34/208-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.11.08р.
Справа № 34/208-08
За позовом Приватного підприємства "Інсталятор-Інжинірінг", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградхіммаш", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 41 346,47 грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - Клименко О.І., предст., дов. б/н від 05.08.2008р.
від відповідача - Харламова О.С., предст., дов. №02 від 09.01.2008р.
СУТЬ СПОРУ:
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву з 02.10.08 до 16.10.08 до 09год.50хв., з 16.10.08р. до 10.11.08р. до 10год.00хв.
Відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено до 20.11.08р.
Позов заявлено про стягнення 35 686, 60 грн. боргу, 4023, 66 грн. пені, 1034, 91 грн. збитків від інфляції, 601, 30 грн. річних за користування чужими коштами, 1100, 00 грн. суми, втраченої на юридичну допомогу по складанню та подачі позову, 424, 46 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач подав доповнення до позову та просить суд визнати договір №07-14-043 від 21.06.2007 укладеним, стягнути з відповідача 35 686, 60 грн. боргу, 4023, 66 грн. пені, 1034, 91 грн. збитків від інфляції, 601, 30 грн. річних за користування чужими коштами, 1100, 00 грн. суми, втраченої на юридичну допомогу по складанню та подачі позову, 424, 46 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві на позов просить суд визнати договір неукладеним та припинити провадження у справі за відсутності предмету спору.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути кошти за поставлений відповідачеві товар по договору №07-14-0437 від 21.06.2007.
Предметом даного договору є зобов'язання позивача (виконавця) виконати роботи по монтажу, пуску в експлуатацію системи відео контролю об'єктів замовника (відповідача). Перелік об'єктів замовника, належних відео спостерігання, вказаний у додатку №1, що є невід'ємною частиною договору. Крім того, виконавець зобов'язаний поставити систему відео контролю, що складається з елементів та матеріалів, кількість та ціни яких вказані у додатку №2, що є невід'ємною частиною договору. (п.1.1. договору)
Згідно з п.2.1 договору загальна сума договору визначається вартістю товару та виконаних робіт.
Згідно з п.3.1 договору оплата по договору проводиться у два етапи:
- На першому етапі замовник здійснює передоплату у розмірі 100% вартості робіт відповідно до затвердженого кошторису (додаток №3), що є невід'ємною частиною договору. (п.3.1.1. договору)
- На другому етапі замовник здійснює оплату вартості системи відео контролю протягом 7 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. (п.3.1.2. договору)
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Позивачем подано до суду додаток №2, де визначено найменування, ціна та кількість обладнання, яке має бути поставлено по договору.
Суд не приймає до уваги цей додаток №2 в якості доказу погодження сторонами предмета, ціни, кількості обладнання, оскільки він не підписаний відповідачем. Отже, у зв'язку з цим договір №07-14-0437 від 21.06.2007 вважається неукладеним.
Позивач просить суд визнати договір укладеним.
Суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, позивачем не було подано доказів надсилання відповідної пропозиції в адресу відповідача щодо укладення додатку №2 до договору згідно з вимогами ЦК України.
Позивачем не подано доказів поставки товару саме по договору №07-14-0437 від 21.06.2007.
У зв'язку з цим господарський суд відмовляє у стягненні 35 686, 60 грн. боргу, 4023, 66 грн. пені, 1034, 91 грн. збитків від інфляції, 601, 30 грн. річних за користування чужими коштами.
Згідно з ч. 1 ст.526 Цивільного кодексу України (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У стягненні 1100, 00 грн. суми, втраченої на юридичну допомогу по складанню та подачі позову слід відмовити за таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Але дані збитки не мають обов'язкового характеру та факт їх наявності та розмір не знаходяться в необхідному зв'язку із збитками, що оспорюються (стягуються). Отже, такі збитки не мають необхідних ознак шкоди відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.
Враховуючи те, що позивачем було додатково заявлені вимоги про визнання договору укладеним, то суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держбюджету 85 грн. державного мита.
Керуючись ст.49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст.180, 193 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Інсталятор-Інжинірінг»(49000, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 10/1, код ЄДРПОУ 34060900) на користь державного бюджету 85, 00 грн. держмита, видати наказ.
Суддя
С.А. Примак
Рішення підписано 24.11.2008р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2418209 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні