Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-13/2652-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/2652-2012 15.05.12

За позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Білий Дім"

про звільнення самовільно зайнятої ділянки

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від прокуратури ОСОБА_1 -дов. № 5195 вих від 15.09.2011 р.

від позивача ОСОБА_2 -дов. № 225-КР-238 від 29.02.2012 р.

від відповідача не з'явився, були Матвєєва Г.С. -директор, ОСОБА_4 -дов. № б/н від 20.03.2012 р., ОСОБА_5 -дов. № б/н від 01.06.2012 р.

в судовому засіданні 15.05.2012 року, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятої ділянки шляхом демонтажу металевої огорожі та запірних пристроїв за власний рахунок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.12 порушено провадження у справі № 5011-13/2652-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 20.03.12, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.

20.03.2012 року розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача з метою отримання додаткових доказів по справі та з урахуванням клопотання представника відповідача на 11.04.2012 року та зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

11.04.2012 року розгляд справи відкладено у сторін витребувані документи.

24.04.2012 року в судове засідання з'явилися представники прокуратури та сторін, сторони надали витребувані документи, прокурор виконав вимоги ухвали суду частково, надані ним документи не підтверджують надсилання документів на адресу відповідача, а саме немає чеку.

Як встановлено в ході дослідження поданих сторонами документів, рішення Київської міської ради народних депутатів №94 від 03.04.1995 року не містить посилань щодо земельної ділянки, взаємообмін документами між користувачем земельної ділянки та контролюючими органами не проводився, звернення землекористувача від 25.12.01 П-113 прийнято до КМР однак інформації щодо його розгляду і вирішення до цього часу немає, документи щодо володіння та/або користування спірною земельною ділянкою попереднім землекористувачем - Київміськбуд- 4 також не подані, так само як не подані документи щодо володіння та/або користування спірною земельною ділянкою нинішнім землекористувачем - відповідачем у справі.

У зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 24.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2012 року, зобов'язано сторони вчинити дії та надати докази.

15.05.2012 року в судове засідання з'явилися прокурор та представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, поважних причин неявки суду не повідомив, про дату та час наступного судового засідання був повідомлений належним чином.

.В ході розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про що свідчить розписка виконана в судовому засіданні 24.04.12 та ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить відмітка на звороті ухвали.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання ознайомлено з їх правами та обов'язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 27, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з'являлись в судові засідання, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп\99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.

Прокурором пред'явлений позов на захист прав держави в особі Київської міської ради шляхом звільнення самовільно зайнятої ділянки площею 0,37 га за адресою: провулок Жуковського, 10 у Голосіївському районі міста Києва привівши її у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу металевої огорожі та запірних пристроїв за власний рахунок.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, нежитлові приміщення.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (ст.10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Прокуратурою в обґрунтування позовних вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки надані Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 823П/01 від 27.12.2011 року, складений заступником начальника відділу контролю за використанням і охороною земель в м. Києві Іваненко І.М.

Порядок проведення перевірок з питань використання земель та складання відповідних актів перевірок встановлюється Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312.

Згідно п. 4.1. Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п. 4.2. цього Порядку при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Відповідно до п. 4.3. цього Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

За результатами перевірки, якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) (п. 5.2. Порядку)

Згідно п. 5.3. Порядку, акт складається у двох примірниках. Перший примірник акту залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Пункт 5.4. Порядку визначає, що саме державний інспектор має зазначати в акті, зокрема:

дату та місце складання акта;

посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

категорію земель та склад угідь;

цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

обставини порушення земельного законодавства;

суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, а з метою усунення наслідків виявленого правопорушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про його усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Голосіївського району м. Києва спільно з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку законності зайняття об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Білий дім»земельної ділянки площею 0,44 га, що розташована за адресою: провулок Жуковського, 10 у Голосіївському районі міста Києва.

За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,44 га по провулку Жуковського, 10 загороджена відповідачем металевим парканом, на ділянці якої знаходиться багатоповерховий житловий будинок площею 0,07 га.

Згідно даних автоматизованої системи ПК «Кадастр" зазначена земельна ділянка (обліковий код якої 79:368:021) площею 4365,50 кв.м. обліковується за об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Білий дім»(ОСББ «Білий дім»).

Проте, рішень Київська міська рада за поданням Головного управління земельних ресурсів щодо передачі вищезазначеної земельної ділянки у власність (користування) ОСББ «Білий дім»не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані.

Отже, як стверджує прокурор, ОСББ «Білий дім" використовує земельну ділянку площею 0,44 га без документів, що посвідчують право власності/користування на неї, в тому числі використовує самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,37 га.

Зокрема, перевіркою встановлено, що порушення вимог земельного законодавства виявлене за результатами попередньої перевірки Головного управління земельних ресурсів, зафіксоване в Акті перевірці дотримання вимог земельного законодавства за №425/01 від 10.04.2009 (виявлено правопорушення: самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,37 га) не усунено, вказівку щодо усунення вказаного порушення не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено.

Відповідно до листа Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27.12.11 за №043-9332 встановлено, що у зв'язку з проведенням робіт по встановленню огорожі за адресою: провулок Жуковського, 10 у Голосіївському районі міста Києва 16.08.2001 Головним управлінням контролю за благоустроєм видавався дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення. Даний ордер закритий 04.03.2002.

Також, за результатами перевірки з виїздом на місце Головним управлінням контролю за благоустроєм за вищезазначеною адресою виявлено встановлення запірних пристроїв, у зв'язку з чим Голові правління ОСББ «Білий дім»Матвеєвій Г.С. внесено припис №1103652 про надання до Головного управління контролю за благоустроєм проектно-дозвільної документації на встановлення запірних пристроїв, а в разі відсутності - вимога демонтувати запірні пристрої власними силами.

Проте, як зазначає прокурор, станом на час звернення до суду з позовом відповідачем порушення не усунуто.

Як вбачається з наданого прокуратурою Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 823П/01 від 27.12.2011 року він складений з дотриманням вимог встановлених п. 5.4 Порядку.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.

Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин, в тому числі і прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Отже, повноваження позивача у справі - Київської міської ради, у галузі земельних відносин регулюються спеціальною 9 статтею Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту "е" вказаної статті до повноважень Київської міської ради належить прийняття рішень щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

У зв'язку з встановленням факту порушення земельного законодавства, позивачем обрано наступний спосіб захисту, передбачений законом -звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки привівши її у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу металевої огорожі та запірних пристроїв за власний рахунок.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" було передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №823П/01 від 27.12.2011 року складений відповідно до встановленого Порядку, та є належним доказом, що підтверджують факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем.

В матеріалах справи відсутнє рішення позивача щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки прийнятого в межах повноважень визначених п. "е"ст.9 Земельного кодексу, проте відсутність зазначеного рішення не є перешкодою для вирішення спору пред'явленого в інтересах позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за умови встановлення такого факту.

Отже, обов'язковою умовою для повернення зайнятої земельної ділянки привівши її у придатний стан є встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та зміни її стану порівняно з тим в якому вона може використовуватись відповідно до функціонального призначення.

Господарський суд вважає, що прокуратурою і позивачем доведено факт самовільного зайняття земельної ділянки саме відповідачем, використання її ним без правовстановлюючих документів, наявності майна, що належить відповідачу.

Таким чином, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів протилежного відповідачем не подано.

Належних доказів звернення відповідача до Київради у встановленому порядку про отримання права користування земельною ділянкою (оренда чи приватизація) та прийняття цим органом відповідного позитивного рішення на час розгляду справи суду також не подано.

Посилання відповідача, що земельна ділянка передана попереднім землекористувачем, та використовується як прибудинкова територія з метою задоволення потреб мешканців у благоустрої та безпеці, а також подані в якості доказів документи про сплату за землекористування не спростовують відсутності правовстановлюючих документів і вказують на її самовільне зайняття.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до п. 2. 2), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1 073,00 грн.

Державне мито підлягає оплаті в розмірі 1 073,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Дім" (03022, м. Київ, провулок Жуковського, 10, код ЄДРПОУ 25637495) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,37 га за адресою: провулок Жуковського, 10 у Голосіївському районі м. Києва привівши її у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу металевої огорожі та запірних пристроїв за власний рахунок.

3.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Дім" (03022, м. Київ, провулок Жуковського, 10, код ЄДРПОУ 25637495) в дохід Державного бюджету 1 073 (одна тисяча сімдесят три),00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 17.05.12