ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
18.05.12 р. Справа № 5006/14/111пд/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка»,
ЄДРПОУ 32939365, м.Маріуполь
до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод»,
ЄДРПОУ 01558767, м.Маріуполь
до відповідача 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
код НОМЕР_1, м.Маріуполь
про вжиття заходів до забезпечення позову
Суддя Левшина Г.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м.Маріуполь, відповідача 2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Виходячи зі змісту позовної заяви, 24.01.2005р. між позивачем та ЗАТ «Маркомпрод» був підписаний договір оренди, згідно умов якого відповідач 1 передав позивачу у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 1209 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1, для використання його під розміщення об'єкта торгівлі з 24.01.2005р. по 24.01.2015р.
Відповідно до п.4.6 вказаного договору оренди від 24.01.2005р. ТОВ «Хозяюшка» має переважне перед іншими особами право викупити орендоване приміщення у разі його продажу.
При цьому, згідно п.4.1 договору від 24.01.2005р. відповідач 1 зобов'язаний у разі продажу об'єкта оренди інформувати про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до здійснення угоди.
Проте, як вказує позивач, всупереч зазначених положень 29.12.2007р. між ТОВ «Маркомпрод» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був підписаний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно якого відповідач 1 передав у власність, а відповідач 2 прийняв у власність нежитлову будівлю загальною площею 1228,5 кв.м., розташовану у АДРЕСА_1.
За таких обставин, позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом.
До позовної заяви позивачем додане клопотання від 20.01.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони ТОВ «Маркомпрод» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, іншим особам, у тому числі здавати це приміщення в оренду, суборенду, лізинг, управління, користування, позику та продаж, а також передавати орендарям і суборендарям в оренду третім особам.
Відповідно до ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов згідно із ст.67 Господарського процесуального кодексу України забезпечується, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачами внаслідок укладання оспорюваного правочину його переважного перед іншими особами права викупу орендованого приміщення.
Зокрема, згідно із ст.777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи оголошенням з мережі «Internet» оголошено про продаж ТОВ «Маркомпрод» приміщення (магазину) загальною площею 1209 кв.м. у АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За таких обставин, враховуючи наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, а також норми ст.319 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 іншим особам, дійсно може утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення по справі, привести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача, третіх осіб, внаслідок чого заява від 20.01.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.66, п.2 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву від 20.01.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» (87515 м.Маріуполь, пр.Леніна, 29б, ЄДРПОУ 01558767) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 іншим особам, у тому числі здавати це приміщення в оренду, суборенду, лізинг, управління, користування, позику та продаж, а також передавати орендарям і суборендарям в оренду третім особам.
Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Суддя Левшина Г.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2012 |
Оприлюднено | 24.05.2012 |
Номер документу | 24175734 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні