Ухвала
від 25.04.2012 по справі 2а/0570/671/2012
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа №2а/0570/671/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Дровникова К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довір. від 06.03.2012 року № 48/Ж/10

від відповідачів - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01.02.2012 року

у справі № 2а/0570/671/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND»

про стягнення суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дзержинську звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12655 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ в сумі 11635 грн. 90 коп. та податок з доходів фізичних осіб в сумі 1020 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року у справі № 2а/0570/671/2012 (суддя Шинкарьова І.В.) позовна заява задоволена.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні докази існування у відповідача заборгованості зі сплати податків, звертаючись до суду податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, тому така позовна заява підлягала задоволенню.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України копія адміністративного позову відповідачу не вручена, тому він був позбавлений права на захист своїх інтересів у суді та надання суду письмових заперечень та доказів.

Крім зазначеного, заявник апеляційної скарги вказує на те, що позивачем не надано суду доказів наявності у нього сум податкового боргу в розмірах, зазначених в позовній заяві.

З викладеного заявником апеляційної скарги зроблений висновок про неправомірність дій позивача та необгрунтованність рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, звернувся з клопотання про розгляд справи у його відсутність.

При таких обставинах, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила.

Згідно податкової декларації по ПДВ за жовтень 2011 року, яка надана ТОВ «RAUND» до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, складає суму 1731 грн. (а.с.8)

17.11.2011 року ДПІ в м. Дзержинську прийняте податкове повідомлення - рішення № 0008301500/0 про нарахування ТОВ «RAUND» податкових зобов'язань по ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1038 грн.

01.12.2011 року ДПІ в м. Дзержинську прийняте податкові повідомлення - рішення про нарахування ТОВ «RAUND» податкових зобов'язань по ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0008321500 на суму 555 грн. 40 коп.;

- № 0008331500/0 на суму 4999 грн. 50коп.;

- № 0008341500/0 на суму 2460 грн.;

- № 0008351500/0 на суму 852 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення отримані товариством, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях (а.с.10-14).

15.12.2011 року ДПІ у м. Дзержинську прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000321700 про застосування до ТОВ «RAUND» штрафну санкцію по податку на доходи найманих працівників в розмірі 1020 грн. (а.с.15).

ТОВ «RAUND» узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за жовтень 2011 року до бюджету не сплатило, суми донарахованих податків та штрафних санкцій у добровільному порядку не перерахувало, внаслідок чого виникла сума податкового боргу в загальному розмірі 12655 грн. 90 коп., яка підтверджена карткою особового рахунку товариства (а.с. 24 - 30).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 10 якого визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій, зокрема, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п.10.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Як зазначалось раніше, відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності та перебуває на обліку платників податків у позивача.

Статтею 16 Податкового кодексу України на платників податків покладені певні обов'язки, зокрема, платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Порядок оподаткування податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 31.1 ст. 31 зазначеного кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано заявником апеляційної скарги, в порушення зазначеної норми Закону відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, визначена в декларації за жовтень 2011 року у встановлений строк добровільно не перерахована, внаслідок чого виникла сума боргу з ПДВ в розмірі 1731 грн.

Крім того, як зазначалось раніше, позивачем прийняті податкові повідомлення - рішення про нарахування сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ та з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач у строки, визначені законодавством, суми нарахованих податків та фінансових санкцій з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб до бюджету не перерахував.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлена податкова вимога від 09.03.2011 року № 7, яка одержана відповідачем, про що є відмітка на корінці вимоги (а.с. 35).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, оскільки у відповідача рахувалася сума податкового боргу, податковий орган правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення таких сум, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід заявника апеляційної скарги щодо того, що позовна заява йому вручена не була, оскільки норми статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України містять вимогу до позивача - органу владних повноважень щодо направлення на адресу відповідача адміністративного позову та до матеріалів позовної заяви наданий документ, який підтверджує факт направлення позовної заяви та лдоданих до неї документів відповідачу, а саме, поштова квитанція від 16.01.2012 року № 3726 (а.с. 18).

Крім того, до матеріалів справи надана заява представника відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 34).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи належних доказів існування у нього сум податкового боргу, які заявлені в позовній заяві, оскільки до матеріалів справи додана картка особового рахунку відповідача (а.с. 28 зворот - 30), з якої вбачається, що на час подання позовної заяви та вирішення справи по суті у відповідача існував податковий борг, який просив стягнути позивач.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року у справі № 2а/0570/671/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року у справі № 2а/0570/671/2012 за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12655 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ в сумі 11635 грн. 90 коп. та податок з доходів фізичних осіб в сумі 1020 грн. - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.04.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 28.04.2012 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська

СудДонецький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.04.2012
Оприлюднено22.05.2012
Номер документу24094975
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/0570/671/2012

Ухвала від 02.04.2012

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 24.02.2012

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 02.04.2012

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Геращенко І.В.

Ухвала від 25.04.2012

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Геращенко І.В.

Постанова від 01.02.2012

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні