Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а/0570/2900/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2900/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретарі Токмаковій Є.А.

за участю

представника позивача Алексєєвої Т.М.,

представника відповідача Скакун С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у грудні 2011 р. відповідачем була проведена перевірка ОСББ «Дворец-2010», за результатами якої складено акт від 14.12.2011 р. За наслідками перевірки відповідачем були нараховані страхові внески та фінансові санкції.

З прийнятими відповідачем вимогою про сплату боргу та рішеннями про застосування фінансових санкцій позивач не погодився, посилаючись на те, що укладені ним з фізичними особами цивільно-правові договори передбачають надання послуг, а не виконання робіт, через що на суми винагород за такими договорами не повинні нараховуватися внески на загальнообов'язкове соціальне страхування. З наведених підстав позивач просив скасувати прийняті відповідачем вимогу від 16.12.2011 р. № 03-22/130 про сплату боргу в сумі 11951,09 грн, а також рішення від 20.12.2011 р. № 1531/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951,96 грн. та № 1532/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670,13 грн.

Протягом розгляду справи позивач своєю заявою (а.с.95-96) збільшив позовні вимоги, просив скасувати також рішення УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька від 20.03.2012р. № 148/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 379,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с.82-85), зазначила, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до абз.6 ч.7 розділу 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового. державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. З наведених підстав представник відповідача просила у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Управлінням Пенсійного фонду України Ворошиловського району м. Донецька була проведена перевірка позивача, за результатами якої складений акт від 14.12.2011 р. про результати позапланової перевірки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» (ОСББ «Дворец-2010»), код за ЄДРПОУ 36888634, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 22.09.2009 року до 01.11.2011р. (а.с.59-77).

Згідно довідки з ЄДРПОУ та свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7-8) позивач ОСББ «Дворец-2010» зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.09.2009 р. за кодом виду діяльності за КВЕД 70.32.0 (управління нерухомим майном). Відповідно до акту перевірки позивач взятий на облік 23.09.2009 р. в УПФУ у Ворошиловському району м. Донецька, отже є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

За наслідками перевірки відповідачем прийнята вимога № Ю-03-22/130 від 16.12.2011 р. про сплату боргу в сумі 11951,09 грн. (а.с.58) та прийняті рішення від 20.12.2011 р. № 1531/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951,96 грн. та № 1532/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670,13 грн. (а.с.56-57), а також рішення від 20.03.2012р. № 148/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 379,22 грн. (а.с.98).

Підставами прийняття відповідачем оскаржених рішень та вимоги про сплату боргу стала відсутність нарахування страхових внесків з сум винагород, які позивач виплачував фізичним особам за цивільно-правовими договорами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність підстав для нарахування страхових внесків з сум винагород, які сплачуються за надання послуг за цивільно-правовими договорами, відрізняючи їх від договорів про виконання робіт.

Враховуючи встановлені по справі обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за такими підставами.

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському району м. Донецька є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі Закон № 1058-ІV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом; призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством.

Обґрунтовуючи безпідставність прийняття відповідачем спірних рішень та вимоги про сплату боргу, позивач посилається на зміст укладених ним цивільно-правових договорів, які, за твердженням позивача, передбачають надання послуг, а не виконання робіт, через що на суми винагород за такими договорами не повинні нараховуватися внески на загальнообов'язкове соціальне страхування. Позивачем суду надані копії договорів підряду з актами виконаних робіт (а.с.9-51) на виконання послуг з ремонту обладнання житлового будинку, прибирання міст загального користування, прибудинкової території тощо. Також, позивачем на виконання ухвали суду від 09.04.2012 р. надані відомості про те, що суми винагород, виплачені за вказаними договорами, обкладалися податком з доходів фізичних осіб (а.с.118-127).

Стосовно вказаних доводів позивача суд зазначає наступне.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. З наданих позивачем договорів вбачається, що вони мають найменування договору підряду і за своїм змістом передбачають виконання певних робіт протягом визначеного договором часу.

Отже, за своєю правовою природою укладені позивачем договори є договорами підряду, предметом яких є виконання робіт фізичними особами, незважаючи на наявність у текстах договорів терміну "послуга".

Крім того, суд враховує, що згідно п. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV у відповідній редакції, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV у в редакції, яка діяла в період дії вказаних цивільно-правових договорів, було встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР в редакції, що діяла до 01.01.2011 р. також було передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Отже, за нормами спеціального законодавства, яким були врегульовані спірні відносини, для нарахування страхових внесків не було відмінностей стосовно виплати винагороди за цивільно-правовим договором залежно від того, сплачувалася така винагорода за роботи, чи за послуги.

Закон № 1058-ІV у ч. 3 ст. 106 в редакції, яка діяла до 01.01.2011 р., передбачав, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Незважаючи на виключення вказаної норми на час прийняття оскарженої вимоги від 16.12.2011 р., суд враховує, що у частинах 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI передбачено наступне:

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржена позивачем вимога від 16.12.2011 р. № Ю-03-22/130 про сплату боргу в сумі 11951,09 грн. прийнята відповідно наданим відповідачу повноваженням, відповідає вимогам закону та обставинам, встановленим в ході перевірки позивача. Тому позовні вимоги в частині скасування вказаної вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас, суд враховує, що з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ зі статті 106 Закону № 1058-IV були виключені частини з першої по дев'яту, які регулювали, в тому числі, застосування до страхувальників фінансових санкцій. Отже, станом на 20.12.2011 р., коли відповідачем були прийняті спірні рішення, не діяли норми, на підставі яких такі рішення були прийняті, що виключає їх виконання та є підставою для скасування.

Тому, стосовно нарахування відповідачем фінансових санкцій спірними рішеннями, суд зауважує, що вищезазначені повноваження відповідача зберігаються лише на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Тобто, аналіз змісту частини 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI свідчить про те, що вказаний пункт передбачає можливість стягнення відповідачем страхових внесків нарахованих та/або не сплачених саме у період до 1 січня 2011 року, а також фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у вказаний період. Але зазначений пункт не надає відповідачу повноважень нараховувати фінансові санкції після 1 січня 2011 року, якщо вони не були нараховані та застосовані раніше.

При цьому суд враховує особливості правового статусу позивача, який є Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. За приписами ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Тому суд при вирішені спору керується нормою статті 58 Конституції України, згідно якій закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що до складу позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку входять фізичні особи - власники квартир, вказана норма Конституції України, як норма прямої дії, підлягає безпосередньому застосуванню до позивача, до якого не може застосовуватися юридична відповідальність за нормою закону, яка на час застосування такої відповідальності втратила чинність.

Тому позовні вимоги в частині скасування оскаржених рішень про застосування фінансових санкцій підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій - задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька № 1531/02-62/1-36888634 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951 (тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 96 коп.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька № 1532/02-62/1-36888634 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670 (десять тисяч шістсот сімдесят) грн. 13 коп.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька № 148/02-62/1-36888634 від 20.03.2012р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 22 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец - 2010» (код ЄДРПОУ 36888634) витрати зі сплати судового збору у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 01 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 03 травня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.