Постанова

від 13.04.2012 по справі 2а-175/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2012 року 15:25 № 2а-175/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Кузьміна І.Т., Ярмоленко Г.В.,

від відповідача: Герасименко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2011 року № 001250700,-

В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз»(далі -позивач, ТОВ «Енергопромсоюз») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2011 року № 001250700.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2012 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про безпідставне формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-квітень 2010 року на загальну суму 157 260,00 грн. (січень 2010р.- 4040,00 грн., лютий 2010 року -83009,00 грн., березень 2010 року -68087,00 грн., квітень 2010 року -2124,00 грн.), оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від вищезазначених контрагентів, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість, при цьому зазначив, що зауважень у податкового органу під час перевірки стосовно оформлення наданих первинних документів з питань правовідносин з ТОВ «Завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком»у податкового органу не було.

Позивач вказував на те, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», у зв'язку з невиконанням їх постачальниками своїх податкових зобов'язань, відповідача не стосуються.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки сформульовані на підставі припущень та непідтверджених обставин, суб'єктивних думок перевіряючого, оскільки в Акті перевірки не зазначено переліку конкретних порушень, з посиланням на первинні документи й регістри бухгалтерського обліку.

Крім того, позивач звертав увагу суду на те, що отримані від ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком»товари були використані у власній господарській діяльності, операції між позивачем та зазначеними контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та є реальними, а тому висновок відповідача про нікчемність правочину, укладеного з вказаним контрагентом є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»було безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року -на 4040,00 грн., за лютий 2010 року -на 83009,00 грн., за березень 2010 року -на 68087,00 грн., за квітень 2010 року -на 2124,00 грн. за наслідками операцій позивача з ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», через неможливість підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету по вказаним постачальниками позивача.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Святошинському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 13.04.2012 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Енергопромсоюз»(код ЄДРПОУ 33238155, скорочена назва - ТОВ «Енергопромсоюз») зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.11.2004 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12832380 від 24.01.2012 року (том І, а.с. 73-74).

У період з 07.12.2011 року по 13.12.2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергопромсоюз»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за період липень, жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 76/07-207/33238155 від 13.12.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -том І, а. с. 14-21.

21 грудня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення форми "В1" № 0001250700/0 , яким позивачу за порушення п. 1.8 ст.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 157 260, 00 грн. (том І, а.с. 13).

В Акті перевірки вказано, що залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість ТОВ «Енергопромсоюз»(код за ЄДРПОУ 33238155) за період з січня-квітня 2010 року становить 157 260,00 грн., який сформований за наслідками господарської діяльності з ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», первісна ланка постачальників яких, відноситься до підприємств ризикової категорії, мають стан платника відмінний від «0», у зв'язку з чим по наведеним підприємствам не можливо підтвердити проведені господарські операції.

Таким чином, згідно акту перевірки висновок ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні бюджетного відшкодування липень, жовтень, листопад 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року ґрунтується виключено на вищеописаних обставинах діяльності контрагентів позивача в другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок товарів , які не є прямими контрагентами позивача, у яких позивач безпосередньо придбавав товар і мав можливість перевірити їх правовий статус.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що бюджетному відшкодування підлягають лише сплачені до бюджету суми з податку на додану вартість, а оскільки податковий кредит сформовано за липень, жовтень, листопад 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року із сум податку на додану вартість, сплату до бюджету яких по контрагентах ТОВ «Енергопромсоюз»підтвердити не можливо, то на думку податкового органу позивачем було порушено вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту п. 1.8 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року - 4040,00 грн., за лютий 2010 року -83009,00 грн., за березень 2010 року -68087,00 грн., за квітень 2010 року -2124,00 грн., в результаті чого позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 157 260,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Оскільки в акті перевірки йдеться про неможливість підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», суд вважає за необхідне дослідити господарські взаємовідносини позивача з кожним із контрагентів окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш»протягом жовтня-грудня 2009 року було укладено ряд Договорів комісії, за умовами яких Комісіонер (ТОВ «Завод «Пожспецмаш») зобов'язувався виконати послуги з організації відвантаження та доставки залізничним транспортом товару, на умовах, передбачених Договором, зокрема:

- договір № 177М-09 від 23.10.2009 року , відповідно до якого Комісіонер (ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш») зобов'язувався за дорученням Комінтента за винагороду, в інтересах і за рахунок останнього виконати й організувати виконання в термін до 10 грудня 2009 року відвантаження та доставку залізничним транспортом належних останньому 11 пожежних автоцистерн АЦ-40 на шасі КАМАЗ 43118 та 7 (семи) автомобілів порошкового гасіння АП-5 на шасі КАМАЗ 43114 на адресу отримувача -Марийської бази №2 УКПО ГК «Туркменгаз»(ст. Гарибата Туркменської залізної дороги) - том І а.с. 134-136.

- договір № 186М-09 від 20.11.2009 року , відповідно до якого Комісіонер (ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш») зобов'язувався за дорученням Комінтента за винагороду, в інтересах і за рахунок останнього виконати й організувати виконання в термін до 10 грудня 2009 року відвантаження та доставку залізничним транспортом належних останньому 4 насосно-рукавних станцій на шасі КАМАЗ 43114 на адресу отримувача -Марийської бази №2 УКПО ГК «Туркменгаз»(ст. Гарибата Туркменської залізної дороги) - том І а.с. 128-130.

- договір № 197М-09 від 11.12.2009 року , відповідно до якого Комісіонер (ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш») зобов'язувався за дорученням Комінтента за винагороду, в інтересах і за рахунок останнього виконати й організувати виконання в термін до 10 грудня 2009 року відвантаження та доставку залізничним транспортом належних останньому 4 насосно-рукавних станцій на шасі КАМАЗ 43114 на адресу отримувача -Марийської бази №2 УКПО ГК «Туркменгаз»(ст. Гарибата Туркменської залізної дороги) - том І а.с. 131-133.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Завод «Пожспецмаш»у листопаді 2009 року було здійснено передачу автоцистерн пожежних, що підтверджується видатковими накладними № 00052 від 02.11.2009 на суму 14 956 854,00 грн., в тому числі ПДВ -2 492 809,00 грн., № 00053 від 02.11.2009р. на суму 11 672 577,00 грн., в тому числі ПДВ -1 945 492,50 грн. (том І, а.с. 249-250), та в грудні 2009 року організовано відвантаження та доставку залізничним транспортом вказаної продукції, що підтверджується підписаним між сторонами актами здачі-прийняття послуг : № ДР-00008 від 23.12.2009 на суму 1 102 494,92 грн., в тому числі ПДВ -183 749, 15 грн. (а.с. 248), № ДР- 00009 від 29.12.2009 року на суму 273 024,56 грн., в тому числі ПДВ -273 024, 56 грн., № ДР-00008 від 23.12.2009 на суму 1 102 494,92 грн. (том І, а.с. 247, 248).

За наслідками надання послуг з організації відвантаження та доставки пожежних автоцистерн ТОВ «Завод «Пожспецмаш»були виписані на користь ТОВ «Енергопромсоюз»наступні податкові накладні: № 00133 від 23.12.2009 року на суму 1 102 494,92 грн., в тому числі ПДВ -183 749,15 грн.; № 00134 від 29.12.2009 року на суму 273 024,56 грн., в тому числі ПДВ -45 504,09 грн.; № 00059 від 02.11.2009р. на суму 14 956 854,00 грн., в тому числі ПДВ -2 492 809,00 грн., № 60 від 02.11.2009р. на суму 11672 577,00 грн., в тому числі ПДВ -1 945 429,50 грн. (том ІІ, а.с. 1-5).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Завод «Пожспецмаш»проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 57).

Згідно договору купівлі-продажу № 031 від 14 квітня 2009 року Продавець (ТОВ «Торговий Дім «КамАЗ») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Енергопромсоюз») товар - автомобіль шасі КАМАЗ-43118-1960-15 в кількості 2 одиниці по ціні 285 541, 67 грн., що загалом становить 685 300, 00 грн. Поставка товару здійснюється на умовах само вивозу зі складу Продавця, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8. Згідно п. 2.3. приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі Товару (том І а.с. 137-138).

Виконання умов Договору купівлі-продажу № 031 від 14 квітня 2009 року підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими накладними : № РНа-000064 від 02.07.2009 року на суму 685 300,00 грн., в тому числі ПДВ -114 216,66 грн., № РНа-000016 від 30.03.2009 року на суму 342 650,00 грн., в тому числі ПДВ -57 108,33 грн. (том І а.с. 173, 176); актами приймання-передачі транспортних засобів : № б/н від 30.03.2009 року, № б/н від 02 липня 2009 року, № б/н від 02 липня 2009 року (том І а.с. 174-175, 177); податковою накладною: № 109/А від 02.07.2009 року на суму 685 300,00 грн., в тому числі ПДВ -114 216,66 грн. (том ІІ, а.с. 156).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «КамАЗ»проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 59, 63).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енергопромсоюз»та ПАТ «НВП Сатурн» було укладено Договорів оренди нежилих приміщень № 11220908 від 20.03.2008 року за умовами якого Орендодавець (ПАТ «НВП Сатурн») передає Орендарю (ТОВ «Енергопромсоюз») в тимчасове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться на території підприємства Орендодавця за адресою: м. Київ, прос. 50-річчя Жовтня, 2-б, загальною площею згідно акта приймання-передачі приміщень та майно, обладнання, що знаходиться в орендованих приміщеннях та передане також актами приймання-передачі (Додаток № 1 до цього Договору) (п. 1.1.).

За право користування орендованими площами (приміщеннями), майном та обладнанням Орендар щомісяця перераховує на рахунок Орендодавця орендні платежі шляхом та в терміни, передбачені цим Договором, та у розмірі згідно п. 2.3.1 цього Договору або в розмірі, що обумовлений в наступних Протоколах погодження договірної ціни, які також являються невід'ємними частинами цього Договору (том І, а. с. 145-150).

Передача орендованого приміщення підтверджується актом приймання-передачі майна від 02.06.2008 року (том І, а.с. 151).

Виконання умов Договору оренди нежилих приміщень № 11220908 від 20.03.2008 року (надання приміщень в оренду) підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме актами виконаних робіт : № б/н від 30.10.2009 року на суму 5 273,06 грн., в тому числі ПДВ -878,84 грн., підписаним згідно протоколу узгодження договірної ціни № 1686 від 30.10.2009 року (том І а.с. 241-242); актом № б/н від 29.01.2010 року на суму 4 854,82 грн., в тому числі ПДВ -809,14 грн., підписаним згідно протоколу узгодження договірної ціни № 113 від 29.01.2010 року (том І а.с. 207-208), актом № б/н від 26.02.2010 року на суму 5 101,07 грн., в тому числі ПДВ -850, 18 грн., підписаним згідно протоколу узгодження договірної ціни № 247 від 26.02.2010 року (том І а.с. 214-215); податковими накладними : № 1980 від 30.10.2009 року на суму 5 273,06 грн., в тому числі ПДВ -878,84 грн., (том ІІ а. с. 18), № 116 від 29.01.2010 року на суму 4 854, 82 грн., в тому числі ПДВ -809,14 грн. (том ІІ а.с. 36), № 284 від 26.02.2010 року на суму 5 101, 07 грн., в тому числі ПДВ -850,18 грн. (том ІІ а. с. 42).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ПАТ «НВП Сатурн» були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 72, 75, 166-167).

На підставі усного договору між позивачем та ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», останнім було поставлено ТОВ «Енергопромсоюз»комп'ютери (ноутбуки) в кількості 2 штуки, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунком № 25405 від 16.12.2009 року на суму 11 184,00 грн., в тому числі ПДВ -1 864,00 грн. (том І а.с. 196); видатковою накладною № 25405 від 16.12.2009 року на суму 11 184,00 грн., в тому числі ПДВ -1 864,00 грн. (том І а.с. 195).

За наслідками поставки товарів ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології»була виписана на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкова накладна № 8236 від 22.12.2009 року на суму 11 184,00 грн., в тому числі ПДВ -1 864,00 грн. (том ІІ а.с. 9).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ВАТ «КБ «Експобанк»(том ІІ, а.с. 61).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енергопромсоюз»та ПП «Митна агенція «СТРІЛА»було укладено Договір про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів № 017/108 від 10.02.2010 року за умовами якого Довіритель (ТОВ «Енергопромсоюз») доручає, а Повірений (ПП «Митна агенція «СТРІЛА») бере на себе зобов'язання в межах чинного законодавства України, відповідно до цього Договору на оплатній основі та в обумовлений термін (п. 1.1.). Вартість послуг, що надаються, визначаються тарифами Повіреного, що діють на час надання послуг.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок Повіреного чи через касу Повіреного на підставі наданих ним рахунків. (п. 3.1) -том І а.с. 141-142.

Виконання Договору про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів № 017/108 від 10.02.2010 року підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме рахунком-фактурою № СФ-0000107 від 16 лютого 2010 року на суму 4 327,32 грн., в тому числі ПДВ -721,22 грн., актом здачі-прийняття робіт № ст-0000106 від 16.02.2010 року на суму 4 327,32 грн., в тому числі ПДВ - 721,22 грн. (том І а.с. 220).

За наслідками надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів ПП «Митна агенція «СТРІЛА»була виписана на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкова накладна № 8236 від 22.12.2009 року на суму 4 327,32 грн., в тому числі ПДВ -721,22 грн. (том ІІ а.с. 46).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ПП «Митна агенція «СТРІЛА»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 73).

ТОВ «Енергопромсоюз»на підставі усної домовленості було придбано у ТОВ «ТНК-Транс»бензин марки А-95 у кількості 292,40 л. за ціною 6,587 за 1 літер, що підтверджується видатковою накладною № 2334 від 28.02.2010 року на загальну суму 2 311, 56 грн., в тому числі ПДВ- 385,26 грн. (том І а.с. 210).

За наслідками поставки товарів ТОВ «ТНК-Транс»була виписані на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкові накладні № 1813 від 31.01.2010 року на суму 1 500,00 грн., в тому числі ПДВ -250,00 грн. та № 3827 від 28.02.2010 року на суму 2 000,00 грн. в тому числі ПДВ -333,33 грн. (том ІІ а.с.159-160).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «ТНК-Транс»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»та ВАТ «КБ «Експобанк»(том ІІ, а.с. 67 - 72).

Згідно Договору № 14 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08 вересня 2009 року Замовник (ТОВ «Енергопромсоюз») доручає, а Експедитор-перевізник (ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія») приймає на себе зобов'язання здійснювати організацію перевезення, експедирування та виконання комплексу операцій пов'язаних з перевезенням та експедируванням вантажів відповідно до умов, передбачених даним Договором, а також згідно нормативних актів України. Відповідно до п 4.2 Договору Експедитор-Перевізник надає Замовнику для оплати рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, після чого останній зобов'язаний перерахувати суму винагороди за перевезення на рахунок Експедитора-перевізника на протязі 2 (двох) банківських днів (том І а.с. 143-144).

Виконання Договору 14 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08 вересня 2009 року підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме рахунком № 15 від 15 лютого 2010 року на суму 9 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 150,00 грн., актом виконаних робіт № 16 від 17.02.2010 року на суму 9 000, 00 грн., в тому числі ПДВ -150,00 грн., автомобільною міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0126047 (том ІІ а.с. 163-165).

За наслідками надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія»була виписана на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкова накладна № 16 від 17.02.2010 року на суму 9 000, 00 грн., в тому числі ПДВ -150,00 грн.

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК (том ІІ,а.с. 166).

На підставі усного договору між позивачем та ТОВ «Авіс», останнім було поставлено ТОВ «Енергопромсоюз»канцтовари, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме рахунками-фактурами: № СФ-0001535 від 15.03.2010 року на суму 206,27 грн., в тому числі ПДВ -34,38 грн., № СФ-0001802 від 24.03.2010 року на суму 213,84 грн., в т.ч. ПДВ -35,64 грн., № СФ-0000069 від 11.01.2010 року на суму 155,87 грн., в т.ч. ПДВ -25,98 грн., № СФ-0000493 від 27.01.2010 року на суму 431,40 грн., в тому числі ПДВ - 71,90 грн., № СФ-0007315 від 10.12.2009 року на суму 221,32 грн., № СФ-0000695 від 04.02.2010 року на суму 180,29 грн., в тому числі ПДВ- 30,05 грн. (том І а.с. 187, 189, 200, 203, 222, 224); видатковими накладними: РН-0001075 від 22.03.2010 року на суму 206,27 грн., в т.ч. ПДВ -34,89 грн., РН-0001175 від 26.03.2010 року на суму 213,84 грн., в т.ч. ПДВ -35,64 грн., РН-0004736 від 14.12.2009 року на суму 221,32 грн., в тому числі ПДВ -36,89 грн., РН-0004736 від 14.12.2009 року на суму 221,32 грн, в тому числі ПДВ -36,89 грн., РН-0000157 від 19.01.2010 року на суму 155,87 грн., в т.ч. ПДВ -25,98 грн., РН-0000369 від 02.02.2010 року на суму 431,40 грн., в тому числі ПДВ - 71,90 грн., № РН-0000673 від 22.02.2010 року на суму 180,29 грн., в тому числі ПДВ- 30,05 грн. (том І а.с. 186, 188, 199, 202, 221, 223).

За наслідками поставки товарів ТОВ «Авіс»були виписані на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкові накладні № 4725 від 10.12.2009 року на суму 221,32 грн., в тому числі ПДВ -36,89 грн., № 4379 від 19.11.2009 року на суму 216,80 грн., в тому числі ПДВ -36,13 грн., № 4143 від 03.11.2009 року на суму 405,80 грн., в тому числі ПДВ -67,63 грн., № 4212 від 09.11.2009 року на суму 177,82 грн., в тому числі ПДВ -29,64 грн., № 982 від 15.03.2010 року на суму 206,27 грн., в тому числі ПДВ -34,38 грн., № 1164 від 25.03.2010 року на суму 213,84 грн., в т.ч. ПДВ -35,64 грн., № 366 від 01.02.2010 року на суму 431,40 грн., в тому числі ПДВ - 71,90 грн. та № 284 від 04.02.2010 року на суму 180,29 грн., в тому числі ПДВ- 30,05 грн. (том ІІ а.с. 12, 22, 23, 26, 42, 44).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Авіс»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ВАТ «КБ «Експобанк»(том ІІ, а.с. 50 -52).

На підставі усного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Аква-плюс», останнім було поставлено ТОВ «Енергопромсоюз»канцтовари, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунком-фактурою № СФ-16/03 від 16.03.2010 року на суму 1 657,74 грн., в тому числі ПДВ - 276,29 грн. (том І а.с. 185); видатковою накладною № 18/03 від 18.03.2010 року на суму 1 657,74 грн., в тому числі ПДВ - 276,29 грн. (том І а.с. 184).

За наслідками поставки товарів ТОВ «Аква-плюс»була виписана на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкова накладна № 99 від 18.03.2010 року на суму 1657,74 грн., в тому числі ПДВ - 276,29 грн. (том ІІ а.с. 32).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Аква-плюс»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 74).

Крім того, ТОВ «Енергопромсоюз»були отримані послуги зв'язку від ТОВ «Голден-Телеком», поставка яких підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме : рахунком № 2585691-О/244005 на суму 492, 56 грн. , в тому числі ПДВ - 82,09 грн., який оформлений разом з актом виконаних робіт (том І а. с. 179).

За наслідками наданих послуг зв'язку ТОВ «Голден-Телеком»була виписана на користь ТОВ «Енергопромсоюз»податкова накладна № 22116184-N від 31.03.2010 року на суму 492,56 грн., в тому числі ПДВ -82,09 грн. (том ІІ а.с. 29).

Розрахунки між ТОВ «Енергопромсоюз»та ТОВ «Голден-Телеком»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(том ІІ, а.с. 167).

Суми податку на додану вартість за вищевказаними операціями були включені позивачем до складу податкового кредиту за липень, жовтень, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, що увійшло вподальшому до складу бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту .

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Енергопромсоюз»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком»- були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується інформацією з Головної бази даних з сайту Державної податкової служби України, а саме:

- ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш»зареєстроване платником податку ПДВ 24.12.2008 року, свідоцтво № 100343063, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 168);

- ТОВ «ТД «КамАЗ»зареєстроване платником податку ПДВ 23.07.2001 року, свідоцтво № 35591960, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 174);

- ПАТ «НВП «Сатурн»зареєстроване платником податку ПДВ 15.09.1997 року, свідоцтво № 100341113, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 182);

- Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології»платником ПДВ, свідоцтво № 36774813, анульоване за ініціативою платника 25.02.2011 року (том ІІ, а.с. 187), в той час як податкова накладна на користь позивача була виписана у грудні 2009 року ;

- ПП «Митна агенція «Стріла»зареєстроване платником податку ПДВ 09.08.2004 року, свідоцтво № 100252010, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 189);

- ТОВ «ТНК-Транс»зареєстроване платником податку ПДВ 22.07.2003 року, свідоцтво №200014033, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 191);

- ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія»зареєстроване платником податку ПДВ 05.03.2002 року, свідоцтво № 33697094, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 194);

- ТОВ «Авіс»зареєстроване платником податку ПДВ 28.11.2002 року, свідоцтво № 37048587, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 195);

- ТОВ «Аква-плюс»зареєстроване платником податку ПДВ 07.12.2009 року, свідоцтво № 100257899, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 199);

- ТОВ «Голден-Телеком»зареєстроване платником податку ПДВ 02.07.1997 року, свідоцтво № 35481228, дані про анулювання свідоцтва відсутні (том ІІ, а.с. 201);

З вказаного вбачається, що на момент видачі податкових накладних на користь позивача свідоцтва про реєстрацію як платників ПДВ вказаних підприємств були чинними, тому останні мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології»до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинного на момент оформлення вказаних податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Витягом № 132055684 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 82-83).

Витягом № 13205487 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Торговий Дім «КамАЗ»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 84-85).

Витягом № 13205734 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ПАТ «НВП «Сатурн»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 90-91).

Витягом № 13205300 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ПАТ «Еверест-комп'ютерні технології»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 92-93).

Витягом № 13205559 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ПП «Митна агенція «Стріла»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 94-95).

Витягом № 13205228 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «ТНК-Транс»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 96-97).

Витягом № 13238854 від 05.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 98-99).

Витягом № 13204822 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Авіс»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 100-102).

Витягом № 13204967 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Аква-Плюс»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 102-103).

Витягом № 13205781 від 01.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ «Голден Телеком»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів про припинення державної реєстрації стовно вказаного підприємства не вносилось (том І, а.с. 104-105).

Крім того, судом було досліджено довідки та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розрізі постачальників контрагентів позивача в останніх ланцюгах поставок товарів , зі змісту яких вбачається, що станом на момент виконання господарських операцій такі підприємства не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про дефекти статуту постачальників йому товару у другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок, в матеріалах справи відсутні.

Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товарів до виробника на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності вищезазначених постачальників позивача у другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок не можуть бути причинами для зменшення заявлених позивачем суми бюджетного відшкодування.

Факт того, що податковий кредит у спірних періодах формувався позивачем виключно на підставі податкових накладних, які виписані суб'єктами господарювання, що мали право на виписку таких накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також відсутні і докази того, що позивач систематично проводить свої господарські операції переважно з тими контрагентами, які не дотримуються податкової дисципліни та не сплачують податків.

Порушення контрагентом позивача та/або його постачальниками вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Вирішуючи питання про реальність поставки та отримання товару придбаного позивачем з метою подальшого його використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24 січня 2012 року № 12832380 до основних видів діяльності «Енергопромсоюз»належать: «Посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами»(код КВЕД 51.12.0 ), «Розподілення та постачання газу» (код КВЕД 40.22.0), «Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами» (код КВЕД 51.39.0), «Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням»(код КВЕД 51.87.0), «Нотаріальна та інша юридична діяльність» (код КВЕД 74.11.2), «Інші види оптової торгівлі» (код КВЕД 51.90.0) тощо ( том І, а.с. 43-44).

З досліджених в судовому засіданні доказів, вбачається, що товари та послуги, отримані від вищезазначених контрагентів, були використані в межах власної господарської діяльності, зокрема, автомобілі КАМАЗ та пожежні автомобілі, придбані у ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш»та ТОВ «Торговий Дім «КамАЗ», були експортовані до Туркменістану, що підтверджується укладеним між ТОВ «Енергопромсоюз»та «Государственный Концерн «Туркменгаз»контрактом № Тгаз-16/8-131 від 15.10.2008 року, вантажними митними деклараціями № 102040000/9/030931 від 13.10.2009 року, № 102040000/9/030930 від 13.10.2009 року, міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0126014 від 13.10.2009 року, залізничними накладними від 06.11.2009 року № 4477709, № 44777808, № 44777807, №44777811, № 44777806 при перетині кордону України через пункт Чернігівської митниці (том ІІ а.с. 146-155, том ІІІ а.с. 19-34).

Решта товарів та послуг (канцтовари, бензин, послуги зв'язку та послуги з декларування товарів і транспортних засобів) були придбані позивачем з метою використання у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, що зі змісту Акту перевірки не вбачається дослідження реальності отримання товарів та послуг позивачем від його безпосередніх постачальників, рівно як і не наведено жодних фактів, які б свідчили про неможливість виконання таких операцій.

Зокрема, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з Акту перевірки, вказані обставини під час проведення перевірки відповідачем взагалі не досліджувались та жодні обґрунтовані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів та послуг для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю вищенаведених контрагентів з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним суб'єктом господарювання було одержання позивачем податкової вигоди.

Як встановлено судом, зобов'язання за договорами між ТОВ "Енергопромсоюз" та ТОВ «Прилуцький завод «Пожспецмаш», ТОВ «ТД «КамАЗ», ПАТ «НВП «Сатурн», ТОВ «Еверест-комп'ютерні технології», ПП «Митна агенція «Стріла», ТОВ «ТНК-Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Аква-плюс», ТОВ «Голден-Телеком»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними, актами виконання робіт (послуг), податковими накладними та банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Енергопромсоюз»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року, а висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»є помилковим.

Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Позивач надав суду копії платіжних документів, які підтверджують той факт, що за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року до відшкодування з бюджету позивачем заявлені суми ПДВ, які не перевищують суми цього податку, фактично сплачені позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що відповідає пп. 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Твердження ДПІ про те, що позивач має право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на Законі України «Про податок на додану вартість».

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача при формуванню бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для зменшення позивачу спірним повідомленням-рішенням сум бюджетного відшкодування, встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту та визначені сум бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, березень 2010 року та квітень 2010 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за період з січня по квітень 2010 року на 157 260,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0001250700 від 21 грудня 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Енергопромсоюз»підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0001250700 від 21 грудня 2011 року..

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз»судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 26 квітня 2012 року.