Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/0270/4783/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4783/11

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився,

представника позивача: Кубика Миколи Михайловича,

представника відповідача: Леховіцер Олени Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу споживчого товариства "Леховіцер" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом прокурора Тульчинського району Вінницької області діючого в інтересах державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області до споживчого товариства "Леховіцер" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року прокурор Тульчинського району Вінницької області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до споживчого товариства "Леховіцер" про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 67787,75 грн. за рахунок активів, в тому числі з рахунків у банках.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду.

Прокурор в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судовими інстанціями встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, виявлено порушення СТ "Леховіцер" вимог п.п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, а саме не визначено умовний продаж на залишок товарів та основних фондів, які знаходилися на обліку на день анулювання реєстрації платника ПДВ, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах та не збільшено суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання. Результати перевірки відображено в акті №136/16/30806797 від 17.06.2011р.

На підставі вищезазначеного акту 01.07.2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000181600.

Крім того, 01.07.2011р. ДПІ у Тульчинському районі на адресу відповідача направлялась податкова вимога №48 від 01.07.2011р.

Відповідач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000181600 від 01.07.2011р. в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року по справі №2а/0270/4676/11 в задоволенні позову споживчого товариства "Леховіцер" до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі про визнання незаконним та скасування акту камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення №0000181600 від 01.07.2011р. та акту опису майна відмовлено повністю.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2012 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року по справі №2а/0270/4676/11 залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зафіксовані в акті перевірки факти порушення вимог податкового законодавства відповідачем не спростовані, а податкове повідомлення-рішення №0000181600 від 01.07.2011р. прийняте правомірно у відповідності до чинного законодавства, податковий борг підтверджується обліковою карткою платника, у суду наявні всі підстави для стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 67787,75 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я СТ "Леховіцер" відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 КАС України.

Згідно з абзацом другим п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст. 183-3 КАС України.

При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого ст. 183-3 КАС України, а також не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовні вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, а так само за рахунок готівки, що йому належить, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Зважаючи на те, що дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, однак має істотне значення для його правильного вирішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та невідповідністю форми звернення до суду за таким захистом.

Пунктом 3 частини 1 статті 198 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлені порушення судом першої інстанції норм права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу споживчого товариства "Леховіцер" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом прокурора Тульчинського району Вінницької області діючого в інтересах державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області до споживчого товариства "Леховіцер" про стягнення заборгованості, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "22" травня 2012 р. .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар