Рішення

від 15.05.2012 по справі 5026/186/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Справа № 16/5026/186/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: судді Спаських Н.М., при секретарі судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" до закритого акціонерного товариства "Магеллан" про стягнення 74 697,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 74 697,11 грн. заборгованості з яких: 48 219,14 грн. заборгованості по кредиту, 7 875,48 грн. заборгованості по відсоткам, 2 102,49 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 000,00 грн. штрафу ( фіксована частина), 2 500,00 грн. штрафу (відсоток від встановленого ліміту), 3 000,00 грн. штрафу за ненадання фінансової інформації, 10 000,00 грн. штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів на підставі умов і правил надання банківських послуг. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити.

Відповідач у наданому відзиві на позов позовні вимоги визнав частково в сумі 48 219,14 грн. боргу по кредиту, 7 875,48 грн. заборгованості по відсоткам та 2 102,49 грн. пені, а у стягненні штрафів просить у задоволенні позову відмовити через безпідставність їх нарахування.

Дослідивши наявні у справі документи та заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

14.04.2006 року між сторонами по справі було укладено договір № 456599 банківського рахунка, за умовами якого відповідач відкриває позивачу рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті, в т.ч. і карткові та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування.

24 березня 2011 року на підставі поданої заяви та картки із зразками підписів і відбитком печатки, відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26001060055750 ( а.с.12) для здійснення грошових операцій.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів ( ст. 181 ГК України).

У відповідності до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотною умовою договору між сторонами про відкриття поточного рахунку (по заяві а.с. 12 том 1) було встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, режим функціонування якого полягає в наступному:

банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, які разом із анкетою-заявою відповідача складають договір про банківське обслуговування.

На підставі вищевикладеного суд вважає допустимою та відповідаючою чинному законодавству форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

Строк користування кредитними коштами сторонами не обмежено.

За умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 36-59) кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення оборотних коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через засоби зв'язку між клієнтом та банком. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди. При цьому банк не оплачує витрати клієнта у випадку надходження на його рахунок документів на примусове списання (стягнення) коштів, при забороні проведення операцій по рахунку.

Ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів. Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно розділу 3.18.4. обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% (двадцять чотири) річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% (сорок вісім) річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У відповідності до довідки позивача (а.с. 151 том 1), на поточний рахунок відповідача по справі з 04 березня 2011 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 40 000,00 грн., 23 березня 2011 року ліміт був змінений та становить 50 000,00 грн.

Відповідач отримання кредитних коштів згідно вказаного ліміту не заперечив. Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується також і випискою по рахунку відповідача ( а.с. 143-150 том 1).

За розрахунками позивача, станом на 14 січня 2012 року, дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 48 219,14 грн., що складає заборгованість відповідача по тілу кредиту. Відповідач не обнуляв дебетове сальдо з серпня 2011 року (а.с. 64 том 1) і не надав суду доказів проведення повного розрахунку по тілу кредиту на час розгляду справи.

Строк виконання зобов'язання по поверненню тіла кредиту вже є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача по справі належить 48 219,14 грн. боргу по тілу кредиту.

Проти стягнення цієї частини боргу відповідач не заперечує.

За розрахунками позивача (а.с. 64 том 1) відповідач має непогашений борг по відсотках за користування кредитними коштами в загальній сумі 7 875,48 грн., який обраховано за наростаючим підсумком з урахуванням часткових сплат відповідачем по процентах. Розрахунок процентів зроблено за ставками 24 та 48% в залежності від існування прострочки їх сплати відповідачем.

Заперечень проти розрахунків позивача по процентах відповідач суду не надав, з розрахунком процентів погоджується також і суд.

Оскільки доказів проведення розрахунку за процентами у справу не надано, то з відповідача на користь позивача до примусового стягнення підлягає 7 875,48 грн. боргу по процентах за користування кредитним лімітом на рахунку відповідача за період з вересня 2011 року по січень 2012 року ( а.с. 64 том 1).

У відповідності до п. 3.18.4.1.4. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому згідно п. 3.18.5.1. дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, що стягується, не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ за період прострочення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором строк.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 102,49 грн. пені по кредиту та процентах з мотивів, що відповідачу за період з 26.08.2011 року по 06.01.2012 року було нараховано 2761,22 грн. пені по кредиту (а.с. 9 том 2) та 213,09 грн. пені по процентах за період з 29.08.2011 року по 06.01.2012 року. За цей же період відповідач сплатив на погашення пені лише 871,82 грн., а тому залишок боргу по пені становить 2 102,49 грн. Розрахунок пені зроблено вірно.

Доказів проведення повного розрахунку по пені відповідач у справу не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 2 102,49 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача і нараховані штрафи за порушення умов кредитування між сторонами в загальній сумі 16 500,00 грн.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до п. 3.18.5.2., при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань про щомісячне надання банку балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та ін. (ця фінансова інформація подається не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним кварталом); інформування про цільове використання кредитних коштів (подається щомісячно у будь-якій формі); про судові рішення щодо стягнення з клієнта боргових зобов'язань, порушення справи про банкрутство; неповідомлення про зміни свого статусу, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З цих підстав визначений сторонами розмір штрафу та порядку його нарахування відповідає вимогам чинного законодавства.

За доводами та розрахунками позивача (а.с. 152 том 1), за перший, другий та третій квартал 2011 року відповідач не надав у встановлені строки визначену договором фінансову інформацію, за що йому було нараховано штраф у розмірі 3000,00 грн. ( 50 000,00 грн. х 2% = 1000,00 грн. за одне порушення х 3 квартали).

Також за період березня-грудня 2011 року відповідач 10 разів не подав місячну звітність про цільове використання кредиту, а тому загальна сума штрафу за це порушення склала 10 000,00 грн. (50 000,00 х 2% х 10).

Згідно п. 3.18.2.2.10 Правил відповідач щомісяця, в термін до 10 числа в будь-якій формі за своїм вибором інформує банк про цільове використання коштів. За порушення даної умови згідно п. 3.18.5.2. відповідач сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 3.18.5.8. правил і умов надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів хоча б одного із грошових зобов'язань за кредитом більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду, клієнт сплачує штраф, який розраховується за формулою 1000,00 грн. + 5% від суми ліміту кредитування.

Саме через порушення відповідачем строків обнуління дебетового сальдо позивач звернувся до суду і за даним пунктом відповідачу було нараховано штраф у сумі 3 500,00 грн. з такого розрахунку: 1000,00 + 5% х 50000,00 грн.

Розрахунки штрафів зроблені вірно та згідно умов кредитування. Загальна сума всіх нарахованих відповідачу штрафів складає 16 500,00 грн.

Доказів про виконання умов договору між сторонами, які б спростували підстави нарахування позивачем штрафів, відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача проти нарахування сум штрафів про те, що цільове використання коштів банк сам бачив кожного разу в призначеннях

платежу, коли проводив платежі клієнта за рахунок кредитних коштів і окремо банк не звертався із додатковими вимогами надавати таку інформацію чи надавати щоквартально фінансову інформацію і відповідач не знав, у якій формі це робити, суд до уваги не приймає. При цьому суд враховує, що відповідач і зі свого боку не уточнював у банку порядок виконання Правил, якщо вони йому не зрозумілі, а надання необхідної банку інформації не становило для Клієнта жодних труднощів, тим більше, що банк не встановлював для її подання певної форми. Надання передбаченої Правилами інформації було істотною умовою кредитування, на що відповідач погодився, скориставшись кредитними коштами банку.

Відповідач у доповненні до відзиву на позов від 14.05.2012 року просить суд зменшити розмір нарахованих штрафів до стягнення лише пені сумі 2 102,49 грн. на підставі ст. 551 ЦК України з мотивів, що штраф і пеня є подвійною відповідальністю за одне і те ж порушення, допущене відповідачем, що суперечить ст. 61 Конституції України, а банк не отримав збитків від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Суд вважає, що доводи відповідача про подвійну відповідальність є помилковими, оскільки пеня позивачем нарахована за прострочення виконання грошового зобов'язання, а штрафи - за невиконання зобов'язання про надання інформації, що є різними видами порушення.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (якою є штраф та пеня) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Таке право надано господарському суду у відповідності до ст. 83 ГПК України.

Суд вважає за можливе зменшити до стягнення 5000,00 грн. лише штраф за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів, який позивачем нараховано у розмірі 10 000,00 грн. з мотивів, що розмір цього штрафу є найбільшим серед нарахованих позивачем, він збільшувався щомісячно і навіть перевищив суму нарахованих процентів по кредиту. Позивач нічого не вказав суду про наявність у нього збитків внаслідок невиконання відповідачем умов кредитування, які потягнули за собою нарахування штрафів. На сумах штрафів позивач не будує власні фінансові розрахунки очікуваного прибутку, а тому зменшення судом суми нарахованого штрафу не відобразиться негативно на фінансову становищі позивача. Крім того, після зменшення штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів до 5000,00 грн., цей розмір штрафу стане співрозмірним із іншими нарахованими видами штрафу відповідачу, що сприятиме збалансуванню інтересів сторін. Крім того, суд враховує і продовження економічної кризи, яка порушила стабільність розрахунків у господарських відносинах, негативно вплинула на спроможність відповідача погаити кредит і наявність якої не потребує доведення.

Таким чином, правомірність позовних вимог доведена матеріалами справи, доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, вимоги підлягають до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача належить примусово стягнути 48 219,14 грн. заборгованості по кредиту, 7 875,48 грн. заборгованості по відсоткам, 2 102,49 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 000,00 грн. штрафу (фіксована частина), 2 500,00 грн. штрафу (відсоток від встановленого ліміту), 3 000,00 грн. штрафу за ненадання фінансової інформації, 5 000,00 грн. штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів.

В решті вимог про стягнення 5000,00 грн. штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів - позивачу слід відмовити через зменшення судом розміру штрафу до стягнення.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1609,50 грн. на відшкодування судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із закритого акціонерного товариства "Магеллан", ідентифікаційний код 30145755, Черкаська область, с. Геронімівка, вул. Геронімівська, 1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570), м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 -- 48 219,14 грн. заборгованості по кредиту, 7 875,48 грн. заборгованості по відсоткам, 2 102,49 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 000,00 грн. штрафу ( фіксована частина), 2 500,00 грн. штрафу (відсоток від встановленого ліміту), 3 000,00 грн. штрафу за ненадання фінансової інформації, 5 000,00 грн. штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів та 1 609,50 грн. судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 5 000,00 грн. решти штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредитних коштів - у задоволенні позову відмовити через зменшення даного штрафу судом.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів через господарський суд Черкаської області.

Суддя Н.М. Спаських