Рішення

від 01.08.2006 по справі 12/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01.08.2006р.                                                                                         

Справа №  12/76

за позовом 

Товариства  з обмеженою

відповідальністю Карлівський "Агрошляхбуд", вул.Комарова, 4,м.

Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,39500

до 

Малого колективного приватного комерційного виробничо-торгівельного  підприємства "Техноком",

вул.Комсомольська, 19-а, м. Полтава, Полтавська область,36000

про 

стягнення орендної плати та розірвання договору оренди

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: 

Дем'янов В.А. довіреність б/н від 17.05.2006р.

від відповідача:  не з”явились

СУТЬ СПОРУ:  Розглядається позовна заява про стягнення

заборгованості по оренднійплаті та 

розірвання договору оренди та клопотання про доповнення до позовних

вимог від 29 квітня 2003 року директора 

ТОВ Карлівський “Агрошляхбуд “ В.М. Кочерга - визнати недійсним

свідоцтво на право колективної власності автозаправочної станції ( м. Карлівка,

вул.. Комарова, 4 ) видане малому колективному комерційному виробничому

підприємству “ Техноком “ (див. а.с. 68-69, 93-94) /; заява від 01.12.03р.-

вхд. № 0114802 канцелярії суду/  про

збільшення позовних вимог - стягнення 21000 літрів бензину А-76 на суму 31840

грн. та  заявою № 67 від 01.08.06р.  подана 

в судовому засіданні до прийняття рішення у справі  якою позивач по суті  уточнив позовні вимоги, а саме:

- 

стягнути з відповідача на користь позивача 19900 літрів бензину марки

А-76, як заборгованість по орендній платі.

-   

розірвати договір оренди майна ( автозаправочної станції ) укладений 07

вересня 1998 року між Малим колективним 

комерційним виробничо-торговельним підприємством  “ Техноком “ м. Полтава та міжколгоспною

ПМШБК № 7 ( правонаступником якої є ТОВ 

Карлівський “Агрошляхбуд “) - див. а.с 100-101).

- визнати недійсним свідоцтво про

право власності на  автозаправочну

станцію, що знаходиться за адресою : м. Карлівка, вул. Комарова,4 видане малому

колективному комерційному виробничому підприємству “ Техноком “  17.05.2002 року за № 370.

У зв'язку з хворобою судді

Сергєєвої Л.А. справу було передано до розгляду судді Іваницькому О.Т. який

прийняв її до провадження та  вирішив

спір по суті.

Провадження у справі було зупинено

ухвалою господарського суду Полтавської області № 12/76 від 29.04.2003 року в

зв'язку з розглядом  іншої справи  № 12/116 між цими ж сторонами предметом  спору якої є визнання недійсним рішення

виконавчого комітету Карлівської міської ради, м. Карлівка № 39 від 14.03.2003

року ( див. а.с. 95, 99 ).

Позивач не погодився з ухвалою

господарського суду та звернувся  до

Харківського апеляційного господарського суду із скаргою про скасування ухвали

господарського суду Полтавської області № 12/76 від 29.04.03р. про зупинення

провадження у справі. Постановою № 12/76 від 14 липня 2003 року Харківського

апеляційного господарського суду у задоволені апеляційної скарги відмовлено, а

ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.04.03р. у справі № 12/76

залишено без змін. Оскільки предметом даної справи, є стягнення орендної плати

та розірвання договору від 07.09.1998 р. щодо оренди автозаправочної станції, а

предметом спору у справі № 12/116 - є визнання недійсним рішення виконавчого

комітету Карлівської міської ради, на підставі якого відповідач отримав право

власності на автозаправочну станцію. Частина 1 статті 79 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд, а не надає йому

право, зупиняти провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи

до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

За клопотанням  позивача ( вих. № 98 від 21.06.06р. / вхід. №

07415 від 27.06.06р. канцелярії суду / ) ухвалою № 12/76 від 09.07.06р.

було  поновлено  провадження у справі у зв'язку з усуненням

обставин, які зумовили зупинення провадження у справі відповідно до вимог

статті 79 ГПК України.

Відповідач належним чином

повідомлений ( ухвалою № 12/76 від 09.07.06р. ) про поновлення провадження у

справі № 12/76,  дату, час і місце  проведення судового засідання та необхідні

дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні яка була направлена  19.07.06 р. з м. Полтава  за 

адресою  відповідача : 36020, м.

Полтава, вул. Комсомольська,19 А, 

але  поштовим відділенням м.

Полтави повідомлення про рекомендоване відправлення  -  з

відміткою “ адресат вибув давно -20/07.06р.” повернута  25.07.06р. до господарського суду Полтавської

області та залучена до матеріалів справи.

Згідно довідки головного управління

статистики у Полтавській області № 09/2-817 д від 01.08.2006р. мале колективне

комерційне виробничо - торгівельне підприємство “ ТЕХНОКОМ “ ідентифікаційний

код 13932113 зареєстровано за адресою : 

36020 м. Полтава , Октябрський район, вул.. Комсомольська, 19 А (

керівник Горошинський Ігор Іванович, тлф 602150 ) - 01.10.1991р., дата останніх

реєстраційних дій - 19.05.2006р.                

Спір між сторонами  в 

господарському суді Полтавської області 

розглядався неодноразово.

20.05.2003 року рішенням у справі №

12/116 за позовом Малого колективного комерційного виробничо-торгового

підприємства “ Техноком “ м. Полтава до виконавчого  комітету Карлівської міської ради, м.

Карлівка  про визнання недійсним рішення  виконавчого 

комітету Карлівської міської ради № 39 від 14.03.03р.  “Про 

відміну рішення виконавчого комітету міської ради № 69 від 15.05.2002

року “ про оформлення  права колективної

власності на автозаправочну станцію “ 

позовні вимоги були задоволені і визнано недійсним  вищезазначене рішення виконкому Карлівської

міськради та  стягнуто на користь

позивача витрати по сплаті держмита 85 грн. і 118 грн. витрат по оплаті

послуг  на інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу ( див. а.с. 105

).

Рішенням у справі № 15/219 від

04.07. -10.07.02р. за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції,

м. Карлівка до  1. товариства  з обмеженою відповідальністю Карлівський

“Агрошляхбуд “, м. Карлівка та  2.  малого колективного приватного комерційного

виробничо-торгівельного підприємства “ Техноком”, м. Полтава  про 

визнання недійсним договору оренди майна з правом викупу від 07.09.98р.

укладеного співвідповідачами по справі позов задоволено частково. Визнано

недійсним пункти 10.1,10.2, 10.3 додаткової угоди № 1 від 27.01.1999 року до

договору оренди від 07.09.1998р. укладеного співвідповідачами у справі. В іншій

частині вимог провадження у справі припинено. Стягнуто витрати з

співвідповідачів пропорційно витрати по 

держмиту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Постановою  Харківського апеляційного

господарського суду № 15/219 від 17 вересня 2002 року рішення у справі №15/219

від 04.07-10.07.02р. залишено без змін, апеляційна скарга - без

задоволення.  Ухвалою Вищого

господарського суду України від 29 листопада 2002 року № 15/219 касаційна

скарга Малого колективного комерційного виробничо-торгового підприємства “

Техноком “ м. Полтава на постанову Харківського апеляційного господарського

суду № 15/219 від 17 вересня 2002 року повернуто заявнику відповідно до вимог

п.4 ч.1 ст. 111 та п.6 ст. 111-3  ГПК

України.

Справа № 12/192-3/431 за позовом

Малого колективного комерційного виробничо-торгового підприємства “ Техноком “

м. Полтава до Карлівської міської ради, м. Карлівка та товариства з обмеженою

відповідальністю Карлівський 

“Агрошляхбуд”, м. Карлівка про визнання недійсним рішення Карлівскьої

міської ради від 22.05.03р. ухвалою господарського суду  Полтавської області

№ 12/192-3/431 від 19.05.2005 року

залишено без розгляду ( п.5 ст. 81 ГПК України ) у зв'язку з неявкою позивача у

судове засідання, і неповідомленням 

поважності  причин неявки свого

представника  в судовий процес та

невиконанням вимог суду ( п.4 ухвали від 25.03.05р. ) щодо надання суду

письмових обґрунтувань вимог / див. світлокопію ухвали - у матеріалах справи

/.          

Клопотання директора ТОВ  Карлівський “Агрошляхбуд “ від 08 травня 2003

року ( вхід.№ 05264 від 12.05.03р. канцелярії суду ) про об'єднання однорідних

позовних вимог / справи № 12/76 та 12/116 / в одне провадження судом відхилено

у зв'язку  з його безпідставністю та

необґрунтованістю (див. а.с. 96-97 ).

Позивач  в ході судового процесу з березня 2003 року

по серпень 2006 року неодноразово змінював 

та уточнював позовні вимоги: 

клопотання про доповнення до позовних вимог від 29 квітня 2003 року

директора  ТОВ  Карлівський “Агрошляхбуд “ В.М. Кочерга -

визнати недійсним свідоцтво на право колективної власності автозаправочної

станції ( м. Карлівка, вул.. Комарова, 4 ) видане малому колективному

комерційному виробничому підприємству “ Техноком “ (див. а.с. 68-69, 93-94) /

заява від 01.12.03р.- вхд. № 0114802 канцелярії суду/  про збільшення позовних вимог - стягнення

21000 літрів бензину А-76 на суму 31840 грн. та 

заявою № 67 від 01.08.06р. в судовому засіданні до прийняття рішення у

справі  по суті  уточнив позовні вимоги, а саме:

- 

стягнути з відповідача на користь позивача 19900 літрів бензину марки

А-76, як заборгованість по орендній платі.

- розірвати договір оренди майна (

автозаправочної станції ) укладений 07 вересня 1998 року між Малим

колективним  комерційним

виробничо-торговельним підприємством  “

Техноком “ м. Полтава та міжколгоспною ПМШБК № 7 ( правонаступником якої є

ТОВ  Карлівський  “Агрошляхбуд “) - див. а.с 100-101).

-  

визнати недійсним свідоцтво про право власності на  автозаправочну станцію, що знаходиться за

адресою : м. Карлівка, вул. Комарова,4 видане малому колективному комерційному

виробничому підприємству “ Техноком “ 

17.05.2002 року за № 370. (див. а.с. 

68-69,93-94).

Стягнути з відповідача  судові 

витрати : держмито в сумі 488,40 грн. ( 158,40 грн. + 85 грн. + 160 грн.

+ 85 грн. ) та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Суд, з врахуванням вимог статті 22

ГПК України  до прийняття відмови

позивача,  шодо  зменшення 

позовних вимог на 1100 л. (  21000

л. бензину А-76. - 19990 л. А-76 ) роз'яснив представнику позивача наслідки

вчинених  директором ТОВ Карлівський  “Агрошляхбуд “ А.Л. Панібог  відповідних процесуальних  дій.. 

Заяву прийняв  і дійшов до висновку, що вона підлягає  задоволенню 

в частині  зменшення позовних вимог

щодо кількості та вартості бензину А-76 ( 

21000л - 19900л = 1100 л х 1.52 грн. = 1667 грн.81 коп. ), а провадження

у справі  в цій частини  спору у відповідності до вимог статтей 22, 78

ГПК України припинено,   дану заяву

прийняв і задовольнив.

Таким чином на день розгляду  справи по суті  - 01.08.06р.  

предметом  господарського спору  у даній справи є:

-   

стягнення  з відповідача на

користь позивача 19900 літрів бензину марки А-76, як заборгованість по орендній

платі;

-          розірвання договору оренди майна (

автозаправочної станції ) укладеного 07 вересня 1998 року між Малим

колективним  комерційним

виробничо-торговельним підприємством  “

Техноком “ м. Полтава та міжколгоспною ПМШБК № 7 ( правонаступником якої є

ТОВ  Карлівський “Агрошляхбуд “);             

-          визнання  недійсним свідоцтва про право власності

на  автозаправочну станцію, що

знаходиться за адресою : м. Карлівка, вул. Комарова,4 видане малому

колективному комерційному виробничому підприємству “ Техноком “  17.05.2002 року за № 370.

Стягнення  з відповідача 

понесені судові витрати по сплаті держмита в сумі 488,40 грн. ( 158,40

грн. + 85 грн. + 160 грн. + 85 грн. ) та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне  забезпечення

судового процесу.

Рішення приймається після

поновлення провадження у справі  за

наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 75 ГПК України.

Позивач позовні вимоги

підтримує  з врахуванням заяв про

уточнення своїх позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву проти позовних вимог заперечує з підстав, зазначених у відзиві, а саме :

що право власності у нього на спірну автозаправочну станцію виникло на

підставі  додаткової угоди № 1 до

договору оренди від 07.09.98р. та акту приймання передачі у власність

автозаправочної станції від 30 січня 2002 року на підставі якого сторони

підтвердили виконання  відповідачем

умов  вищевказаної додаткової угоди у

вигляді виплати  орендної плати 44000

грн. Таким чином і дія  договору оренди з

правом викупу  припинена його виконанням

відповідно до  вимог статті 216 ЦК УРСР,

яка діяла у спірний період.

Відповідач у своєму відзиві

зазначає, що він є належним власником спірної автозаправної станції, оскільки

ним виконано всі умови договору оренди з правом викупу та посилається на

рішення Господарського суду Полтавської області по справі №15/219 від

04.07.-10.07.2002р., як на таке, що 

прийнято за участю тих же сторін та з аналогічним предметом позову.

Відповідач зазначає, що в цьому

рішенні вказано: „питання про проведення реституції між сторонами за угодою,

визнаною недійсною, вирішується ними добровільно або шляхом подання позовів

одна до одної у встановленому порядку”.         

Вищезазначеним рішенням

господарського суд позовні вимоги Карлівської міжрайонної державної податкової

інспекції до співвідповідачів - ТОВ Карлівський „Агрошляхбуд” і МККВТП

„Техноком” та визнав недійсними пункти 10.1, 10.2, 10.3 додаткової угоди №1 від

27.01.1999р. до договору оренди від 07.09.1998р., укладеного співвідповідачами

по справі задоволено частково. Визнано недійсним пункти 10.1, 10.2, 10.3

додаткової угоди № 1 від 27.01.1999 року до договору оренди від 07.09.1998р.

укладеного співвідповідачами у справі. В іншій частині вимог провадження у

справі припинено.          Судом  дійсно не вирішувалось питання реституції -

повернення сторін у початковий стан, оскільки цього не було в позовних вимогах.

За цим рішенням автозаправна станція залишилась у  власності ТОВ Карлівський „Агрошляхбуд” та в

користуванні МККВТП „Техноком”. Початковий договір оренди АЗС зберіг свою силу

для обох сторін з відповідними правами та обов'язками на день вирішення спору

по суті.

На основі  рішення господарського суду Полтавської

області по справі №15/219 від 04.07.-10.07.2002р. Карлівська  міська рада 22.05.2003 року прийняла рішення

„Про відміну рішення виконавчого комітету міської ради №69 від 15.05.2002

року  щодо оформлення права колективної

власності на автозаправну станцію”.  

Питання про усунення перешкод в

користуванні майном АЗС вирішується в даному судовому засіданні( див. див. а.с.

51-52, 61-62, 65-66, 98).

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши представника позивача, суд встановив, що 07 вересня 1998 року між

Малим колективним  комерційним

виробничо-торговельним підприємством  “

Техноком “ м. Полтава та міжколгоспною ПМШБК № 7 ( правонаступником якої є

ТОВ  Карлівський “Агрошляхбуд “ див.

пункт 2.1 Статуту товариства - у матеріалах справи ) був укладений  договір оренди автозаправочної станції  / загальна площа АСЗ - 1500 кв.м. в тому

числі приміщення площею 115,7 кв.м. (п.1.1- 1.2). Передача  приміщення та майна, що орендується

здійснюється за актом передачі та приймання, підписання якого свідчить про

фактичну  передачу АЗС в оренду ( п.п.

2.1-2.4 договору ).

Термін дії оренди складає 10 років

з моменту прийняття приміщення, що орендуються за актом прийняття (п.3.1

договору ).

Якщо кожна сторона в термін 2

місяці до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний

договір автоматично продовжується ще на 5 / п'ять / років.

Орендна плата становить суму еквівалентну

вартості 1000 літрів бензину А-76, по цінам постачальників “ ОРЕНДАРЯ “ і

сплачується з 1.10.98 року ( п.п. 4.1- 4.2 договору. ).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю Карлівський “ Агрошляхбуд “ ( нова

редакція ) затвердженого установчими зборами від 03 липня 2001 року та

зареєстрованого  в Карлівській

райдержадміністрації на підставі розпорядження № 445 від  1 липня 2002 року голови райдержадміністрації

В.А Слепцова  “... товариство є

самостійним господарчим, статутним суб'єктом що має право юридичної особи і

здійснює виробничу, науково-досліднницьку і комерційну діяльність з метою

отримання прибутку. Товариство створено в процесі реорганізації та є юридичним

правонаступником Карлівської міжколгоспної пересувної механізованої

шляхобудівельної колони № 7 “.

Свої зобов”язання по договору

позивач виконав повністю - АЗС була передана у користування відповідачу.

Відповідач прийняв у користування

по акту автозаправну станцію та сплачував орендну плату, але з березня 2002 року  припинив 

виконання умов договору щодо оплати орендної плати.

Згідно з розрахунком позивача -

відповідач має заборгованість в розмірі 19 900 літрів бензину марки А-76 ( див.

а.с.13).

Пунктом 7.1.  договору оренди від 07.09.98р передбачено

порядок  дострокового розірвання договору

у випадку порушення однією зі сторін умов договору та своїх обов”язків.

Позивачем неодноразово (копії в

матеріалах справи) направлялись на адресу відповідача листи з вимогою повернути

орендоване майно та розірвати договір оренди в позасудовому порядку. Відповідей

відповідача не було.          

27 січня 1999 року Карлівська

міжколгоспна пересувна механізована шляхобудівельна колона № 7 та  мале колективне комерційне

виробничо-торгівельне підприємство “ Техноком “ уклали додаткову угоду № 1 до

договору оренди від 07.09.98р. і доповнили даний договір пунктами 10.1. , 11.1

в новій редакції, які були в послідуючому визнані господарським судом

недійсними ( див. а.с. 8-9 ).

Оскільки цивільно-правові відносини

між сторонами виникли до 01.01.2004 року згідно договору оренди від 7 вересня

1998р., тому  господарський суд при

прийнятті рішення керується ст.ст.151, 161-162, 203  ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли в

спірний період, та пунктами 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.ст.

509-510, 525-526, 610-612, 614-615, 

626-632,651-654,  759-766,781-786

Цивільного кодексу України, пунктами 4-5 Прикінцевих положень, ст.ст.173-174,

188,20-1-206, 216-220 Господарського кодексу України, які набрали чинності з

01.01.2004 року.

Відповідно зі статтями 161, 216 ЦК

УРСР і статтями 526-527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним

чином і в установлений строк. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним

належним чином.

Відповідно до ст.162 ЦК УРСР (в

редакції 1963р.) та статей  614-617 ЦК

України - одностороння відмова від виконання 

зобов'язання  не допускається.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від

відповідальності за порушення зобов'язання. 

Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх  залежних від неї  заходів щодо 

належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа,

яка порушила зобов'язання.

Підстави виникнення цивільних прав

та обов'язків, їх  здійснення, межі

та  виконання, право на  захист регулюються статтями 11-16, 19-20 ЦК

України способами визначеними частиною 2 статті 16 ЦК України. 

Відповідно до вимог статті 41

Конституції України  та  Закону України “ Про власність “ (із змінами

та доповненнями ) ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право власності є непорушним. Право 

приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.  Кожен має право володіти, користуватися і

розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої

діяльності.

Відповідно до вимог статтей

316-320, 325, 328-329, 334, 346-347, 355-358, 360-372 ЦК України визначено  поняття права, зміст,суб'єкти, здійснення і

непорушність права власності. Захист права власності визначено главою 29 книги

третьої ЦК України. Відповідно ддо змісту якою. Держава забезпечує рівний

захист прав усіх суб'єктів права власності, Власник має право витребувати своє

майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа

ним.

Кожна із сторін у відповідності до

вимог статей 32-34,36 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Жокази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу. Письмовими доказами є документи і

матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного

вирішення спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення

для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 35 ГПК

України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують

доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу,

який вирішує господарські спори ) під час розгляду однієї справи, не доводяться

знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач в обґрунтування позовних

вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які дають підстави суду

задовольнити їх повністю та: стягнути з відповідача на користь позивача борг по

орендній  платі  в розмірі 19 900 літрів бензину марки А-76;

розірвати договір оренди автозаправної станції від 07 вересня 1998 року;

визнати недійсним свідоцтво за № 370 від 17.05.2002 року   про право власності на  автозаправочну станцію, що знаходиться за

адресою : м. Карлівка, вул. Комарова,4 - видане малому колективному

комерційному виробничому підприємству “ Техноком “  та стягнути витрати  по сплаті держмита в сумі 488,40грн., та

на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в сумі 118,00грн..

Враховуючи викладене, матеріали

справи, керуючись статтями 32-34, 35-36, 43, 44, 45, 49,  79, 

82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного

комерційного виробничо-торгового підприємства „Техноком”, (м.Полтава,

вул.Комсомольська 19-А, 36020, р/р 26003170043001 в ПГРУ КБ ПриватБанк МФО

331401, код ЄДРПОУ 13932113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

Карлівський „Агрошляхбуд” (м.Карлівка, вул.Комарова 4, Полтавської обл., 39500,

р/р 26008300900067 в ПГРУ КБ ПриватБанк МФО 331401, код ЄДРПОУ 03581138)  борг по орендній платі в кількості 19 900

(дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) літрів бензину марки А-76.

3. Розірвати договір оренди

автозаправної станції укладений між Малим колективним комерційним

виробничо-торговим підприємством „Техноком” та Карлівською міжколгоспною

пересувною механізованою шляхобудівельною колоною № 7 (правонаступник якої -

Товариство з обмеженою відповідальністю Карлівський „Агрошляхбуд”) 07 вересня

1998 року.

4. Визнати недійсним свідоцтво про

право власності на  автозаправочну

станцію, що знаходиться за адресою : м. Карлівка, вул. Комарова,4 видане малому

колективному комерційному виробничому підприємству “ Техноком “  17.05.2002 року за № 370.

5. Стягнути з Малого колективного

комерційного виробничо-торгового підприємства „Техноком” (м.Полтава,

вул.Комсомольська 19-А, 36020, р/р 26003170043001 в ПГРУ КБ ПриватБанк МФО

331401, код ЄДРПОУ 13932113)  на  користь Товариства з обмеженою

відповідальністю Карлівський „Агрошляхбуд” (м.Карлівка, вул.Комарова 4,

Полтавської обл., 39500, р/р 26008300900067 в ПГРУ КБ ПриватБанк МФО 331401,

код ЄДРПОУ 03581138)  витрати по сплаті

держмита в сумі 488,40грн., та на 

інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 118,00грн..

Видати накази після набрання цим

рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                           

Іваницький О.Т.