Постанова

від 05.11.2008 по справі 14/434-5/480

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/434-5/480

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 листопада 2008 р.                                                                                    № 14/434-5/480  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Зірка"

на рішеннявідта на постанову                                                         відгосподарського суду Полтавської області18.03.2008Київського міжобласного апеляційного господарського суду07.07.2008

у справі№ 14/434-5/480

за позовомПриватного підприємства "Зірка"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський комбікормовий завод"

простягнення 24 223,33 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаОгриза Г.Р.;

- відповідачаповідомлений, але не з'явився

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 04.11.2008 № 02-12/475, розгляд справи № 14/434-5/480 господарського суду Полтавської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року Приватне підприємство "Зірка" (далі –позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський комбікормовий завод" (далі –відповідач) про стягнення 22 278,00 грн. основного боргу за договором № 3 від 01.02.2005 про охорону виробничих об'єктів та пені в розмірі 1 945,33 грн. (заява від 14.12.2006 про уточнення позовних вимог в частині розрахунку пені за період з 15.06.2005 по 15.06.2006).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 у справі № 14/434 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. За рішенням припинено провадження в чистині стягнення 21 178,00 грн. основного боргу; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 100,00 грн. основного боргу, 1 945,33 грн. пені, 242,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 у справі № 14/434 (колегія судді у складі: Поліщук В.Ю. –головуючий суддя, судді Швець В.О., Зеленіна Н.І.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 у справі № 14/434 –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2007 у справі № 14/434 (колегія суддів у складі: Кривда Д.С. –головуючий суддя, судді Жаботина Г.В., Уліцький А.М.) касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 та рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 у справі № 14/434 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 у справі № 14/434-5/480 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено частково. За судовим рішенням припинено провадження в частині стягнення 21 178,00 грн. основного боргу, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 100,00 грн. основного боргу, 856,00 грн. пені, 231,34 грн. державного мита та 112,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2008 у справі № 14/434-5/480 (колегія суддів у складі: Жук Г.А. –головуючий суддя, судді Агрикова О.В., Андрейцева Г.М.) апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 у справі № 14/434-5/480 скасовано в частині відмови у стягненні пені в сумі 1 089,33 грн.; рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 у справі № 14/434-5/480 викладено у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2 Припинити провадження у справі в частині стягнення 21 178,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський комбікормовий завод" на користь Приватного підприємства "Зірка" 1 100,00 грн. основного боргу, 1 945,33 грн. пені, 242,00 грн. в повернення державного мита та 118,00 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх судових інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині припинення провадження у справі в частині стягнення 21 178,00 грн. з мотивів порушення та неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 517, ст. 601 ЦК України, ст. 43 ГПК України.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Зокрема, підставами направлення справи № 14/434 господарського суду Полтавської області на новий розгляд стало те, що суди попередніх судових інстанцій, дійшовши до висновку про припинення зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг на суму 21 178,00 грн. на підставі ст. 601 ЦК України та припинивши провадження в цій частині спору за відсутністю предмету спору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, виходили лише з обставин згоди позивача з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Фактичні ж обставини щодо наявності заборгованості позивача перед відповідачем судами не досліджувались, зокрема: наявність відповідної заборгованості позивача перед ТОВ "Євро-Хліб", підстави її виникнення згідно з видатковою накладною №Ев-001462 від 30.04.04 та правомірність відступлення права вимоги за цією накладною на суму 50 215,08 грн. лише в частині 21 178,00 грн. Також судами не досліджувались фактичні обставини щодо надання позивачем послуг охорони певного об'єкту з визначенням його місцезнаходження та порядку здійснення охорони на підставі відповідних доказів, наявність у позивача відповідної ліцензії.

Здійснивши новий розгляд справи, господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи:

- між сторонами у справі 01.02.05 укладено договір №3 охорони виробничих об'єктів, за яким відповідач доручив, а позивач прийняв під охорону об'єкти, перераховані у переліку та плані (схемі), доданої до договору;

- позивачем у 2005-2006 роках надані відповідачу послуги з охорони, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, проте, надані послуги оплачені відповідачем не у повному обсязі, не оплачені залишилися послуги на суму 22 278,00 грн., у тому числі: за грудень 2005 року –578,00 грн. (рахунок № 3, акт прийому-здачі виконаних робіт від 21.12.2005); за січень 2006 року –5 000,00 грн. (рахунок № 3 від 31.01.2006, акт прийому-здачі виконаних робіт від 31.01.2006); за лютий 2006 року –5 000,00 грн. (рахунок № 12 від 28.02.2006, акт прийому-здачі виконаних робіт від 28.02.2006); за березень 2006 року –5 000,00 грн. (рахунок № 19 від 31.03.2006, акт прийому-здачі виконаних робіт від 31.03.2006); за квітень 2006 року –5 000,00 грн. (рахунок № 24 від 30.04.2006, акт прийому-здачі виконаних робіт від 30.04.2006); за травень 2006 року –1 700,00 грн. (рахунок № 29 від 10.05.2006, акт прийому-здачі виконаних робіт від 10.05.2006); частково заборгованість відповідача підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками;

- позивач має відповідну ліцензію на надання послуг охорони –ліцензія серії АА № 669378 на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності строком дії з 20.01.2004 по 20.01.2007;

- 20.06.2006 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про оплату основної заборгованості за договором у розмірі 22 278,00 грн. та пені за прострочення оплати у розмірі 1 945,33 грн.;

- водночас, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2006 між ТОВ "Євро-хліб" та ТОВ "Чутівський комбікормовий завод" укладено договір № 021/06 НД про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Євро-хліб", як первісний кредитор, відступає ТОВ "Чутівський комбікормовий завод", як новому кредитору, і новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору по видатковій накладній № Ев-001462 від 30.04.2004, по якій первісним кредитором було відпущено на користь ПП "Зірка" (позивач у даній справі) товарно-матеріальні цінності на загальну суму 50 215,08 грн. (т. 1, а. с. 67-68); відповідно до п. 2.1 зазначеного договору до нового кредитора –ТОВ "Чутівський комбікормовий завод" (відповідач у даній справі) перейшло право вимоги на суму 21 178,00 грн.;

- існування зобов'язання боржника (позивача у справі) перед первісним кредитором по накладній № Ев-001462 від 30.04.2004 в сумі 50 215,08 грн. не заперечено позивачем; відступлення права вимоги первісного кредитора –ТОВ "Євро-хліб" проведено в межах зобов'язання між ним (ТОВ "Євро-хліб") та боржником –ПП "Зірка";

- апеляційний господарський суд з огляду на те, що законодавець не обмежує прав кредитора на відступлення права вимоги в межах одного документу, який підтверджує наявність і дійсність зобов'язання боржника, враховуючи наявну заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 3 від 01.02.2005 у сумі 22 278,00 грн. та доведеність належними та допустимими доказами наявної заборгованості позивача перед відповідачем за договором відступлення права вимоги від 11.09.2006 № 021/06НД у сумі 21 178,00 грн., що є однорідними грошовими вимогами, та заяву відповідача № 246 від 14.09.2006 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, погодився із висновком місцевого господарського суду про припинення в силу вимог ст. 202 ГК України, ст. ст. 599, 601 ЦК України зобов'язання в сумі 21 178,00 грн. та відсутності предмету спору в даній частині позову.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що під час здійснення судами першої та апеляційної інстанцій нового розгляду справи, ними було дотримано вказівки суду касаційної інстанції, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2007 у справі № 14/434 щодо правомірності припинення судами провадження у справі на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 21 178,00 грн. заборгованості, а доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, про порушення та неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій положень ч. 1 ст. 517, ст. 601 ЦК України не знайшли свого підтвердження.

Постанова апеляційного господарського суду в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі (відповідно до поданого розрахунку) сторонами у справі не оскаржується, вимоги касаційної скарги заявлені в частині перегляду судових рішень про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 21 178,00 грн. заборгованості.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1996 №11 "Про судове рішення" (з подальшими змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Доказам у справі в їх сукупності, у порядку виконання припису ст. 43 ГПК України, суд апеляційної інстанції дав правильну юридичну оцінку і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2008 у справі № 14/434-5/480 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Зірка" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                                       Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                      Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                        Б.М. ГРЕК