Постанова

від 04.11.2008 по справі 29/469-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/469-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 листопада 2008 р.                                                                                    № 29/469-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової –головуючого,Н.О. Волковицької, Л. І.  Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної акціонерної компанії “Держмедпром”

на рішеннягосподарського суду Харківської області від 27.09.2007 року

у справі№ 29/699-07 господарського суду Харківської області

за позовомДочірнього підприємства "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"

до

- Державної акціонерної компанії "Держмедпром"- Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Біоніка" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходос"- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС"- Універсальної товарної біржі "Актив"

провизнання недійсними результатів біржових торгів та договорів купівлі-продажу

за участю представників:

позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

відповідачів

1. Павленко М.В., дов. від 07.08.08р.2. Подлєснова Л.П., дов. від 17.10.2008р.3. не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)4.Ткачик Т.А., дов. від 03.07.2008р.5. не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів про визнання недійсними результатів торгів, проведених Універсальною товарною біржею "Актив" 07.06.07р. та 20.07.07р., за результатами яких було складено протоколи продажу майна № 10/07/, 11/07, 12/07, 13/07, 14/07, 10/07-Н, 11/07-Н, а також про визнання недійсними договорів, які були укладені за результатами торгів, проведених біржею 07.06.2007р. та 20.07.2007р.: договір купівлі-продажу № РНА-06/07 від 07.06.07р., укладений між ТОВ ДЗ "ГНЦЛС" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", договір купівлі-продажу від 07.06.2007р., укладений між ТОВ "Ходос" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", договір купівлі-продажу від 07.06.2007р., укладений між ТОВ "НВЦ "Біоніка" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.07.07р., укладений між ТОВ ДЗ "ГНЦЛС" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.07.07р., укладений між ТОВ ДЗ "ГНЦЛС" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", договір купівлі-продажу від 21.07.07р., укладений між ТОВ ДЗ "ГНЦЛС" та ДП "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром" (в редакції уточнень т.2, а.с.1).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що торги проведено, а спірні договори укладено всупереч вимогам чинного законодавства, а саме Закону України "Про холдингові компанії в Україні", Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та статтям 75, 136 Господарського кодексу України, за відсутності необхідного для укладення  спірних договорів обсягу цивільної дієздатності.

Позивач наголошує, що ДАК "Держмедпром" за своїм правовим статусом відповідає ознакам державної холдингової компанії, відтак відповідно до статті 6 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" майно, передане державою до її статутного фонду, перебуває у державній власності та закріплюється за холдинговою компанією на праві повного господарського відання, а державній холдинговій компанії заборонено відчужувати майно, передане державою до її статутного фонду;  Додатком № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Дослідний завод державного наукового центру лікарських засобів  (код 00481235, адреса: 310057, м. Харків, вул. Воробйова, 8) віднесено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації; відчуження майна, що знаходилось на балансі позивача, потребувало погодження Міністерства охорони здоров'я України, а відчуження нерухомого майна –Фонду державного майна України, чого не відбулося.

Відповідно біржові торги від 07.06.2007р. та від 20.07.2007р. було проведено за відсутності повноважень продавця на відчуження майна, в порушення законодавчо існуючої заборони на відчуження майна; при проведенні процедури торгів не було дотримано вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803 "Про затвердження порядку відчуження об'єктів державної власності".

Відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ходос", Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр "Біоніка”, Державна акціонерна компанія “Держмедпром” позовні вимоги відхилили повністю, вказавши, що біржові торги проведено та спірні договри укладено з додержанням вимог чинного законодавства; ДАК "Укрмедпром" не відповідає ознакам холдингової компанії за способами її створення, відтак до переданого їй майна не застосовується правовий режим, передбачений Законом України "Про холдингові компанії"; позивач за своїм статусом є суб'єктом приватного права, відтак на нього не розповсюджується дія Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", реалізація його майна не потребує дозволів та узгоджень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2007р. (суддя Тихий П.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.  

Розглядаючи даний спір, суд дійшов висновку, що відповідач - Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" не відповідає ознакам холдингової компанії, оскільки не є створеною в процесі приватизації чи корпоратизації, відповідно, на майно, передане в її статутний фонд, не розповсюджуються обмеження, визначені Законом України "Про холдингові компанії в Україні"; дана акціонерна компанія є суб'єктом приватного права, здійснює свою діяльність на базі майна приватної форми власності та має право на власний розсуд розпорядитися належним їй майном;  в свою чергу позивача створено суб'єктом приватної форми власності шляхом перетворення Державного підприємства "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" у Дочірнє підприємство "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" та також є суб'єктом приватного права.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2007р. по справі № 29/267-07, що набуло чинності у встановленому порядку, визнано недійсним положення Статуту позивача про закріплення за ним майна на праві повного господарського відання та визнано його право приватної власності на все майно, що обліковується на його балансі, тому доводи позовної заяви щодо необхідності додержання при відчуженні його майна вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності" є безпідставними; рішення про відчуження майна було прийнято засновником позивача; договори купівлі-продажу підписано уповноваженою особою, тобто, підприємство та його керівник діяли в межах цивільної дієздатності, визначеної законодавством та положеннями статуту.

Апеляційний перегляд даної справи не здійснювався.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Державна акціонерна компанія "Держмедпром" - звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом норм матеріального права, оскільки місцевий суд визначив відсутність у Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" статусу державної  холдингової компанії всупереч статті 1 Закону України "Про холдингові компанії в Україні", відтак помилковими є висновки суду щодо правового статусу майна, переданого державою Державній акціонерній компанії "Укрмедпром" та осіб, уповноважених розпоряджатися таким майном; також скаржник зазначає на порушення судом статті 345 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 145 Господарського кодексу України, які визначають можливість зміни державної форми власності майна на іншу лише в процесі приватизації.

Скаржник зазначив, що рішення, прийняте у даній справі, стосується прав та обов'язків суб'єктів управління державною власністю, яких не було залучено до участі у даній справі, тобто, наявні безумовні підстави для скасування судового рішення.

Відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр "Біоніка”, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" заперечили проти доводів касаційної скарги з мотивів придбання ними майна відповідно до вимог законодавства, законності та обґрунтованості судового рішення.

Позивач та інші відповідачі не надали відзиви на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників сторін у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено місцевим господарським судом, додатком № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів, що не підлягають приватизації" майно Державного підприємства "Дослідний завод ДНЦЛЗ" включено до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 897 від 05.06.2000р. "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" створена Державна акціонерна компанія "Укрмедпром"; засновником даної компанії визначена держава  Україна в особі Міністерства охорони здоров'я.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 230-0 від 28.11.2006р. найменування ДАК "Укрмедпром" було змінено на ДАК "Держмедпром".

Дослідивши Статут ДАК "Укрмедпром" (ДАК "Держмедпром"), місцевий господарський суд встановив, що дана компанія є відкритим акціонерним товариством, її засновником є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України, дана компанія діє за принципами повної господарської самостійності та самоокупності, має право створювати в установленому порядку філіали, представництва та дочірні підприємства як на території України, так і за її межами; за умовами Статуту Компанія є власником майна, переданого їй засновниками у власність; здійснюючи право власності, Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном на власний розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту.

Пунктом 4 Постанови № 897 від 05.06.2000р. передбачено, що статутний фонд ДАК "Укрмедпром" створюється шляхом передачі майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я і на базі яких утворюються дочірні підприємства ДАК "Укрмедпром" та пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності.

Згідно з додатком 1 до Постанови Кабінету  Міністрів України № 897 від 05.06.2000р. Державне підприємство "Дослідний завод ДНЦЛЗ" було включено до переліку державних підприємств, на базі яких утворюються дочірні підприємства ДАК "Укрмедпром" та майно яких передається до її статутного фонду.

31.10.2000р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було проведено перереєстрацію Державного підприємства "ДЗ ДНЦЛЗ" у дочірнє підприємство "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром".

Дослідивши положення Статуту дочірнього підприємства "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", суд встановив, що майно підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання, а статутний фонд підприємства утворюється за рахунок переданих засновником підприємству на праві господарського відання основних засобів, обігових коштів, нематеріальних активів та інших цінностей, що є власністю засновника.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2007р. по справі № 29/267-07 встановлено, що все майно, яке обліковувалося на балансі позивача, в тому числі, але не виключно, основні засоби, обігові кошти, нематеріальні активи, інші цінності та нерухоме майно, належить позивачу на праві приватної власності, позивач є суб'єктом приватної форми власності, а положення пункту 4.4 статуту  позивача про статус майна позивача, як такого, що належить йому на праві повного господарського відання, є недійсним.

На підставі вище вказаних обставин справи та аналізу положень Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про державні холдингові компанії", Закону України "Про господарські товариства", статей 115, 325, 326, 327 Цивільного кодексу України, статей 85, 167 Господарського кодексу України місцевий господарський суд дійшов до наступних правових висновків:

- Дочірнє підприємство "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" та Державна акціонерна компанія "Держмедпром" є суб'єктами права приватної власності;  

- майно, що передане в статутний фонд Дочірнього підприємства "Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" та Державної акціонерної компанії "Держмедпром", є майном приватної форми власності, та, відповідно, приватним майном вказаних суб'єктів господарювання ;

- на вказане майно не поширюються обмеження, передбачені  Законом України "Про приватизацію державного майна" та Законом України "Про державні холдингові компанії".

          Встановивши, що листами від 05.03.2007р. № 04/78-1, від 12.03.2007р. № 76-1/05, від 05.04.2007р. № 04/124-1, від 16.04.2007р. № 116-1/05, від 18.05.2007р. № 04/161, від 23.05.2007р. № 158-1/05, від 05.07.2007р. № 04/201-1, від 06.07.2007р. № 209/04 позивач та ДАК "Держмедпром" погодили відчуження рухомого та нерухомого майна та виробничого обладнання позивача, його оцінку та умови продажу, а інформацію про проведення відкритих біржових торгів було розміщено Універсальною товарною біржею "Актив" в інформаційному бюлетені відповідно до Правил біржової торгівлі, та з огляду на викладені вище висновки щодо правомочності позивача відчужувати дане майно, місцевий господарський суд вказав на відсутність підстав для визнання недійсними результатів відкритих біржових торгів, проведених 07.06.2007р. та 20.07.2007р., а також договорів купівлі-продажу, укладених за результатами цих торгів.

            Судова колегія вважає даний висновок передчасним, оскільки він не ґрунтується на повному встановленні всіх істотних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи спір про визнання договорів недійсними, господарський  суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, правоздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас розгляд справи повинен відбуватись з додержанням принципів диспозитивності та змагальності учасників судового процесу, передбачених статтею 129 Конституції України та статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до підстав та предмету позову.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Таким чином, для правильного вирішення спору судам належало з'ясувати дійсні обставини справи, пов'язані з додержання вимог чинного законодавства при проведенні спірних торгів та укладенні спірних договорів, зокрема, щодо вчинення правочину особою, що має необхідний обсяг цивільної дієздатності, на підставі належних та допустимих доказів, відповідно до статей 33-36, 43 Господарського  процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, в залежності від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права, при цьому до юридичних осіб публічного права відносяться ті, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а до осіб приватного права –створені на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Як на юридичних осіб приватного права, так і на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.

Цивільним кодексом України передбачено можливість набуття права власності на майно, передане юридичній особі у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом, як для юридичної особи приватного права, так і для юридичної особи публічного права (стаття 329 Цивільного кодексу України).

За частиною 11 статті 81 Господарського кодексу України особливості діяльності та створення державних акціонерних товариств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства, іншими законами.          

За змістом статей 136 та 137 Господарського кодексу України майно закріплюється за суб'єктом підприємництва на праві господарського відання та оперативного управління у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Порівняльний аналіз статті 73 (поняття державного унітарного підприємства), статті  74 (можливість перетворення державного унітарного підприємства у державне акціонерне товариство) та статті 81  Господарського кодексу України (акціонерні товариства) вказує на те, що законодавець у Господарському кодексі України відокремлює акціонерні товариства (державні акціонерні товариства) від державних унітарних підприємств за їх правовою природою, відтак розрізняється і правовий статус їх майна.

Чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено закріплення майна за акціонерними товариствами (державними акціонерними товариствами) на підставі вище вказаних речових прав, а правовий статус майна, переданого засновником до статутного фонду такого товариства, належить визначати, виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.  

За статтею 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.

Однак управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.07р. № 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають  органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.

Встановивши, що мала місце передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (державної акціонерної компанії), місцевий господарський суд вказане вище не врахував та не з'ясував, чи передбачала така передача волевиявлення держави на зміну форми власності з державної в іншу, а також чи малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства у власність, а не на підставі інших речових прав.

За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, отже, без з'ясування підстав перебування спірного майна у Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" висновки суду про можливість передати це майно нею у власність іншій особі також є передчасними (не можна передати право, якого не набув сам).

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає з вище зазначених підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ :

         Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Держмедпром" задовольнити.

         Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2007 року у справі № 29/469-07 господарського суду Харківської області скасувати.

          Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді:                                                                                             Н. Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач