Яготинський районний суд Київської області
Справа № 1028/6/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2012 Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби при постановленні постанови про винесення акту опису й арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби при постановленні акту опису й арешту майна, в котрій вказав, що на його адресу надійшов лист від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби, в котрому знаходився акт опису й арешту майна. З даного листа стало відомо про опис та арешт належної скаржники земельної ділянки, яка відповідно до договору іпотеки від 12 березня 2008 року передана в іпотеку. При цьому державним виконавцем не була надіслано постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлення про проведення державним виконавцем дій щодо опису та арешту його майна. Враховуючи викладене, представник скаржника, просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати акт опису й арешту майна від 14 лютого 2012 року.
В судовому засіданні представника скаржника підтримав скаргу.
В судове засідання представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби відділу повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого документа. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов ?язаних з організацією та проведення виконавчих документів, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення, але в супереч даним вимогам, державним виконавцем не було надіслано даної постанови сторонам.
Відповідно до ч. 5 ст..52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Відповідно до ст..58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст..31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст..47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення Божник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою. Зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до п.5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до п.5.6.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржнику). Опис майна боржника - юридичної особи здійснюється у присутності представника боржника.
Відповідно до п. 5.6.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, при проведенні опису майна державний виконавець оголошує боржнику про заборону розпоряджатися описаним майном (здійснювати його відчуження).
Відповідно до п.5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Акт опису і арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий - видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.
Відповідно до п. 5.7.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до п. 5.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Відповідно до п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна (додатки 21, 21-1). Перший примірник акта опису й арешту майна (додаток 21) складається з використанням бланка документів виконавчого провадження, для інших примірників (додаток 21-1) використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження, але державним виконавцем не вказано серії та номеру акту опису й арешту майна.
Відповідно до п.1.1 договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0, 1500 га, кадастровий номер 3220881300:01:009:0144 з цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Відповідно до п.4.1 договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законом України: у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, та/або будь-якого зобов'язання Іпотекодавця за цим Договором.
Відповідно до п.4.3 договору іпотеки, у випадках порушення Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та/або боржником будь-якого основного зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або боржнику повідомлення, оформлене відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до п.4.4 договору іпотеки, у разі невиконання Іпотекодавцем та/або боржником вимог, зазначених в повідомлені, про яке йдеться в п.4.3 договору, іпотекодержатель здійснює звернення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.4.6 договору іпотеки, звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог Іпотекодержателя, здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про іпотеку», іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України. Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають приватизації.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області, було винесено виконавчий лист від 11 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк»заборгованості за кредитним договором в сумі 3137697, 95 гривень. 7 листопада 2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржник не отримував. Крім цього, боржник не отримував повідомлення про проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна, а також постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для у часті у виконавчому провадженні. Відповідно до п.1.1 договору іпотеки від 12 березня 2008 року, належна боржнику земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0, 1500 га, кадастровий номер 3220881300:01:009:0144 з цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку, передана в іпотеку. 14 лютого 2012 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, відносно зазначеної земельної ділянки, яка передана в іпотеку. Як вбачається, з даного ату, він був складений без присутності позивача, який не повідомлений належним чином, про проведення державним виконавцем дій щодо опису й арешту майна та даний акт не містить серії і номеру.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця є незаконним, а акт опису й арешту майна складений з порушенням вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст.386 - 388 ЦПК України, ст.ст.25, 13, 31, 52, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст..ст.12, 15, 33, 35, 36 Закону України «Про іпотеку», Інструкцією про проведення виконавчих дій, суд
У Х В А Л И В:
Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби щодо проведення опису та арешту майна, скасувати акт опису та арешту мана від 14 лютого 2012 року.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби 109 (сто дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом 5 днів з дня отримання його копії.
Суддя Кисіль О.А.
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 25.05.2012 |
Номер документу | 24173727 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Яготинський районний суд Київської області
Кисіль О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні