140, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 245829,00 грн., в тому числі 196663,00 грн - основний платіж, 49166,00 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 34).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР та Закону № 334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Судовим розглядом встановлено, що 07.04.2010 між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Нафто-Кретор" укладений договір №07/04-45, а 07.07.2010 між ТОВ "Укрмагістраль" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" укладений договір №07/07/10 (том 2 а.с. 9-10, 18-20).
Як слідує з умов вказаних вище договорів, які аналогічні за своїм змістом, постачальник (ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман") зобов'язується поставити покупцю (ТОВ "Укрмагістраль") нафтопродукти узгодженими партіями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.
В рамках виконання вказаних договорів позивачем було придбано бітум дорожній нафтовий у кількості 253,78 тн на загальну суму 1037012,40 грн, в тому числі ПДВ -172835,40 грн.
При цьому, матеріалами справи встановлено, що у липні 2010 року позивачем було перераховано передплату за бітум ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" у розмірі 261156,00 грн., враховуючи податок на додану вартість в сумі 43526,00 грн, але товар отримано не було, у зв'язку із чим сформувалась дебіторська заборгованість. В цей же час, ПП "РАПС-СКС" запропонувало позивачу відвантажити товар без передплати, в результаті чого останнім було отримано від ПП "РАПС-СКС" бітум дорожній нафтовий на суму 261156,00 грн з урахуванням ПДВ. Таким чином, сформувалася кредиторська заборгованість.
30.07.2010 між позивачем (первісний боржник), ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (новий боржник) та ПП "РАПС-СКС" (кредитор) був укладений трьохсторонній договір про переведення боргу №30/07/23 (том 1 а.с. 170). Цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору на поставку нафтопродуктів №05/07-2 від 05.07.2010 (основний договір, том 2 а.с. 12), укладеного між первісним боржником (ТОВ "Укрмагістраль") та кредитором ("РАПС-СКС"). Первісний боржник переводить на нового боржника борг (зобов'язання здійснити оплату за поставлені нафтопродукти) в сумі 261156,00 грн, що виник на підставі пункту 1.1 основного договору. Відповідно до пункту 3 договору про переведення боргу №30/07/23 від 30.07.2010, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи з свого боку цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Таким чином, в даному випадку фактичним постачальником товару від ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" до ТОВ "Укрмагістраль" є ПП "РАПС-СКС".
Виконання умов договорів №07/04-45 від 07.04.2010 та №07/07/10 від 07.07.2010 (з урахуванням договору про переведення боргу №30/07/23 від 30.07.2010) підтверджується: рахунками-фактурами №12/07/02 від 12.07.2010, №08/07/01 від 08.07.2010, №13/07/03 від 13.07.2010, №14/06/01 від 14.06.2010, №07/06/01 від 07.06.2010, №17/05/09 від 17.05.2010, №06/05/06 від 06.05.2010, №29/04/03 від 29.04.2010, №22/04/02 від 22.04.2010, №16/04/02 від 16.04.2010, №15/04/04 від 15.04.2010, №12/04/02 від 12.04.2010, №08/04/02 від 08.04.2010, податковими накладними №155 від 31.05.2010, №201 від 14.06.2010, №101 від 30.04.2010, №114 від 22.07.2010, видатковими накладними №12/07/02 від 12.07.2010, №08/07/01 від 08.07.2010, №13/07/03 від 13.07.2010, №14/06/01 від 14.06.2010, №07/06/01 від 07.06.2010, №17/05/09 від 17.05.2010, №06/05/06 від 06.05.2010, №29/04/03 від 29.04.2010, №22/04/02 від 22.04.2010, №16/04/02 від 16.04.2010, №15/04/04 від 15.04.2010, №12/04/02 від 12.04.2010, №08/04/02 від 08.04.2010 (том 1 а.с. 141-142, 144-153, 159, 176-178, том 2 а.с. 11).
Податкові накладні №155 від 31.05.2010, №201 від 14.06.2010, №101 від 30.04.2010, №114 від 22.07.2010, виписані ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Укрмагістраль" товарно-матеріальних цінностей, відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.
Судом розглядом з'ясовано, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман", що підтверджується реєстрами платежів (том 2 а.с. 121-123).
Відповідно до пунктів 3.1 договорів №07/04-45 від 07.04.2010 та №07/07/10 від 07.07.2010, поставка товару здійснюється, зокрема, автомобільним транспортом покупця - ЕХW (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3).
Як вбачається із наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, придбаний позивачем у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (фактичний постачальник ПП "РАПС-СКС") товар отримувався ТОВ "Укрмагістраль" (автоперевізник, вантажоодержувач) безпосередньо з нафтопереробного заводу ЗАТ "Укртатнафта", що розташований за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 (том 1 а.с. 161-169, 173-175).
При цьому, наявність товарно-транспортних накладних перевіряючими зазначалося безпосередньо в акті перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, жодних зауважень до їх форми та змісту як в акті перевірки, так і в ході судового розгляду справи Кременчуцькою ОДПІ вказано не було.
Крім того, реальність транспортування товару підтверджується також наказами про прийняття на роботу водіїв, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтвами про підготовку водії транспортних засобів, свідоцтвами про допущення транспортних засобів до перевезення деяких небезпечних вантажів (том 1 а.с. 68-74, 101-104, том 2 а.с. 59-66, 107-108).
Щодо подальшого використання придбаного позивачем товару (бітуму дорожнього нафтового) в його господарській діяльності, колегія суддів зазначаєнаступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що придбані ТОВ "Укрмагістраль" у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" (фактичний постачальник ПП "РАПС-СКС") товарно-матеріальні цінності були реалізовані МПП "Матіола", Кооператив "Асфальтобетонщик", МПП "Лист", ТОВ "Нафтоопт", ПП "Агроіндустрія Да". Факт реалізації підтверджується накладними, актами здачі-прийомки виконаних робіт (автопослуги з доставки бітуму), податковими накладними та товарно-транспортними накладними, посвідченнями про відрядження, реєстрами платежів (том 2 а.с. 76-100, 109-120, 124-131, 138).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ на неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ та включення до валових витрат сум витрат, понесених у зв'язку із придбанням товару у ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" з тих підстав, що ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" анульовані свідоцтва платника ПДВ, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 по справі №2-а-3753/10/1670, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 (том 1 а.с. 179-180), адміністративний позов ПП "Нафто-Кретор" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним акту задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.06.2010 №148 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Нафто-Кретор".
Крім того, матеріалами справи встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 по справі №2-а-3983/10/1670, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2010 (том 1 а.с. 181-182), адміністративний позов ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним акту задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.07.2010 №194 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман".
Отже, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман", позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 172835,40 грн до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а витрати по придбанню бітуму дорожнього нафтового у розмірі 864177,00 грн віднесено до складу валових витрат.
Щодо взаємовідносин між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Авто-трейд-2009", колегія суддів зазначає наступне.
Так, у перевіряємому періоді, в рамках укладеного між позивачем та ПП "Авто-трейд-2009" договору продажу автошин б/н від 29.04.2010 (том 1 а.с. 92), ТОВ "Укрмагістраль" придбало у ПП "Авто-трейд-2009" автомобільні шини всього на загальну суму 188166,72 грн, в тому числі ПДВ - 31361,12 грн.
На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано наступні документи (том 1 а.с. 93-112), а саме:
- акти здачі приймання автошин від 29.04.2010, від 30.04.2010, 05.05.2010, 20.05.2010, 09.06.2010, 10.06.2010, 02.07.2010;
- акти звірки розрахунків від 30.04.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 31.07.2010;
- рахунки-фактури №СФ-0000108 від 02.07.2010, СФ-0000080 від 10.06.2010, СФ-0000065 від 09.06.2010, СФ-0000046 від 20.05.2010, №СФ-0000024 від 29.04.2010;
- видаткові накладні №РН-0000055 від 02.07.2010, РН-0000036 від 10.06.2010, №РН-0000031 від 09.06.2010, №РН-0000017 від 20.05.2010, РН-0000004 від 29.04.2010;
- податкові накладні №110 від 02.07.2010, №68 від 09.06.2010, №78 від 10.06.2010, №21 від 29.04.2010, №45 від 20.05.2010.
Матеріали справи містять також звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, а також квитанції до прибуткового касового ордера №10 від 29.04.2010, №68 від 02.07.2010, №69 від 05.07.2010, №70 від 06.07.2010, №71 від 07.07.2010, №72 від 08.07.2010, №44 від 09.06.2010, №45 від 10.06.2010, №50 від 14.06.2010, №49 від 11.06.2010, №37 від 21.05.2010, №36 від 20.05.2010, №12 від 05.05.2010, №13 від 06.05.2010, №14 від 07.05.2010, №15 від 11.05.2010, №16 від 12.05.2010, №17 від 13.05.2010, №18 від 14.05.2010 та №11 від 30.04.2010, з яких можна зробити висновок, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем в готівковій формі (том 1 а.с. 113-139). Зі змісту вказаних вище квитанцій слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП "Авто-трейд-2009" за придбані товарно-матеріальні цінності.
Щодо використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності, матеріалами справи встановлено наступне.
Придбані у ПП "Авто-трейд-2009" автомобільні шини були встановлені на належному ТОВ "Укрмагістраль" автотранспорті (як власному, так і орендованому у ФО-П ОСОБА_1 згідно договорів від 01.04.2010 /том 2 а.с. 148-149/). Факт встановлення автомобільних шин на автотранспорт ТОВ "Укрмагістраль" підтверджується картками обліку роботи автомобільної шини, актами, накладними на передачу товарно-матеріальних цінностей у виробництво/експлуатацію, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (том 1 а.с. 87-91, том 2 а.с. 42-58, 68-74).
Загальна сума господарської операції між позивачем та ПП "Авто-трейд-2009" з придбання автомобільних шин у перевіряємому періоді склала 188166,72 грн, в тому числі ПДВ - 31361,12 грн. При цьому, перевіряючі дійшли до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в лише в розмірі 23827,96 грн.
Таким чином, фактично Кременчуцькою ОДПІ не заперечувався той факт, що позивачем у ПП "Авто-трейд-2009" придбавалися товарно-матеріальні цінності на суму 45198,96 грн, в тому числі ПДВ 7533,16 грн (податкова накладна №110 від 02.07.2010).
Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, перевіряючі, зокрема, акцентували увагу на стан ПП "Авто-трейд-2009" - до ЄДР внесено запис про його відсутність за місцезнаходженням.
Разом з тим, із наявної у матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що запис про внесення інформації щодо відсутності даної юридичної особи за вказаною адресою внесений 17.12.2010, тобто після здійснення спірних господарських операцій між ПП "Авто-трейд-2009" та позивачем у справі.
Таким чином, колегія сувддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Укрмагістраль" та ПП "Авто-трейд-2009" з придбання автомобільних шин та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період суму податку на додану вартість в загальному розмірі 23827,96 грн, та віднесення до складу валових витрат - витрати по придбанню ТМЦ в сумі 119139,80 грн.
Колегія суддів погодєується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість тверджень податкового органу, що декларації ПП "Нафто-Кретор" з ПДВ за квітень та травень 2010 року мають відмітку "Не дійсні", а декларація останнього за червень 2010 року була прийнята як "до відома", а також, що декларація ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" за липень 2010 року була прийнята як "до відома", оскільки Закон №168/97-ВР не ставить в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
При цьому, матеріалами справи не встановлено доказів порушення безпосередніми контрагентами позивача - ПП "Авто-трейд-2009", ПП "Нафто-Кретор" та ТОВ "Нафтова компанія "Гетьман" за наслідками господарських операцій з якими останнім сформовано податковий кредит та валові витрати, вимог податкового законодавства, в результаті чого вказаним підприємствам визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийняті податкові повідомлення-рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ТОВ "Укрмагістраль" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1010/23-308/32738551 від 24.02.2012, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 №0004632301/139 та №0004662301/140.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року по справі № 2-а-1670/1828/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. по справі № 2а-1670/1838/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 05.07.2012 |
Номер документу | 24974780 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Катунов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні