Рішення

від 11.05.2012 по справі 5011-68/3110-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3110-2012 11.05.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал" простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал" про стягнення 403.564,00 грн. заборгованості за договором підряду на виконання монтажних робіт № 3 від 01.01.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договору, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 403.564,00 грн. Позивач зазначає, що умови договору виконав у повному обсязі та у встановленому порядку сплатив відповідачу за виконані роботи суму 1.633.700,00 грн., відповідач їх прийняв, проте в порушення вимог п. 4.4 Договору № 3 від 01.01.2009 не повернув неосвоєні грошові кошти на загальну суму 403.564,00 грн.

Ухвалою від 14.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3110-2012, розгляд справи призначено на 27.03.2012.

Ухвалою від 27.03.2012 розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 у зв'язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові документи.

Представником відповідача 27.03.2012 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було надано відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги визнав, з підстав наведених у відзиві та зазначив, що не має можливості погасити заборгованість у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 19.04.2012 судом оголошено перерву до 23.04.2012.

Ухвалою від 23.04.2012 розгляд справи було відкладено на 08.05.2012 у зв'язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові документи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.05.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.05.2012 повторно надав пояснення в яких зазначив, що визнає наявність заборгованості визначеної в позовній заяві в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.05.2012 оголошено перерву у справі до 11.05.2012.

В судовому засіданні 11.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал-Сервіс" (далі -позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал" (далі -відповідач, підрядник) було укладено договір підряду на виконання монтажних робіт № 3 (далі -Договір), згідно з яким відповідач зобов'язався виконати роботи по монтажу-демонтажу дверей з використанням матеріалів і обладнання замовника, а позивач - прийняти і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах передбачених Договором. Між сторонами Договору 05.01.2009 було підписано додаткову угоду № 1 до Договору, якою було змінено п. 4.1 Договору та визнаечо, що загальна вартість робіт -ціна договору на момент підписання даного договору складає 1.700.000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень, у т.ч. ПДВ 20 %. При цьому сторони передбачили, що вартість є динамічною та може змінюватися за взаємною згодою сторін.

Як стверджує позивач на виконання п. 4.1 та 4.3 Договору ним сплачено на рахунок відповідача суму у розмірі 1.633.700,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок за період січень-грудень 2009 та актом звірки взаєморозрахунків від 05.01.2010 (копії містяться в матеріалах справи), проте відповідачем було надано позивачу послуги лише на суму 1.230.136,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення коштів у сумі 403.564,00 грн., які є неосвоєними грошовими коштами за договором підряду на виконання монтажних робіт № 3 від 01.01.2009.

Згідно з п. 9.6 Договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до Договору, п.4.4 Договору було змінено, передбачено, що у випадку неосвоєння грошових коштів отриманих підрядником в порядку передоплати в строк до закінчення терміну дії Договору (31.12.2009 згідно з п. 9.6 Договору та додаткової угоди № 1), підрядник зобов'язується повернути грошові кошти на поточний рахунок замовника протягом 30 банківських днів з моменту закінчення строку Договору.

Станом на день подання позовної заяви, а саме 12.03.2012 заборгованість яку просить стягнути позивач з відповідача складає 403.564,00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, що викладено у відзиві на позов та зазначалось останнім під час судових засідань.

Судом встановлено, що призначенням платежу у наданих позивачем банківських виписках на загальну суму 1.633.700,00 грн. є: «Оплата за матеріали та монтажні роботи згідно договору № 1, № 2,№ 3 від 01.01.2009 року».

Водночас як підтверджується матеріалами позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 01-01/10 від 05.01.2010, в якому позивач зазначає, що призначення платежів є помилковим у зв'язку з системною помилкою допущеною бухгалтером під час формування відповідних платіжних доручень, а тому просив відповідача внести відповідні корегування до обліку підприємства відповідача та вважати призначення здійснених платежів у зазначений період на суму 1.633.700,00 грн. з призначенням «Оплата за матеріали та монтажні роботи згідно договору № 3 від 01.01.2009». Зазначений лист відповідачем отриманий, погоджений останнім, у зв'язку з чим внесені відповідні коригування до обліку підприємства, що визнає сам відповідач. Суд враховує, що такі коригування призначення платежу вирішуються виключно між сторонами переказу, без участі банку (лист Національного банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141). Враховуючи викладене, судом установлено, що грошові кошти в сумі 1.633.700,00 грн. перераховані позивачем відповідачу саме на виконання договору № 3 від 01.01.2009.

Судом також установлено, що між сторонами 05.01.2010 було підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем на суму 403.564,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем на виконання умов Договору у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 надано позивачу послуги лише на суму 1.230.136,00 грн.

Проте судом установлено, що згідно актів виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи за січень-грудень 2009 підтверджено роботи на суму лише 781.018,00 грн. (Акт за січень 2009 на суму 263.064,00 грн. -не вказано № Договору та дату, акт за травень 2009 на суму 121.872,00 грн. -вказано інший № договору а саме, № 14 від 01.01.2008, акт за жовтень 2009 на суму 64.182,00 грн. - вказано інший № договору а саме, № 4 від 01.01.2009. В сумі не підтверджено 449.118 грн.)

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до умов п. 4.4 Договору відповідач мав повернути позивачу неосвоєну суму грошових коштів на протязі 30 банківських днів з моменту закінчення строку дії Договору.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов договору, не повернув неосвоєну суму грошових коштів, тобто не виконав зобов'язання у встановлені Договором строки.

Крім того суд бере до уваги відзив наданий відповідачем в судовому засіданні 27.03.2012 відповідно до якого, відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, підтверджує, що сума переплати за Договором станом на 27.03.2012 складає 403.564,00 грн.

Враховуючи вище викладене та керуючись ч. 5 ст. 78 ГПК України вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 403.564,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом встановлено, що заборгованість за Договором зі сторони відповідача становить більшу суму ніж заявлено в межах даного спору. Водночас судом визначено, що сума 403.564,00 грн. є заявленим розміром позовних вимог, виходити за межі яких, за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони, суд не може в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема сплата судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнстю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал" (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 31 код ЄДРПОУ 33398572) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Технічний центр Домофонізацій "Цифрал-Сервіс" (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 31 код ЄДРПОУ 33835218) 403.564 (чотириста три тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу та 8.071 (вісім тисяч сімдесят одну) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2012.

Суддя Ониськів О.М.