Постанова

від 09.12.2011 по справі 0670/3588/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 0670/3588/11

категорія 8.2.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Мельник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

У квітні 2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції. Зазначає, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року працівниками податкового органу складений Акт від 30.06.2011 року № 125/229/17-02/НОМЕР_1. На підставі зазначеного Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року № 0000111702, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 82350,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20587,50 грн. та № 0000121702, яким збільшено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 115931,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі направлення від 14.02.2011 року № 148 виданого Коростенською ОДПІ в період з 14.02.2011 року по 25.02.2011 року працівниками податкового органу було проведено виїзну планову документальну перевірку. Виявлені в ході перевірки порушення вважає необґрунтованими, не підтвердженими первинними бухгалтерськими документами та такими, що суперечать змісту нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення господарської діяльності суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами. Висновки про наявність порушень ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючих, зроблені без з'ясування всіх обставин справи, без належного аналізу та надання належної оцінки первинним бухгалтерським документам, що засвідчують факти господарських операцій та мають на меті лише визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій. За таких обставин позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, просить їх визнати протиправними та скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Права органів державної податкової служби визначені статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Зокрема, відповідно до п.1 вказаної статті, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Коростенської міської ради 17.09.2008 року та як платник податків перебуває на податковому обліку в Коростенській ОДПІ.

Відповідно до свідоцтва № 100147994 від 29.10.2008 року являється платником податку на додану вартість з 29.10.2008 року.

Згідно направлення від 14.02.2011 року № 148 та на підставі ст. 20 Податкового кодексу України, податковими інспекторами проведено виїзну документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт № 125/229/17-02/НОМЕР_1 від 14.03.2011 року.

Відповідно до Акту перевірки встановлено наступні порушення:

1. ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 (із змінами та доповненнями), п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого: платником занижено податок і доходів фізичних осіб - СГД на суму 115391,10 грн., в т.ч. в 2009 році - 42502,64 грн., в 2010 році - 73428,45 грн.;

2. пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану

вартість", в результаті чого: платником занижено податок на додану вартість на суму 82350,00 грн., в тому числі: в жовтні 2009 року на 4860,00 грн., в листопаді 2009 року на 50605,00 в липні 2010 року на 26885,00 грн.

На підставі вказаного Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2011 року:

- № 0000111702, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 82350,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20587,50 грн.;

- № 0000121702, яким збільшено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 115931,10 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000111702 від 23.03.2011 року.

Відповідно до Акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено його завищення на загальну суму 81907,00 грн.

Порушення виявлені в ході перевірки обґрунтовуються посиланнями представників Коростенської ОДПІ на вимоги пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в якому зазначено, якщо платник податку придбаває матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, податковим органом встановлено порушення пп 7.2.3. п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платником до складу податкового кредиту безпідставно включено суму податку на додану вартість по податковій накладній від ТОВ "Транс Агентство Метал" (код ЄДРПОУ 35785206) в розмірі 24964,99 грн. та ТОВ "Металтехноіндустрія" (код ЄДРПОУ 32309256) в розмірі 1920,00 грн.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як встановлено під час розгляду справи позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Монстан" та ПП "ОСОБА_1. За наслідками укладених господарських операцій позивачем отримані належним чином оформлені податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, проведено розрахунки.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Проте, відповідач, наполягаючи на залишенні без задоволення адміністративного позову, під час розгляду справи судом жодним чином не спростував реального здійснення господарських операцій між цими суб'єктами, на підставі яких визначено суми податкового кредиту позивача.

Окрім того, відповідно до приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для відповідальності платника податку є лише відсутність податкових накладних на момент перевірки такого платника податку.

Факт використання придбаних ТМЦ підтверджений первинними документами, що засвідчують факт їх реалізації кінцевому споживачу та отримання прибутку за наслідками зазначених господарських операцій.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Транс Агентство Метал" (код ЄДРПОУ 35785206) в розмірі 24964,99 грн. та ТОВ "Металтехноіндустрія" (код ЄДРПОУ 32309256) в розмірі 1920,00 грн., судом встановлено наступне.

За результатами співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП ОСОБА_1 в додатку № 5 до декларацій за липень 2010 року до загальної суми податкового кредиту віднесені операції по придбанню товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Транс Агентство Метал" (код ЄДРПОУ 35785206). на загальну суму 124824.93 грн. (без ПДВ). ПДВ складає 24964,99 грн. (податкова накладна виписана у липні 2010 року).

В результаті аналізу та співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по ПП ОСОБА_1 встановлено, що ТОВ "Транс Агентство Метал" не відобразило в поданій декларації податкових зобов'язань по даному контрагенту за липень 2010 року. В декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та додатку № 5 до неї поданою підприємством ТОВ "Транс Агентство Метал" ПП ОСОБА_1 не відображено, отже у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", продавець товарів не мав правових підстав для виписки податкових накладних, а відповідно покупець не мас правових підстав визначених пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" для включення сум ПДВ по даній операції до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, ПП ОСОБА_1 завищив податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року на 24964, 99 грн.

Під час судового розгляду представниками позивача надано копії первинних документів, щодо взаємовідносин з ТОВ "Транс Агентство Метал", а саме: договір купівлі - продажу, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортні накладні, квитанція до прибуткового касового ордеру, щодо проведення розрахунків за поставлений товар.

Також до матеріалів справи представниками позивача долучено копії первинних бухгалтерських документів, що засвідчують факт використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Транс Агентство Метал" ТМЦ , а саме документи по реалізації придбаних ТМЦ кінцевим споживачам,

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні з'ясовано, що свідоцтво ТОВ "Транс Агентство Метал" та ТОВ "Металтехноіндустрія" на момент здійснення господарських операцій по поставці ТМЦ на адресу ПП ОСОБА_1 в межах укладених договорів купівлі-продажу були чинними.

Будь-яких зауважень представників податкового органу, що проводили перевірку, до порядку оформлення податкових накладних в змісті Акту перевірки не зазначено.

Крім того, в змісті Акту перевірки в розділі податок з доходів фізичних осіб "Валовий дохід" відсутні порушення порядку формування валового доходу по господарським операціях з ТОВ "Транс Агентство Метал" та ТОВ "Металтехноіндустрія".

Посилання представників відповідача на той факт, що в ході проведення перевірки Коростенською ОДПІ було направлено запити до податкових органів де перебувають на податковому обліку ТОВ "Транс Агентство Метал" та ТОВ "Металтехноіндустрія" щодо проведення зустрічної перевірки, за наслідками яких отримано відповідь про неможливість проведення таких зустрічних перевірок, як на належне обґрунтування висновку податкового органу про наявність порушень порядку формування сум податкового кредиту не може бути прийняте судом до уваги, оскільки фактично зустрічна перевірка не проводилась, в зв'язку з чим відомості про підтвердження або спростування даних податкового обліку ПП ОСОБА_1 відсутні.

За таких обставин висновки Акту перевірки ґрунтуються на припущеннях перевіряючих інспекторів і не обґрунтовуються належними та допустимими доказами.

Зважаючи на зміст наведених норм необхідно також зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000321702 від 11.07.2011 року, то суд зазначає слідуюче.

Підставами для визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб стало наступне:

В порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року, п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", платником завищено суму валових витрат на 772873,91 грн., а саме: до складу валових витрат включені витрати за придбані транспортні послуги в ІV кварталі 2009 року у ПП „Максима" (код ЄДРПОУ 32788492) на суму 22083,35 грн., ТОВ "Монстан" (код ЄДРПОУ 34829912) на суму 253027,55 грн. та витрати по наданню послуг у вигляді перевезення за маршрутом Коростень - Кривий Ріг ПП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на суму 8240,00 грн., витрати на транспортування товару в 2010 році ПП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер 24877712255) на суму 489523,00 грн., а саме: в січні 2010 року -98900,00 грн., в лютому 2010 року - 181700,00 грн., в березні 2010 року - 208923,00 грн.

Висновок про наявність порушень обґрунтований посиланням представників податкового органу на порушення ПП ОСОБА_1 вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно із якими до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Однак суд не може погодитись з висновками податкового органу з огляду на наступне:

Як встановлено в ході судового розгляду справи в охоплених перевіркою податкових періодах ПП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини з ПП "Максима" на суму 22083,35 грн., ТОВ "Монстан" на суму 253027,55 грн., ПП ОСОБА_4 на суму 8240,00 грн., ПП ОСОБА_2 на суму 489523,00 грн.

В підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами ПП ОСОБА_1 надав підтверджуючі первинні документи, а саме: договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), докази проведення розрахунків, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Долучені до матеріалів справи копії та оглянуті в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ПП "Максима", ТОВ "Монстан", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_2 дають підстави вважати, що отримані ТМЦ, послуги перевезення та транспортні послуги безпосередньо пов'язані із здійсненням ПП ОСОБА_1 господарської діяльності. В змісті оглянутих товарно-транспортних накладних міститься посилання на первинні документи по придбанню ПП ОСОБА_1 у контрагентів ТМЦ, зазначені місця завантаження та місця доставки вантажів, зазначені реквізити перевізники та докази руху ТМЦ.

У ході судового розгляду справи, до участі залучався в якості представника податкового органу головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_5, який безпосередньо здійснював перевірку, та пояснив, що в ході проведення перевірки були відсутні первинні документи, що засвідчують факт надання таких послуг, а саме не надавались акти виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортні накладні.

Суд не може погодитись з такою позицією, оскільки з пояснень працівника податкового органу встановлено, що будь-яких запитів в ході проведення перевірки на адресу ПП ОСОБА_1 з приводу ненадання або додаткового надання документів не надсилалось, пояснення по виявленим порушенням не відбиралось. Крім того на арк. 4 Акту перевірки п.1.11 міститься аналітична таблиця в змісті якої зазначено, що при перевірці використано в т.ч. товарно-транспортні накладні та інші первинні документи "суцільним порядком".

У відповідності до вимог пп. 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із вимогами пп. 3.2.2. п. 3.2 Наказу Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 року № 1003 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Жодна із зазначених вимог в ході проведення перевірки працівниками податкового органу не виконана, що фактично унеможливлює визначення сум завищення валового доходу, дослідження первинних документів, що підтверджують та обґрунтовують висновок податкового органу про наявність порушень.

Висновок працівників податкового органу, що зазначена сума валових витрат у розмірі 772873, 91 грн. не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку є необґрунтованим, оскільки в ході судового розгляду справи зазначений висновок свого підтвердження не знайшов.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в порушення вимог ст. 71 КАС України, за вимогою суду не надано беззаперечних та достатніх доказів про наявність порушень ведення податкового обліку виявлених в ході проведення планової документальної перевірки та правомірності прийнятих за її наслідками податкових-повідомлень рішень.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позовні вимоги.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднана державної податкової інспекції від 23 березня 2011 року за № 0000121702 та № 0000111702.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 15 грудня 2011 р.