Рішення

від 18.05.2012 по справі 1527/2-557/11

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1527/2-557/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 р.

місто Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Лірчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія", третя особа -ОСОБА_3, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання внести записи до трудової книжки та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2010 року ОСОБА_2 звернулась з позовом про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заборгованості із заробітної плати, внесення запису до трудової книжки, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що вона працювала в ТОВ «Фантазія»з 01.06.2008 року по 07.09.2009 на підставі укладеного трудового договору. Під час розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточнювала та доповнювала свої вимоги, збільшуючи розмір компенсацій внаслідок втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів інфляції та середній заробіток за час затримки розрахунку з працівником при звільненні.

У судовому засіданні представник позивачки уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, третя особа та представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити повністю, посилаючись на те, що ніяких трудових відносин згідно законодавства у ОСОБА_2 з ТОВ "Фантазія" не було, вона ніколи не зверталася до правління ТОВ "Фантазія" з питання працевлаштування, звернувши також увагу суду, що надана позивачкою копія трудового договору датована 01.06.2008 року, тобто у вихідний день.

. Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та її представника, вивчивши та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фантазія", що надає усі види перукарських послуг населенню, діє згідно Статуту, яким передбачений прийом на роботу на підставі рішення загальних зборів акціонерів. Згідно рішення загальних зборів складається наказ про прийом на роботу.

Засідання стосовно прийняття ОСОБА_2 на посаду майстра жіночого залу не відбувалося, протокол відсутній, в ТОВ "Фантазія" наказ відсутній, записів к низі наказів немає, її прізвище відсутнє у штатному розкладі, відрахування із заробітної плати до будь-яких державних органів не здійснювались, що підтверджується отриманими даними з Управління пенсійного фонду, державної податкової інспекції.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Згідно з п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно з ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації, або у фізичної особи понад п'ять днів.

До наданої позивачкою копії трудового договору та копії трудової книжки суд ставиться критично, оскільки крім наданих копій таких документів, жодним іншим доказом його укладення не підтверджено та спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи № 17316/02 у даній справі від 29 лютого 2012 року, яким встановлено, що рукописні записи про прийняття позивачки на посаду жіночого майстра, виконані на сторінці 9 електрофотокопії трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1, та у копії трудового договору від 01.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.31, 32), виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (особами). При цьому зазначеним висновком встановити, чи виконаний підпис у вказаних копіях самою ОСОБА_3 або іншою особою (особами), не виявилося можливим. Оригінали зазначених документів позивачкою не були надані через їх втрату.

Крім того, сумнівним є ствердження позивачки щодо її працевлаштування 01 червня 2008 року, оскільки датою укладення цього договору зазначено вихідний день неділю -єдиний вихідних день у ТОВ "Фантазія".

До пояснень допитаних у якості свідків самої позивачки ОСОБА_2, її чоловіка ОСОБА_4, котрий працює в Суворовському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, та підтвердив, що договір готувала ОСОБА_3 і він був підписаний в його присутності 01.06.2008 о 08:10; а також працівників Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки чоловік позивачки є заінтересованою особою, інші свідки -його колегами по роботі.

Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтвердили, що середнє місце в першому залі належить ОСОБА_13 в одній зміні та ОСОБА_12 в другій, ОСОБА_2 виконувала роботу в період декретної відпустки ОСОБА_13, однак на яких умовах та чи приймалась вона на роботу, їм невідомо.

Свідок позивача ОСОБА_14 під час допиту свідчила, що обслуговувалась у ОСОБА_2 у 2008 році перед Новим роком.

Допитана в якості свідка третя особа -ОСОБА_3 під час допиту свідчила, що з ОСОБА_2 договір не підписувала, за середнім кріслом працювала ОСОБА_13 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 перебувала в декретній відпустці, на її місце прийняли на роботу ОСОБА_15, яка була оформлена, про що є рішення і протокол про прийняття на роботу.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що у період її перебування в декретній відпустці в її кріслі працювати ОСОБА_2 не могла, оскільки для цього необхідна була її згода як власника крісла, якої свідок не надавала, з ОСОБА_2 вона не знайома, після продовження відпустки по догляду за дитиною у зв'язку зі станом здоров'я дитини, на місце ОСОБА_13 була прийнята ОСОБА_15

Саме по собі періодичне перебування позивачки в приміщенні відповідача, проти чого представники відповідача та третьої особи і сама третя особа не заперечували, не доводить факт перебування у трудових відносинах. Такий факт не доведено належними й допустимими доказами, відсутні будь-які письмові докази щодо отримання заробітної плати, відпустки, письмові записи в журналах, підписи тощо. Позивачка могла виконувати будь-які роботи за цивільно-правовими угодами, проходити стажування тощо.

Отже, перебування позивачки з відповідачем у трудових відносинах має характер припущення.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені у судовому засіданні матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи та надані у межах цих матеріалів пояснення жодного значення для вирішення справи не мають, оскільки у відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених у позові обставин перебування з відповідачем у трудових відносинах.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність між сторонами трудових відносин, не підлягають задоволенню й інші вимоги позивачки як такі, що є похідним від вимог про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Крім того, позивачка у позові вказує на припинення трудових відносин з відповідачем 07.09.2009 року, при цьому до суду з позовом вона звернулась 17.06.2010 року. Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідач двічі звртався до суду із заявою про відмову у позові також і з підстав пропущення строку звернення до суду з таким позовом та відсутністю поважності причини такого пропуску.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року, встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Також, суд критично оцінює доводи позивачки щодо вимог по встановленню факту перебування у трудових відносинах та запису до трудової книжки на підставі КЗпП України, оскільки частиною першою статті 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку. В той же час встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у частині першій статті 256 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.ст.81, 88 ЦПК України та ст.9 Закону України "Про судовий збір", з відповідача підлягають стягненню на користь третьої особи понесені нею витрати по сплаті за проведену почеркознавчу експертизу в розмірі 2138 гривень 64 копійки, а також судовий збір у розмірі 321 гривні 90 копійок (214,60 грн. за вимоги матеріального характеру та 107,30 грн. в частині вимог немайнового характеру) із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57 - 61, 64, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія", третя особа -ОСОБА_3, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання внести записи до трудової книжки та стягнення коштів, -відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати з оплати експертизи у розмірі 2138,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 321,90 гривні, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: