Постанова

від 24.04.2012 по справі 7/91-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 7/91-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Панової І.Ю. -доповідач у справі, Судді:Білошкап О.В., Заріцької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКеруючого санацією відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі господарського суду№ 7/91-Б господарського суду Волинської області за заявоюЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк доВідкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: від Фонду державного майна України -Гречихіна М.А.

встановив:

У справі № 7/91-Б оголошувалась перерва з 17.04.2012 по 24.04.2012 на підставі ст. 77 ГПК України.

Постановою господарського суду Волинської області від 18.10.2011 року у справі № 7/91-Б визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

Відкрито ліквідаційну процедуру відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" строком на 12 місяців.

Скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

Зобов'язано Волинський обласний сектор з питань банкрутства запропонувати суду до 28.10.2011р. кандидатуру ліквідатора ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України - задоволено.

Постанову господарського суду Волинської області від 18.10.11 р. у справі № 7/91-Б скасовано.

Справу № 7/91-Б передано на розгляд господарського суду Волинської області.

Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду, керуючий санацією відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі № 7/91-Б та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 18.10.2011 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16, 17, 18, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті судові акти попередніх інстанцій, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

У постанові про визнання боржника банкрутом від 18.10.2011 року господарський суд Волинської області встановив, що 22.05.2006р. господарським судом Волинської області порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

Ухвалою господарського суду від 30.05.2006р. введено процедуру розпорядження майном боржника.

16.02.2009р. ухвалою господарського суду введено процедуру санації ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

Ухвалою господарського суду від 03.09.2009р. керуючим санацією ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича.

Ухвалами господарського суду Волинської області від 28.05.2010р., 13.12.2010р., 12.04.2011р. продовжено строк процедури санації ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" до 16.08.2010р., 16.02.2011р. та відповідно до 16.08.2011р.

19.09.2011р. керуючий санацією повторно звернувся з заявою про продовження строку процедури санації.

Здійснюючи перехід до ліквідаційної процедури ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс", суд першої інстанції у постанові від 18.10.2011 року посилався на ч. 6 ст. 18 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої , якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано плану санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що протягом тривалого часу з моменту введення процедури санації (16.02.2009р.) по даний час, комітетом кредиторів не було схвалено план санації боржника, пропозицій від кредиторів щодо укладення мирової угоди керуючому санацією та на адресу підприємства не надходило. З моменту порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури санації не встановлено активів, за рахунок яких можливим є погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника, з урахуванням матеріалів справи, відсутності пропозицій щодо санації або укладення мирової угоди , господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог кредиторів може бути здійснено не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Рівненський апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові встановив, що комітетом кредиторів ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс", у зв'язку з неможливістю виявити та ідентифікувати всіх працівників, що мають заборгованість по заробітній платі, з метою завершення розрахунків по заробітній платі та укладення мирової угоди, прийнято рішення, яке було затверджено протоколом засідання комітету кредиторів боржника від 16.09.2011р., про продовження процедури санації до 16.02.2011р. (т. 4а.с. 6-7), всупереч якому, судом першої інстанції прийнято рішення щодо ліквідації боржника.

Суд другої інстанції зазначив, що процедура санації є пріоритетною судовою процедурою, оскільки, головним завданням є фінансове оздоровлення суб'єкта господарювання, а ліквідаційна процедура має місце тільки у випадках неможливості відновлення платоспроможності боржника.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що висновок суду першої інстанції, покладений в основу постанови про визнання боржника банкрутом, є передчасним, оскільки, в матеріалах справи відсутній звіт арбітражного керуючого про фінансово - майновий стан боржника, який повинен був наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

На думку, суду другої інстанції, господарський суд визнав боржника банкрутом, не врахувавши рішення комітету кредиторів боржника про продовження строків процедури санації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду другої інстанції щодо передчасного визнання банкрутом ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс", з огляду на таке.

Статтею 4 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Про введення кожної з процедур приймається відповідне судове рішення.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідація -припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ст. 1 Закону, неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати

грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спеціальний Закон передбачає можливість визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з усіма правовими наслідками, в разі встановлення факту його фінансової неплатоспроможності та неможливості виконати грошові зобов'язання перед кредиторами, а також, у відсутності пропозицій щодо санації боржника.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що господарський суд Волинської області, здійснюючи перехід до ліквідації боржника зі стадії санації , не дослідив в повній мірі обставини справи та фінансової неспроможності боржника, оскільки, не надав відповідну оцінку фінансовому стану підприємства-боржника, не дослідив, на підставі п. 8 ст. 21 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт керуючого , не встановив волевиявлення комітету кредиторів щодо необхідності визнання боржника банкрутом у легітимному складі, оформлене відповідним протоколом, у зв'язку з чим, правомірно скасував постанову суду першої інстанції.

Постанова суду першої інстанції мотивована посиланням на ч. 6 ст. 18 спеціального Закону, згідно якої, господарський суд може визнати боржника банкрутом, зокрема, внаслідок неподання протягом 6 місяців плану санації, але, з ухвали суду першої інстанції від 10.10.2011 про призначення судового засідання на 18.10.2011 вбачається, що господарський суд не витребував погоджений комітетом кредиторів план санації боржника, крім того, на вказану дату було призначено судове засідання для вирішення питання про продовження процедури санації ВАТ " Луцький шовковий комбінат " Волтекс", а не про визнання останнього банкрутом.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом, господарський суд порушив норми ст.ст.1,18 спеціального Закону, ст. 22 ч. 1 ст. 64 ГПК України, в частині процесуальних прав учасників справи про банкрутство.

Поряд з наведеним, із матеріалів справи, а саме, із ухвали господарського суду Волинської області від 16.02.2009 року у справі № 7/91-Б ( т. 9 а.с. 1) вбачається, що у статутному фонді ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" частка держави становить 26, 22%, суд першої інстанції в постанові про визнання боржника банкрутом належної правової оцінки цьому факту, а також наявності, чи відсутності частки держави у статутному фонді боржника на момент прийняття постанови, з урахуванням вимог норм ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надав.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі № 7/91-Б про скасування постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом законна та обґрунтована, правові підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Керуючого санацією відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі № 7/91-Б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька