Ухвала

від 17.11.2008 по справі 14/103-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/103-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"17" листопада 2008 р.           Справа № 14/103-08

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі  судового засідання Петрук О.А., розглянувщи матеріали справи:

за позовом: Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601)    

до: Відкритого акціонерного товариства "Хлібодар" (вул.Пушкінська, 47/1, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)  

Голова ліквідаційної комісії ВАТ "Хлібодар" - Орловська Н.О. (вул. Артема, 1, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 1 484 366,95 грн.

          За участю представників сторін :

          позивача     :   Михайлець О.В., представник за дорученням

                  відповідача :   Назарук Т.Ю., представник за дорученням

В С Т А Н О В И В :

Державним комітетом України з державного матеріального резерву поданопозов до Відкритого акціонерного товариства "Хлібодар" про стягнення 1 484 366,95 грн., з яких 599 144 грн. вартість самовільно використаного мазуту марки М-100 та 885 222,95 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відкрите акціонерне товариство "Хлібодар"  відповідно до акту форми Р-16 прийняло на відповідальне зберігання матеріальні цінності - мазут марки М-100, який належить Державному комітету України з державного матеріального резерву та зобов'язався зберігати його відповідно до діючих правил та інструкцій Держкомрезерву України, за порушення яких встановлена відповідальність відповідно до положень Закону України "Про Державний матеріальний резерв".

В наслідок проведення перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання обліку і звітності зерна державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ "Хлібодар" 22.11.2005 р. було виявлено факт самовільного використання матеріальних цінностей державного резерву, зокрема мазуту марки М-100, що є порушенням положень ст. 944 ЦК України та ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Відповідач у відзиві на позову заяву проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивач посилаючись на ст. 151 ЦК УРСР (ст. 509 ЦК України) на надав жодних доказів поставки мазуту марки М-100 відповідачу, в супереч положенням ст. 4 ЦК УРСР (ст. 11 ЦК України) не надав копії договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а також не довів факт належності відповідача до підприємств, які спеціально призначені для зберігання матеріальних цінностей, або, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву є обов'язковим для відповідача в силу законодавчих приписів. Разом з тим, при оформленні приймального акту по формі Р-16 допущено ряд помилок, зокрема відсутні деякі обов'язкові реквізити, в наслідок чого неможливо встановити на яку адресу було поставлено мазут марки М-100, суму, ціну поставленого мазуту, тощо. Також, позивачем не надано доказів в підтвердження факту виділення коштів на утримання матеріальних цінностей.

Водночас, відповідач з врахуванням положень ст. 258 ЦК України та п. 6 ст. 232 ГК України заперечує розмір нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалами від 03.10.2008 р. та від 28.10.2008 р. зобов'язано позивача надати суду необхідні для розгляду справи документи, в тому рахунку оригінали документів, зазначених в додатку до позовної заяви, що двічі не було виконано останнім.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що на даний час не має змоги надати витребувані судом оригінали документів, оскільки вони перебувають на перевірці Контрольно-ревізійним управлінням. Доказів в підтвердження вказаного факту суду представником позивача не надано.

До того ж, представник відповідача, під час з'ясування факту наявності оригіналів необхідних для розгляду справи документів у ВАТ "Хлібодар", пояснив, що вказані оригіналі документів на підприємстві відсутні, разом з тим, заперечивши і факт отримання матеріальних цінностей - мазуту марки М-100 від позивача на відповідальне зберігання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 ГПК України уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Пунктом 5 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з"явився на виклик у засідання господарського суду і його нез"явлення перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності зі ст. 115 ГПК України передбачена обов‘язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

За вказаних вище обставин, зважаючи на те, що з моменту порушення провадження у даній справі по день останнього засідання пройшов значний строк, зважаючи те, що позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом докази, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 81, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Позов залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя                                                    Залімський І.Г.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 – відповідачу

4 - Голові ліквідаційної комісії ВАТ "Хлібодар" - Орловській Н.О. (вул. Артема, 1, м. Вінниця, 21001)