10/2-08-1637
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2008 р. № 10/2-08-1637
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.
суддів: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргивідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008р.
у справі господарського суду№10/2-08-1637Одеської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
додержавного підприємства "Одеська залізниця"
проза участю представників сторін:позивача -відповідача -стягнення 19 531,22грн.
Ярош О.М. дов. № 20-553 від 20.12.2007не з'явився
Розпорядженням № 02-12.2/526 від 19.11.2008р. у зв'язку із поверненням судді Першикова Є.В. з відрядження змінено склад колегії суддів у справі №10/2-08-1637, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2008 року Відкрите акціонерне товариство"Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 19531,22 грн. вартості нестачі прокату чорних металів у вагоні № 6611113952 по залізничній накладній № 47547028.
Позовні вимоги були вмотивовані посиланням на ст.110,114 Статуту залізниць України та незбереження вантажу залізницею під час перевезення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2008, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Одеської залізниці на користь ВАТ "Запоріжсталь" вартість недостачі металопрокату на суму 18796,45 грн., та відмовлено в стягненні частини залізничного тарифу і недостачі вантажу в межах норми 0,5 % природної втрати та похибки визначення маси.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ВАТ "Запоріжсталь" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вмотивовуючи касаційну скаргу, ВАТ "Запоріжсталь" посилається на безпідставну відмову у стягненні частини вартості нестачі вантажу, оскільки залізничний тариф входить в загальну суму рахунка на оплату металопрокату, а також неправильне застосування судом норми 0,5 % до нестачі цілого місця –однієї пачки металу. В решті із судовим рішенням погоджується.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 19.12.2007 зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у піввагоні № 66113952 залізницею прийнятий до перевезення вантаж прокат чорних металів 11 пачок масою 62335 кг, що підтверджується залізничною накладною № 47547028. Вантаж завантажений у піввагон засобами відправника ВАТ "Запоріжсталь".
Під час перевезення на станції Знам'янка Одеської залізниці 22.10.2007 складено акт загальної форми № 9806, яким виявлено, що у вагоні на одній пачці обірвані окантовочні стрічки, мається доступ до вантажу. Актом загальної форми № 9807 від 22.10.2007 зафіксовано, що по документам у вагон завантажено 11 пачок, а фактично виявилось 10 пачок, які завантажені у один ярус, та у одній пачці обірвані всі окантовочні стрічки. Між пачками головної і хвостової частини вагону поперек вагону мається вільне місце.
Станцією Знам'янка Одеської залізниці 22.10.2007 складений комерційний акт АЄ № 879558/908/189, згідно з яким залізницею здійснено комісійне переважування вантажу і виявлено його недостачу у кількості 7920 кг. Фактично виявилось 10 пачок, що менше документів і сертифіката якості № 537737 на одну пачку. При звірянні упаковочних ярликів виявилась недостача 1 пачки брутто 5745 кг нетто 5725 кг.
При надходженні вантажу на станцію призначення ст.Іллічівськ Одеської залізниці різниці між комерційним актом станції Знам'янка та станції призначення виявлено не було, і вантаж 26.10.2007 виданий одержувачу ДП "Іллічівський морський торговельний порт".
"Іллічівський морський торговельний порт" передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику ВАТ "Запоріжсталь" , що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України.
ВАТ "Запоріжсталь" звернувся з позовом до Одеської залізниці як залізниці призначення про відшкодування вартості недостачі вантажу прокату чорних металів в сумі 19531,22 грн., при цьому при розрахунку вартості недостачі металу позивач застосував передбачену вимогами п. 27 Правил видачі вантажів норму недостачі 0,5 % лише до маси пошкодженої пачки металу вагою нетто по документах 5395 кг, а вартість вантажу визначена позивачем в сумі 2474,50 грн. за 2 тону з урахуванням залізничного тарифу за перевезення.
Судами попередніх інстанцій правильно застосоване чинне законодавство, що регулює договір перевезення вантажів та відповідальність залізниці за прийнятий до перевезення вантаж, а саме приписи статей 307, 308 Господарського кодексу, 909, 917 Цивільного кодексу України, Статуту залізниць України.
Судами правильно визначено, що відповідно до ст.110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а у ст.111 Статуту залізниць наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, залізниця звільняється від відповідальності, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому вантажовідправником, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Судами досліджено схему навантаження прокату у піввагон та з урахуванням зафіксованих комерційним актом ознак втрати частини вантажу із піввагону обґрунтовано визнано відповідальність залізниці на незбереження вантажу, оскільки у відповідності із ст.314 Господарського кодексу України та ст.110 Статуту залізниця не довела відсутність своєї вини у недостачі вантажу.
Правильно визначивши відповідальність перевізника за недостачу вантажу та необхідність застосувати передбачену п. 27 Правил видачі вантажів норму недостачі 0,5% ( суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), суди помилково застосували її до загальної маси недостачі вантажу, встановленої комерційним актом, а саме з 7920 кг.
Однак, у даному конкретному випадку судами встановлено, що при перевірці вантажу актами загальної форми та комерційним актом зафіксовано недостачу 1 пачки масою нетто 5725 кг. та недостачу прокату у пошкодженій пачці, яка по документах була нетто 5375 кг, фактично нетто 2195 кг.
За таких обставин норма недостачі 0,5 % застосовується лише до маси нетто 5375 кг по документах відносно пошкодженої пачки, і не повинна застосовуватись до маси недостачі цілого місця - 1 пачки.
Окрім того, судами правильно встановлено, що при здійсненні розрахунку вартість вантажу визначена позивачем в сумі 2474,50 грн. за 1 тону на підставі довідки головної бухгалтерії від 19.02.2008 № 16/153, рахунків позивача № 32042 від 21.10.2007 та відповідних специфікацій, згідно з якими до вартості вантажу (2472,50 грн. за 1 тону) включена і провізна плата цього вантажу, виходячи також із рахунку про вартість 490 доларів США за 1 тону.
Однак, задовольняючи позовні вимоги, суди помилково виходили із вартості 2390,19 грн. за 1 тону без урахування залізничного тарифу.
Згідно із ст.114 Статуту залізниць поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу понад суму, визначену на підставі рахунка відправника, Статут не передбачає.
Згідно із ст.115 Статуту залізниць вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, і тому якщо тариф за перевезення включено у вартість вантажу, то сума відшкодування за недостачу має розраховуватись, виходячи із загальної суми рахунка відправника.
Судами попередніх інстанцій правильно розраховано строк позовної давності і обґрунтовано визнано, що строк позовної давності до перевізника позивачем не пропущено.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки судами попередніх інстанцій повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано законодавство щодо покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, однак, визначаючи суму, яка підлягає стягненню позивачу на відшкодування вартості недостачі, суди невірно застосували приписи ст.115 Статуту та п.27 Правил видачі вантажів, Вищий господарський суд вважає за можливе не направляти справу на новий розгляд, а частково змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції.
Судові витрати покласти на Одеську залізниць пропорційно задоволеним позовним вимогам та з урахуванням мінімального розміру державного мита.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задовольнити.
Скасувати частково рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008р. у справі № 10/2-08-1637.
Резолютивну частину Рішення господарського суду Одеської області частково змінити.
Пункти 1, 2, 3 Резолютивної частини Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2008 у справі № 10/2-08-1637 викласти в наступній редакції :
"1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства "Одеська залізниця" (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р 26003000001 у РУ "ПІБ" м. Одеса, МФО 328801 ЗКПО 1071315) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ( м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, р/р 26003032840001 у АКБ "Індустріалбанк" МФО 313849 ЗКПО 00191230 ) вартість недостачі вантажу в сумі 19531 ( дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять один) грн. 22 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 195( сто дев'яносто п'ять) грн. 31коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 ( сто вісімнадцять) грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили" і далі по тексту залишити без змін.
Стягнути з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 51 грн. державного мита з апеляційної скарги та 51 грн. з касаційної скарги. Доручити господарському суду Одеської області видати наказ.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2418915 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Данилова T.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні