Постанова

від 21.11.2008 по справі 29/389-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/389-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 листопада 2008 р.                                                                                    № 29/389-07  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Губенко Н.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків,

на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2008

зі справи № 29/389-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інарт", м. Харків,

до комунального підприємства "Міський інформаційний центр"

про продовження строків дії договорів,

та зустрічним позовом комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (далі – Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інарт" (далі –Товариство)

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача – Куліша Є.Я., Смородинського В.С.,

відповідача –Харчилава Т.Г.,   

Харківської міської ради (далі - Рада) –Буряковської О.Ю.,

виконавчого комітету Харківської міської ради (далі –Виконавчий комітет) –Буряковської О.Ю.,

з оголошенням відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перерви в судовому засіданні з 11.11.2008 по 18.11.2008 та відкладенням розгляду справи з 18.11.2008 до 21.11.2008,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.02.2008 (колегія суддів у складі: Тихий П.В. - головуючий, судді Жельне С.Ч., Інте Т.В.) первісний позов задоволено, а в зустрічному позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 (колегія суддів у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, судді Демченко В.О., Такмаков Ю.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні первісного і зустрічного позовів.

Водночас судом апеляційної інстанції 21.08.2008 винесено окрему ухвалу, згідно з якою суд ухвалив: "повідомити керівника Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" про виявлені порушення законності в діяльності Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" при укладанні договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інарт" –для вжиття відповідних організаційно-правових заходів". При цьому апеляційний суд встановив місячний строк для повідомлення про вжиті заходи.

Необхідність винесення цієї окремої ухвали з посиланням на приписи статті 13 Конституції України, статей 12, 15, 78, 83, 92, 93, 122 - 126, 151 Земельного кодексу України, статей 1, 6 Закону України "Про оренду землі" мотивовано порушенням Підприємством приписів земельного законодавства щодо правил розпорядження землею територіальної громади шляхом передачі землі комунальної власності в користування Товариству для розташування спеціальних (рекламних) конструкцій без належного документального оформлення оренди землі (постійного користування землею).  

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить зазначену окрему ухвалу скасувати через її винесення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.  

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Ради та Виконавчого комітету, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи  іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.12.1992 № 01-6/1444 "Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України" наведено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його  стаття,  пункт  тощо), вимоги  яких  порушено,  і  в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Відповідно до пункту 6 цього Роз'яснення окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Водночас згідно з статтею 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах:

- поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

- невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Харківською міською радою на Підприємство покладено виконання функцій з надання в експлуатацію розповсюджувачам зовнішньої реклами місць, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова.

Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України, регулює Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі – Закон № 270).  

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 270 законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

За приписами частини першої статті 16 Закону № 270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.  

На виконання наведеного законодавчого припису постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі –Типові правила).

Згідно з пунктом 1 Типових правил саме вони регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 3 Типових правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 2 Типових правил встановлено, що дозвіл –це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Водночас Типові правила визначають вичерпний перелік документів, необхідних для одержання дозволу (пункти 9, 14).  

Відповідні положення містять й Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові та Порядок надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затверджені рішенням Харківського міськвиконкому від 20.10.2004 № 977.

Зазначені Типові правила, Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові та Порядок надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, визначають й порядок надання в тимчасове платне користування місць для розташування спеціальних (рекламних) конструкцій, що відбувається на підставі відповідних договорів, необхідність укладення яких не оспорюється.   

Отже, за таких обставин суд апеляційної інстанції за наявності спеціального законодавства безпідставно застосував до спірних правовідносин, пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами, загальні норми земельного законодавства, що, в свою чергу, потягло й неправильне застосування ним статті 90 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України неправильне застосування норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 1117 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 зі справи № 29/389-07 скасувати.

Суддя               І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Н.Губенко

Суддя                                                                                                     Б.Львов