Постанова

від 17.05.2012 по справі 57/483

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 57/483

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.12 у справі№ 57/483 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рокибуд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" простягнення 29682,92 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокибуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" 29682,92 грн. заборгованості, 2000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг, та 1411,50 грн. судового збору. В обґрунтування позову, позивач посилався на несплату відповідачем 29682,92 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 24.01.11.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.12 (суддя Гулевець О.В.) позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем в повному обсязі заборгованості за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 24.01.11. Суд керувався приписами статей 525, 526, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.12 (судді: Поляк О.І., Пашкіна С.А., Рудченко С.Г.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав. Апеляційним господарським судом спростовані доводи відповідача про порушення місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", яке просить судові рішення у справі скасувати. Скаржник наголошує на порушенні судами приписів статей 4 2 , 4 3 , 22, 54, 57, 32, 33, 34, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України. Він не погоджується з висновком судів про наявність заборгованості за договором від 24.01.11. Товариство вважає необґрунтованою відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.01.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокибуд" - первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" - новим кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діггерстрой-ХХІ" -боржником було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії). За умовами цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокибуд" - первісний кредитор відступає Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" - новому кредитору, а останній набуває право вимоги, належне первісному кредиторові згідно з договором №180510 від 18.05.10, укладеним між ТОВ "Рокибуд" (первісним кредитором) та ТОВ "Діггерстрой-ХХІ" (боржником). Пунктом 2 договору сторони узгодили, що відповідач набуває право вимагати від боржника належного виконання таких обов'язків: оплата грошових коштів в сумі 134 682,92 грн. Право вимоги засноване на договорі № 180510 від 18.05.10, акті звірки від 24.01.11 (пункт 3 договору від 24.01.11). Відповідно до пункту 4 договору за відступлення права вимоги відповідач (новий кредитор) сплачує позивачу (первісному кредитору) борг в сумі 134 682,92 грн., який виник у боржника перед первісним кредитором згідно з актами виконаних робіт за договором № 180510 від 18.05.10. Господарські суди установили і те, що відповідач на виконання умов спірного договору цесії перерахував позивачеві лише 105 000 грн., а відтак сума боргу становить 29 682,92 грн. Позивач 07.11.11 направив відповідачеві відповідну вимогу, яка була залишена останнім без виконання. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокибуд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" 29682,92 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 24.01.11. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів. Згідно з приписами статті 510 цього ж Кодексу сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Статтею 512 Цивільного кодексу України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Відповідно до приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, за відступлення права вимоги згідно з спірним договором новий кредитор-відповідач сплачує первісному кредиторові-позивачеві 134 682,92 грн. боргу, котрий виник у боржника на підставі договору №180510 від 18.05.10. Господарськими судами в ході розгляду спору було установлено з підтвердженням матеріалами справи і те, що відповідач на виконання умов укладеного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 24.01.11 перерахував позивачеві лише 105 000 грн., а відтак, сума боргу відповідача становить 29 682,92 грн. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи установлений господарськими судами факт несплати відповідачем в повному обсязі грошових коштів за договором від 24.01.11, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про незадоволення господарським судом його клопотання про відкладення розгляду справи не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки, по-перше, він був предметом розгляду апеляційним господарським судом та відхилений ним як необґрунтований; а, по-друге, за приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України у разі, коли представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Водночас колегією суддів враховується і те, що розгляд справи за клопотанням самого відповідача відкладався до 24.01.12 (ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.11); у судовому засіданні 24.01.12 оголошувалася перерва до 10.02.12, про що був обізнаний відповідач. Окрім того, відповідач не був позбавлений права направити у судове засідання іншого представника. Решта доводів касаційної скарги визнаються неспроможними та не спростовують установленого судами. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.12 у справі №57/483 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець