Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-3485/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2012 року № 2а-3485/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участі представників позивача Шкляревської Л.М., відповідача Оксененко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнологія»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнологія»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить :

визнати нечинним та скасувати Акт № 496/1-23-70-14288312 від 17.10. 2011 р.

визнати нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 31. 10. 2011 року № 0001742307 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 461 гри. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2115 грн. 25 коп., разом 10 576 (десять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Голосіївському районі м.Києва (далі -відповідач) було проведено виїзну документальну перевірку ДВП «Екотехнологія»(далі -позивач) з питань правових відносин з ПП «Поліхім»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»за період з 01.07.2009р. по 31.05.2010р., за результатами якої складено Акт № 496/1-23-70-14288312 від 17.10.2011р.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 31. 10. 2011 року № 0001742307 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 461 гри. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2115 грн. 25 коп., разом 10 576 (десять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 25 коп.

При здійсненні перевірки задекларованого податкового кредиту ДВП «Екотехнологія», та при опрацюванні системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що підприємство мало взаємовідносини із ПП «Поліхім»у липні 2009р. та задекларувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 5090 грн.

ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085) зареєстровано Оболонською райдержадміністрацією від 11.09.2001р. та знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.09.2001 р. за № 187.

На дату написання акту товариство має стан -«до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

При здійсненні перевірки задекларованого податковою кредиту ДВП «Екотехнологія»та при опрацюванні системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з ТОВ «Компанія Столичний град», у квітні 2010р. та у травні 2010р. задекларувало суми податкового кредиту з податку на додану вартість підприємством у розмірі 3370,7 грн., а саме по періодах: у квітні 2010р. на суму 865 грн.; у травні 2010р. на суму 2505,5грн.

ТОВ «Компанія «Столичний град»(код ЄДРПОУ 36856508) зареєстровано Шевченківською держадміністрацією від 23.12.2009 р. та знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.12.2009 р. за № 37859. На дату написання акту товариство має стан - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

На підставі викладеного відповідач дійшов висновків про те, що позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок угод, які були спрямовані на ухилення від сплати податків.

Суд погоджується з зазначеними висновками, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Поліхім»(Постачальник) в особі ОСОБА_3, було укладено договір поставки від 07.07.2009 р. № 07-07/1, предметом якого було постачання виливків титанового сплаву. Вказаним підприємством було виписано видаткову накладну №66 від 08.07.09. та податкову накладну № 83 від 08.07.09., підписані ОСОБА_3 Кошти за отриманий товар на загальну суму 30 540 грн. 00 коп. були перераховані покупцем на банківський рахунок постачальника.

Також між підприємствами ДВП «Екотехнологія»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»(Постачальник), в особі ОСОБА_4, було укладено договори поставки від 26.05.2010 р. № 260401 та від 17.05. 2010 р. № 170501, предметом договорів було постачання комплектуючих матеріалів до лазеру YLR-10-400. На виконання умов договорів ТОВ «Компанія «Столичний Град» виписано видаткові накладні №3 від 27.04.10. та № 13 від 18.05.10., підписані невстановленою особою, та податкові накладні №5 від 27.04.10., та №19 від 18.05.10., підписані ОСОБА_4 Кошти за отриманий товар на загальну суму 20 224 грн. 20 коп. були перераховані покупцем на банківський рахунок постачальника.

Як вбачається з письмових пояснень керівництва позивача, при укладенні та виконання угод з вищезазначеними контрагентами не перевірялися документи осіб, які діяли від імені підприємства.

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2011 року у справі №1-130/2011 було визнано винним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

При цьому вказаним судовим рішенням встановлено, що 21 листопада 2008 року, ОСОБА_3., виконуючи вказівку ОСОБА_6, придбала на своє ім'я приватне підприємство «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085), яке в подальшому зареєструвала у ДПІ Святошинського району м. Києва, та передала останньому банківські реквізити та печатку вказаного підприємства. Оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

Також вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4., будучи не усвідомленою про умисел ОСОБА_5, та ОСОБА_6, щодо майбутньої діяльності підприємств, виконуюча вказівку останнього, 23 грудня 2009 року, у денний час, перебуваючи у адміністративній будівлі Шевченківської районної у м. Києві державній адміністрації, що розташована за адресою: м. Київ вул. Богдана Хмельницького , 24 зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Компанія «Столичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(Код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин-Україна»(Код ЄДРПОУ 33058141) та передала ОСОБА_5 банківські реквізити цих підприємств та печатки.

В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у період часу з листопада 2008 року по 29 серпня 2010 року, діючи умисно, використовували банківські рахунки ПП «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(Код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин-Україна»(Код ЄДРПОУ 33058141), які були фіктивними підприємствами, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності, направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки диспозиція статті 205 Кримінального кодексу України передбачає створення юридичних осіб саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, то судом вбачається обов'язковим застосування правових наслідків дій засуджених осіб, зокрема, визнання угод, укладених даними юридичними особами, нікчемними.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про скасування акту перевірки суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально -правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно -правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження актів органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян