Ухвала

від 13.07.2012 по справі 2а/0570/2900/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/0570/2900/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Василенко Л.А.,

при секретарі: Арцибашеві С.Ю.,

за участю: представника позивача Келембет М.В. (довіреність від 22.05.2012р.)

представника відповідача Медведєва М.Ю. (довіреність від 16.05.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року в адміністративній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, обґрунтувавши його тим, що у грудні 2011 р. відповідачем була проведена перевірка ОСББ «Дворец-2010», за результатами якої складено акт від 14.12.2011 р. За наслідками перевірки відповідачем були нараховані страхові внески та фінансові санкції. З прийнятими відповідачем вимогою про сплату боргу та рішеннями про застосування фінансових санкцій позивач не погодився, посилаючись на те, що укладені ним з фізичними особами цивільно-правові договори передбачають надання послуг, а не виконання робіт, через що на суми винагород за такими договорами не повинні нараховуватися внески на загальнообов'язкове соціальне страхування. З наведених підстав позивач просив скасувати прийняті відповідачем вимогу від 16.12.2011 р. № 03-22/130 про сплату боргу в сумі 11951,09 грн., а також рішення від 20.12.2011 р. № 1531/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951,96 грн., № 1532/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670,13 грн. та 20.03.2012р. № 148/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 379,22 грн. (з урахуванням уточнення).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року позов задоволено частково. Скасовані рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька № 1531/02-62/1-36888634 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951 грн. 96 коп.; рішення № 1532/02-62/1-36888634 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670 грн. 13 коп. та рішення № 148/02-62/1-36888634 від 20.03.2012р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 379 грн. 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, обидві сторони подали апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції, при цьому, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що, оскільки договорами фізичними особами надавались саме послуги, а не виконувались роботи, що підтверджується змістом договорів, а також актами наданих послуг, складених на підставі договорів, такі особи не підлягали загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відтак, висновки акта перевірки є такими, що суперечать чинному законодавству.

Відповідач, в свою чергу, також не погодився з рішенням суду першої інстанції, в своїй апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи свої дії правомірними.

В судовому засіданні представники сторін доводи, викладені в своїх апеляційних скаргах підтримали та наполягали на їх задоволенні, проти доводів апеляційної скарги протилежної сторони заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» (далі - ОСББ «Дворец-2010») зареєстровано 22.12.2009 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, як юридична особа, знаходиться на обліку в УПФУ у Ворошиловському району м. Донецька як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі Закон № 1058-ІV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Судом установлено і вбачається з матеріалів справ, що УПФУ у Ворошиловського району м. Донецька була проведена перевірка ОСББ «Дворец-2010» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 22.09.2009 року до 01.11.2011р., за результатами якої складений акт від 14.12.2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем прийнята вимога № Ю-03-22/130 від 16.12.2011 р. про сплату боргу в сумі 11951,09 грн. та прийняті рішення від 20.12.2011 р. № 1531/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 33 951,96 грн. та № 1532/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 670,13 грн., а також рішення від 20.03.2012р. № 148/02-62/1-36888634 про застосування фінансових санкцій у розмірі 379,22 грн. (а.с.98).

Підставами прийняття відповідачем оскаржуваних рішень та вимоги про сплату боргу стала відсутність нарахування страхових внесків з сум винагород, які позивач виплачував фізичним особам за цивільно-правовими договорами.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції з приводу того, що за своєю правовою природою укладені позивачем договори є договорами підряду, предметом яких є виконання робіт фізичними особами.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV у в редакції, яка діяла в період дії вказаних цивільно-правових договорів, було встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР в редакції, що діяла до 01.01.2011 р., також було передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Отже, за нормами спеціального законодавства, яким були врегульовані спірні відносини, для нарахування страхових внесків не було відмінностей стосовно виплати винагороди за цивільно-правовим договором залежно від того, сплачувалася така винагорода за роботи, чи за послуги.

Частинами 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога від 16.12.2011 р. № Ю-03-22/130 про сплату боргу в сумі 11951,09 грн. прийнята відповідачем відповідно наданим йому повноваженням, відповідає вимогам закону, а отже не підлягає скасуванню.

Разом з тим, з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ зі статті 106 Закону № 1058-IV були виключені частини з першої по дев'яту, які регулювали, в тому числі, застосування до страхувальників фінансових санкцій.

Тому, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI відповідачу надана можливість стягнення страхових внесків нарахованих та/або не сплачених саме у період до 1 січня 2011 року, а також фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у вказаний період. Але зазначений пункт не надає відповідачу повноважень нараховувати фінансові санкції після 1 січня 2011 року, якщо вони не були нараховані та застосовані раніше.

Отже, відповідачем були прийняті спірні рішення про застосування фінансових санкцій на підставі норми Закону, яка на час їх прийняття вже не діяли, тому ці рішення є неправомірними і підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і постанова прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 18 липня 2012 року.

Керуючись ст..ст.195,197.198,200,205.206.211.212.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року в адміністративній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

Л.А. Василенко