Постанова

від 20.11.2008 по справі п-13/39

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П-13/39

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 листопада 2008 р.                                                                                    № П-13/39  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. –головуючого, Грека Б.М.,Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників:

позивачаГаврищука А.В.,

відповідачів3-ї особи прокурора

Григораша О.В.,Івченко О.А.,

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуФонду державного майна України,Касаційне подання Генеральної прокуратури України

на постановувід 13 серпня 2008 рокуЛьвівського апеляційного господарського суду

у справі№ П-13/39

за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах Кабінету Міністрів України

до

треті особи

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Нафтохім",Закрито акціонерного товариства "Лукор", Відкритого акціонерного товариства "Оріана"Виконавчий комітет Калуської міської ради, Фонд державного майна України,

провизнання недійсним пунктів установчих документі ті рішення загальних зборів,

встановив:

У березні 2008 року Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ТОВ "Лукойл-Нафтохім", ЗАТ "Лукор" ВАТ "Оріана", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Виконавчий комітет Калуської міської ради, Фонд державного майна України, про визнання недійсним пунктів установчих документів та рішень загальних зборів.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що внесення ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду ЗАТ "Лукор"  окрім грошових коштів, іменних акцій суперечить вимогам розпорядження КМУ, згідно якого інвестор зобов'язаний внести до статутного фонду товариства технологічне обладнання, дизельне пальне та іншу сировину і матеріали в обсягах, що забезпечать його прибуткову роботу, коштів у грошовій формі на модернізацию нафтохімічного комплексу а також збереження кількості робочих місць.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27 червня 2008 року (судді Шкіндер П.А., Круглова О.М., Максимів Т.В.) позов задоволено та постановлено: Визнати недійсним пункт 6.1 установчого договору ЗАТ "Лукор" у редакції від 05.12.2000 в частині можливості внесення  інвестором до статутного фонду товариства цінних паперів та інших майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність).

Визнати недійсним рішення загальних зборів ЗАТ "Лукор" від 05.11.2001 року в частині визначення внеску ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду товариства у розмірі 10,7 відсотків простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" (Росія, м.Когалим) в кількості 107 штук у розмірі 562 млн. грн.

Визнати недійсним п.5.1 Статуту ЗАТ "Лукор" в частині можливості здійснення засновниками вкладів у статутний фонд цінними паперами та іншими майновими правами (у тому числі на інтелектуальну власність).

Визнати недійсним п.6.5 установчого договору ЗАТ "Лукор" у редакції від 05.11.2001 в частині внесення ТОВ "Лукойл-Нафтохім" 10,7%  простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" (Росія м.Кагалим) в кількості 107 штук у розмірі 562 млн. грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2008 року рішення господарського суду Івано-Франківської області  від 27.06.2008 року  скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Нафтохім», закритого акціонерного товариства «Лукор»та відкритого акціонерного товариства «Оріана»про визнання недійсними:

пункту 6.1 установчого договору ЗАТ "Лукор" у редакції від 05.12.2000 року в частині можливості внесення інвестором до статутного фонду товариства цінних паперів та інших майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність),

рішення загальних зборів ЗАТ "Лукор"' від 05.11.2001 року в частині визначення внеску ТОВ Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду товариства у розмірі 10,7 відсотків простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нефтехім" (Росія, м. Когалим) в кількості 107 одиниць у розмірі 562 млн. грн.,

пункту 5.1 статуту ЗАТ "Лукор" в частині можливості здійснення засновниками вкладів у статутний фонд цінними паперами та іншими майновими правами (у тому числі на інтелектуальну власність),

пункту 6.5 установчого договору ЗАТ „Лукор" у редакції від 05.11.2001 року в частині внесення ТОВ "Лукойл-Нафтохім" 10,7 % простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" (Росія, м. Когалим) в кількості 107 одиниць у розмірі 562 млн. грн. - відмовлено.

У касаційному поданні Генеральної прокуратури України  та касаційній скарзі ФДМУ ставиться питання про скасування постанови апеляційної інстанції, як прийнятої з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України,  перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає що касаційне подання і касаційна скарга підлягають задоволенню з таких підстава.

Відповідно до ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності. Держава в особі Кабінету Міністрів України, реалізуючи свої повноваження, прийняла рішення про створення на базі майнового комплексу ВАТ "Оріана" нового господарського товариства із залученням коштів інвестора для погашення заборгованості за іноземним кредитом.

Відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Постанови Кабінету Міністрів України, згідно приписів ч.4 ст.4 Цивільного кодексу України, є актами цивільного законодавства.

Статтею 5 Закону України "Про підприємства в Українській РСР", у редакції, чинній на час виникнення спірних взаємовідносин, передбачено право власника майна чи уповноваженого ним органу створювати підприємства.

Власником 99% пакету акцій ВАТ "Оріана" є держава.

З метою погашення ВАТ "Оріана" заборгованості за отриманий під гарантії Уряду іноземний кредит, розпорядженням Кабінету Міністрів України №314-р від 10.08.2000 року зобов'язано Фонд державного майна України та Івано-Франківську облдержадміністрацію здійснити організаційні заходи щодо створення товариства із внесками його засновників у особі ВАТ "Оріана " та інвестора по 50 відсотків кожний. У місячний термін після утворення товариства внести пропозиції щодо погашення заборгованості ВАТ "Оріана" за отриманий під гарантії Уряду іноземний кредит, зокрема і за рахунок продажу належних ВАТ "Оріана" акцій.

Відповідно до п. 2 Розпорядження КМУ №314-р інвестор зобов'язаний внести до статутного фонду новоствореного товариства технологічне обладнання, дизельне пальне та іншу сировину і матеріали у обсягах, що забезпечують його прибуткову роботу, коштів у грошовій формі на модернізацію нафтохімічного комплексу.

У розділі 3 умов конкурсу з визначення інвестора для створення господарського товариства на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ "Оріана", узгоджених з Кабінетом Міністрів України, крім вимог, вказаних у Розпорядженні, інвестор зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 100 млн. грн. грошима на поповнення обігових коштів на проведення модернізації нафтохімічного комплексу протягом року від дати державної реєстрації  товариства.

Таким чином, держава, в особі Кабінету Міністрів України визначила умови і зобов'язання інвестора при створенні товариства на базі майна ВАТ "Оріана".

За вимогами ст.648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, обов'язкового для сторін, має відповідати цьому акту.

Укладаючи 05.12.2000 року Установчий договір про створення ЗАТ "Лукор", сторони виконали вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України і умови конкурсу з визначення інвестора. Згідно з п.п. 6.3, 6.4 розмір статутного фонду ЗАТ "Лукор" становить 1324000000 грн., що складає 1324000 іменних акцій, номінальною вартістю 1000 грн. кожна. Внеском ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду, згідно з п.п. 6.4, 6.5 є грошові кошти на суму не менше 100 млн. грн., технологічне обладнання, дизельне паливо та інша сировина в обсягах, що забезпечує прибуткову роботу товариства в сумі, еквівалентній експертній оцінці вартості майна в 662000000 грн., що вносить до статутного фонду ВАТ "Оріана".

Аналогічні умови формування статутного фонду викладені у п.5.1 Статуту ЗАТ "Лукор", зареєстрованого 06.12.2000 року виконавчим комітетом Калуської міської ради за №210 рп.

Спостережною радою ВАТ "Оріана" 08.05.2001 року прийнято рішення про надання згоди правлінню ВАТ "Оріана" голосувати на зборах акціонерів ЗАТ "Лукор" за затвердження внеску ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду ЗАТ "Лукор" у вигляді 10 % акцій ЗАТ "Лукойл-Нефтехим" (Росія, м. Когалим) у кількості 100 шт. згідно із здійсненою експертною оцінкою їх ринкової вартості у розмірі 527 562 510 грн.

Пунктом 6.1 установчого договору у редакції від 05.12.2000 року передбачено право внесення вкладів засновниками цінними паперами, що не передбачено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №314-р та умовами конкурсу.

Позачерговими зборами акціонерів ЗАТ "Лукор" від 28.05.2001 року затверджено вартість внеску ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду ЗАТ "Лукор" - 10.7 % акцій ЗАТ "Лукойл-Нефтехим" (Росія, м. Когалим) у кількості 107 шт. в сумі 562000000 грн.

Протоколом №2 від 05.11.2001 року внесені зміни до п.6.5 установчого договору ЗАТ "Лукор", зокрема, пункт 6.5 договору викладений в новій редакції, а саме: "внеском ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду товариства є грошові кошти на  суму 100 млн. грн., а також 10,7% простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нефтохім" (Росія, м. Когалим) у кількості 107 шт. в розмірі 562 млн.грн.".

Зміни зареєстровані виконавчим комітетом Калуської міської ради 14.11.2001 року № 269-рп.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення у справі  про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що власником майна переданого в якості внеску до статутного капіталу товариства є саме товариство, а держава не вправі втручатися в господарську діяльність ЗАТ "Лукор", а тому висновок місцевого суду щодо порушення корпоративного права держави в особі Кабінету Міністрів України є помилковим і таким що не грунтується на вимогах діючого законодавства.

Апеляційна інстанція, також, вважає, що позивачем не надано доказів і апеляційним судом не встановлено в чому полягало порушення його корпоративних прав спірними умовами договору та статуту ЗАТ "Лукор".

З наведеного апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що п.6.1 та п.6.5 Установчого договору, п.5.1 статуту та відповідно рішення загальних зборів ЗАТ "Лукор" від 05.11.2001 року повністю відповідають вимогам чинних на момент їх підписання, прийняття та затвердження норм законодавства України, а саме ст. ст. 4, 12, 13, 26 Закону України "Про господарські товариства" та не суперечать умовам конкурсу, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.

Приймаючи постанову, апеляційна інстанція не звернула увагу та не врахувала, що при формуванні статутного фонду ЗАТ "Лукор" всупереч  вимогам ст.648 ЦК України та п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України, без узгодження з КМУ, рішенням позачергових зборів акціонерів ЗАТ "Лукор" від 28.05.2001 року змінені зобов'язання інвестора, внаслідок чого до статутного фонду товариства ТОВ "Лукойл-Нафтохім" внесено 10,7 відсотків акцій ТОВ "Лукойл-Нафтохім" вартістю 562000000 грн., замість його реального наповнення на вказану суму технологічним обладнанням, дизельним паливом, іншою сировиною і матеріалами в обсягах, що забезпечують його прибуткову роботу.

Тому, висновки апеляційного господарського суду щодо відповідності внесених змін до установчого договору, статуту та рішення зборів від 28.05.2001 року вимогам чинного законодавства, є необгрунтованими і помилковими.

За вказаних обставин, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції як прийнята з порушенням норм матеріального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обгрунтованість прийнятого у даній справі місцевим господарським судом рішення, суд вважає, що господарський суд повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв правильне рішення, яке відповідає як матеріалам справи, так і вимогам чинного законодавства, тому його необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111  Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2008 року скасувати, задовольнивши касаційне подання і касаційну скаргу.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27 червня 2008 року залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                                В. Дерепа  

                                                                                                               Б.Грек

                                                                                                            Л. Стратієнко