Рішення

від 11.05.2012 по справі 22-ц-1962/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й СУ Д З А П О Р І З Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Справа № 22-1962/12 Головуючий у 1 інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Пільщик Л.В.

суддів : Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

при секретарі Свинаренко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк»на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес Стандрат», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ТАСкомбанк», та ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання недійсним іпотечного договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ВАТ «АБ «Бізнес Стандрат», правонаступником якого є ПАТ «ТАСкомбанк», ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання недійсним іпотечного договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

В позовній заяві зазначала, що позивачка та ОСОБА_6 з березня 2000 року по теперішній час проживають однією сім'єю. Даний факт підтверджується рішенням суду від 15 березня 2010 року. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина та виховують дочку ОСОБА_3 від першого шлюбу.

За час спільного життя позивачка та ОСОБА_4 09 листопада 2005 року купили квартиру АДРЕСА_1. Частину грошей на придбання даної квартири вони отримали в кредит від банку, а іншу частину коштів вони зняли з депозитного рахунку позивачки. Після оформлення договору купівлі-продажу позивачка та ОСОБА_4 передали придбану ними квартиру в іпотеку ВАТ КБ «Надра»за договором іпотеки № 13/2005/0746Фжк. Договір іпотеки оформлявся у приватного нотаріуса ОСОБА_5

ОСОБА_3 ,перебуваючи з ОСОБА_4 у фактичному шлюбі, надавала письмову нотаріально посвідчену згоду на передачу в іпотеку ВАТ КБ «Надра»придбану ними 09 листопада 2005 року квартиру АДРЕСА_2, оскільки на це майно поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.

Окрім того після придбання квартири позивачкою був проведений ремонт у квартирі, вартість якого відповідно кошторису складає 39029 грн. 39 коп. Також ОСОБА_3 було взято в борг грошову суму у розмірі 50000 грн. на проведення ремонту в придбаній квартирі. Після проведення ремонту загальна площа квартири збільшилась з 53, 9 кв.м. до 75, 3 кв.м. Позивачці стало відомо про наявність іншого договору іпотеки від 16 квітня 2008 року, укладеного між відповідачами, проте вона не надавала письмової нотаріальної згоди на те, щоб ОСОБА_7 передав в іпотеку банку їх спільну квартиру.

На підставі викладеного просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3,визнати недійсним іпотечний договір від 16.04.2008 року, вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2012 позовні вимоги задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину АДРЕСА_2

В позові ОСОБА_3 про визнання недійсним іпотечного договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову,ухвалити в цій частині нове рішення ,яким задовольнити позов про визнання недійсним іпотечного договору і вилучення запису із Державного Єдиного реєстру заборон відчуження.

В апеляційній1 скарзі ПАТ «ТАСкомбанк,»посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в частині задоволення позовних вимог, просить рішення в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частку квартири відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Згідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено ,що з березня 2000 року позивачка ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_4 проживають однією сім»єю, мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_1. 09 листопада 2005 року вони спільно купили АДРЕСА_2

Такі обставини підтверджуються рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2010року,яке набрало законної сили(а.с.9), кредитним договором про надання кредиту, укладеним між ВАТ КБ»Надра»і ОСОБА_4.09.11.2005р. і Договором іпотеки №13\2005\0746 Фжк від 09.11.2005р до цього кредитного договору (а.с.94-96),а також заявою ОСОБА_3 до нотаріуса від 09.11.2005року(а.с.97), із яких вбачається,що ОСОБА_3, перебуваючи у фактичному шлюбі з ОСОБА_4 , дала свою згоду на купівлю і укладання договору іпотеки відносно АДРЕСА_2,Договором купівлі- продажу квартири від09 листопада 2005 року,( а.с.20) та іншими доказами.

Згідно до вимог ч.1 ст.. 75 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою,майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності,якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Оскільки судовим рішенням,яке набрало законної сили, а також іншими доказами по справі встановлено,що з 2000 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають однією сім»єю без реєстрації шлюбу і в цей час, а саме 09 листопада 2005 року ОСОБА_4 була придбана АДРЕСА_2,на придбання якої надавала свою згоду ОСОБА_3,суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те,що у відповідності до вимог ст.. 74 СК України ця квартира є їх спільним сумісним майном і на підставі ст..ст.60,70,74 СК України визнав за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку у цьому майні.

Доводи апеляційної скарги банку про те,що позивачкою не надано доказів про здійснення нею ремонту квартири за власні кошти, а також про те,що судом не встановлений факт сумісної власності , суперечать матеріалами справи і вимогам закону.

При вирішенні питання про те, чи відповідає вимогам закону іпотечний договір, укладений ОСОБА_4 з ВАТ «Акціонерний банк»Бізнес Стандарт»16 квітня 2008 року ,судом першої інстанції правильно взято до уваги те,що вимоги ст.203ЦК України під час укладання іпотечного договору,що оспорюється,не були порушені, підстави для визнання договору недійсним , передбачені ст. 215 ЦК України відсутні, а встановлення факту проживання однією сім»єю ОСОБА_3 і ОСОБА_4 рішенням суду ,постановленим у 2010році , не може впливати на зміст правовідносин, які мали місце до того часу , і на час укладання оспорюваного договору іпотеки єдиним власником квартири був ОСОБА_4, який при укладанні кредитного договору і договору іпотеки 16 квітня 2008 року зазначив,що на момент укладання цих договорів він є неодружений і у незареєстрованому шлюбі не перебуває.

Судова колегія вважає такий висновок суду правильним ще і тому ,що рішення суду ,яке встановило факт спільного проживання чоловіка та жінки, стосується лише правовідносин між ними і не може розповсюджуватись на їх правовідносини з іншими особами ., тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки з відповідними наслідками, укладеного між Банком і ОСОБА_416 квітня 2008 року, є також обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення відповідачами вимог закону і її прав при укладанні договору іпотеки є неспроможними.

Судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і вимогам закону, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені і застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу АТ «ТАСкомбанк»відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2012 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: