Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-1670/1339/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1339/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Онищенко С.В.,

за участі:

представника відповідача - Бутрія О.П.,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до Публічного акціонерного товариства "Водник" про відшкодування коштів, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Водник" про відшкодування коштів у розмірі 8533,60 грн, посилаючись на видачу відповідачем недостовірного документа щодо перебування ОСОБА_2 у статусі ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим вважає кошти, виплачені вказаній особі, такими. що підлягають відшкодуванню.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у своїх запереченнях посилався на безпідставність висновків позивача щодо неправдивості наданої довідки встановленого зразку стосовно ОСОБА_2 та необґрунтованість посилань акту перевірки щодо відсутності інформації про перебування зазначеної особи у зоні відчуження. Крім того, звертав увагу, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2.

Третя особа у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на наявність у нього спірного статусу, що підтвердив наданим посвідченням.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з частини 1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно статті 10 Закону України № 1058-IV передбачає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 1 статті 11 вказаного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, відповідачем було видано установленого зразка, затвердженої Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988, згідно якої в період з 02.02.1986 по 06.12.1986 ОСОБА_2 працював в зоні відчуження.

Для підтвердження роботи вказаної особи головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, якому підпорядкований позивач, зроблено запит до ВАТ «Водник»м. Полтава 11.03.2011 № 1352/02 та 20.04.2011 № 2274/02 щодо надання первинних документів. У відповідь на даний запит відповідачем подано ряд документів, на підставі яких позивачем зроблено висновок ніби-то надана довідка не відповідає первинним документам. У зв'язку з цим, третій особі було відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та зупинено (припинено) нарахування та виплату пенсії з 01.09.2011.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 органи, що призначають пенсію, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Виходячи з вказаної норми та на підставі Довідки Державної фінансової інспекції в Полтавській області № 04-21/18 від 24.01.2012 позивачем виявлено факт видачі відповідачем недостовірного документа, Управлінням Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області 14.02.2012 було направлено до відповідача лист-претензію про відшкодування відповідачем коштів по виплаченій пенсії на ОСОБА_2 у розмірі 8533,60 грн.

Надаючи оцінку позовним вимогам Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості днів, 10 років.

Відповідно пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: ґ) документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Посилання позивача на невідповідність наданих позивачем первинних документів є безпідставним, так як жодною нормою Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачено, що довідка підприємства не вважається достатнім документом для підтвердження періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Так, третя особа скористалась правом на отримання відповідного статусу, в результаті чого ОСОБА_2 було призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС".

Даний факт підтверджується наданим для огляду у судове засідання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1, видане 27.12.1993 Херсонською обласною державною адміністрацією, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 69).

Таким чином, висновки позивача щодо невідповідності статусу третьої особи та необхідності відшкодування позивачем коштів, виплачених ОСОБА_2 суд вважає хибними та такими, що не знайшли належного обґрунтовання.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області .

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до Публічного акціонерного товариства "Водник" про відшкодування коштів відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 23 квітня 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник