Постанова

від 06.08.2008 по справі 39/19пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 06 серпня 2008 р.                                                                                   

№

39/19пн 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

Н.

Дунаєвської, І. Воліка (доповідача), М. Михайлюка,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні

касаційну

скаргу

ОСОБА_1

на

постанову

від

14.05.2008 року

Донецького

апеляційного господарського суду

у

справі

№  39/19пн

за

позовом

ОСОБА_1

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю (ТОВ) 

"Золотий берег"

треті

особи

1)         ОСОБА_2 2)          ОСОБА_3

про

визнання

недійсним рішення загальних зборів 

            В судове засідання з'явились

представники сторін:

позивача                      ОСОБА_4 (дов. від 14.01.2008 року

№ 73);

відповідача                не з'явились;

третьої

особи-1          не з'явились;    

третьої

особи-2          не з'явились;    

ВСТАНОВИВ:

У

січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Донецької області з

позовом до ТОВ "Золотий берег", треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2 ОСОБА_3 про

визнання недійсним рішення загальних зорів учасників     ТОВ "Золотий берег" від

04.10.2007, оформлених протоколом 

загальних зборів № 05-04/10.7, в частині продажу ОСОБА_1. до 31.05.2008

належної йому частки у майні ТОВ "Золотий берег"; про зобов'язання

ТОВ "Золотий берег" вивести ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

про зобов'язання ТОВ "Золотий берег" виплатити ОСОБА_1. вартість

частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі ТОВ "Золотий

берег" на день виходу, а також частину прибутку отриману в поточному році

Також

позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про

вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 23.01.2008 у справі   № 39/19пн (суддя: Морщагіна Н.С.) заяву про

забезпечення позову задоволено; забезпечено позов по справі №  39/19пн шляхом заборони ТОВ "Золотий

берег" та його посадовим особам відчужувати шляхом вчинення будь-яких

правочинів активи ТОВ "Золотий берег", зокрема, відчужувати нерухоме

та рухоме майно, права користування земельними ділянками та інші матеріальні чи

нематеріальні активи, а також заборони ТОВ "Золотий берег" та його

посадовим особам вчиня-                                             

Доповідач: Волік І.М.

ти

інші дії, що призведуть до зменшення активів товариства чи їх вартості, у тому

числі укладати кредитні угоди та інші угоди щодо обтяження майна, що може

призвести до зменшення розміру активів товариства та їх вартості.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008 (колегія суддів:

головуючий -Запорощенко М.Д, судді -Акулова Н.В.,              Волков Р.В.) ухвалу

господарського суду Донецької області від 23.01.2008 у    справі № 39/19пн про вжиття заходів

забезпечення позову скасовано.

Не погоджуючись

з постановою апеляційної інстанції, ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою, в

якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 14.05.2008, а ухвалу господарського суду Донецької області від 23.01.2008

про вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін. В обґрунтування своїх

вимог скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції

неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми

процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Перевіряючи

юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача, пояснення

представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що

касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх

інстанцій, предметом даного спору є визнання недійсним рішення  загальних зборів учасників ТОВ "Золотий

берег" від 04.10.2007, що відображене у протоколі загальних зборів №

05-04/10.7, в частині продажу ОСОБА_1. до 31.05.2008 належної йому частки у

майні товариства; зобов'язання товариства вивести ОСОБА_1 зі складу учасників

ТОВ "Золотий берег" з 04.01.2008; зобов'язання ТОВ "Золотий

берег" виплатити ОСОБА_1. вартість частини майна, пропорційну його частки

у статутному капіталі товариства на день виходу, а також частину прибутку

отриману в поточному році.

Господарським

судом першої інстанції задоволено заяву про забезпечення позову виходячи з

того, що до вирішення спору по суті існує об'єктивна можливість того, що майно

(в тому числі грошові суми, нерухоме майно), яке є у відповідача на момент

пред'явлення позову до нього, може зменшитись за кількістю на момент виконання

рішення, що в свою чергу зробить неможливим його виконання та призведе до

порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки

предметом даного позову є зобов'язання ТОВ "Золотий берег" виплатити

ОСОБА_1. вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі

товариства на день виходу.

Однак,

з таким висновком господарського суду першої інстанції не погодився суд

апеляційної інстанції виходячи з на наступного.

Згідно

ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його

заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до

забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії

провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити

неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення

позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання

рішення суду.

Відповідно

до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема,  забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже,

приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії,

господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з

певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і

певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та

обґрунтованістю вжиття таких заходів.

За

загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є

достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання

майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак,

забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення

виконання судового рішення.

Розглядаючи

заяву про забезпечення позову, суд  має з

урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,

пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує

реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про

задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача,

а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа,

яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п.

4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику

застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв

про забезпечення позову".

Враховуючи

викладене, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що задовольняючи

клопотання позивача про забезпечення позову, господарський суд Донецької

області не навів його належного правового обґрунтування щодо ускладнення або

неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову і не врахував

наступного.

Якщо

у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого

органу товариства, може бути погіршено фінансовий стан господарського

товариства або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд вправі

забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна

та іншого визначеного майна  товариства,

чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження

якого забороняється.

У

вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно

дотримуватись визначених господарсько-процесуальним законодавством підстав та

умов забезпечення позову.  Господарським

судом першої інстанції не враховано, що суд вправі забороняти вчиняти певні дії

лише товариству як юридичній особі, а не його органам. Стаття 67 Господарського

процесуального кодексу України не передбачає такого заходу забезпечення позову,

як заборона органам юридичної особи вчиняти певні дії, а тому господарський суд

першої інстанції не вправі був забороняти посадовим особам (виконавчому

органу)  виконувати його посадові

обов'язки і вчиняти дії від імені товариства, оскільки вжиті заходи не повинні

перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи

питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки

позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із

застосуванням відповідних заходів.

Отже,

апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про

забезпечення позову господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з

урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і

предметом позовних вимог; імовірності ускладнення виконання або невиконання

судового рішення у разі невжиття таких заходів та запобігання порушенню у

зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,

які не є учасниками даного судового розгляду.   

За

таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної

інстанції про необґрунтованість та безпідставність вжиття заходів забезпечення

позову.

Враховуючи

викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду

Донецької області від 23.01.2008 суперечить приписам процесуального закону щодо

застосування заходів забезпечення позову, а, отже, постанова Донецького

апеляційного господарського суду від 14.05.2008 про скасування цієї ухвали

підлягає залишенню в силі.

Наведене

свідчить про те, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної

інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного

процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни

відсутні.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008 у справі № 39/19пн

залишити без змін.

   Головуючий, суддя                                                              

Н. Дунаєвська

   Судді :                                                                                     

І. Волік

                             М.

Михайлюк