Постанова

від 20.11.2008 по справі 42/179-37/643-7/183/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

42/179-37/643-7/183/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 листопада 2008 р.                                                                                    № 42/179-37/643-7/183/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р.

у справі№42/179-37/643-7/183/08

господарського суду Запорізької області

за позовомТОВ "Томас-енергія"

до Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

про стягнення 113 549,20 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Цаплій І.С.

від відповідача:Мариніч Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.06.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 (суддя Кутіщева Н.С.) у позові ТОВ "Томас-енергія" до Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 113 549,20 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Томас-енергія" було подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 (судді: Коробка Н.Д., Кагітіна Л.П., Яценко О.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Томас-енергія" задоволено: рішення господарського суду Запорізької області від 23.06.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 скасовано, позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь ТОВ "Томас-енергія" 113 549,20 грн. основного боргу, 1 135,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 567,75 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі Державне підприємство НАЕК "Енергоатом" просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 23.06.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 92, 95, 240, ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, оскільки акти звірення розрахунків та витяги з регістрів аналітичного обліку, підписані головним бухгалтером структурного підрозділу відповідача (Запорізької АЕС), не є діями самого відповідача, направленими на визнання ним свого боргу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

13.02.2003 р. між позивачем в особі директора Барановського М.В., діючого на підставі статуту, і відповідачем в особі генерального директора відособленого підрозділу "Запорізька АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" Пишного В.М., діючого на підставі довіреності від 31.10.2002 р. б/н, укладено договір поставки продукції №83(2)03УК, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу запасні частини до АСД-5600 відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору, а останній —прийняти та оплатити їх вартість шляхом перерахування авансу за продукцію, що поставляється, у розмірі 30% від суми договору протягом 20 днів після підписання договору, 70% —протягом 30 днів після поставки обладнання.

Факт передачі позивачем відповідачу товару загальною вартістю 133 549,20 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару на суму 20 000,00 грн. підтверджено копією видаткової накладної від 21.08.2003 р. №ТЕ-0000018, довіреністю на отримання товару від 21.08.2003 р. серія НАЇ №110116, актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2004 р.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару в повному обсязі і відмову в задоволенні претензії, 29.03.2007 р. ТОВ "Томас-енергія" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості у сумі 113 549,20 грн., посилаючись на переривання перебігу позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України у зв'язку з підписанням структурним підрозділом відповідача —"Запорізька АЕС" 20.02.2004 р. акта звірення розрахунків.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, підписання актів звірення розрахунків та витягів із регістрів аналітичного обліку посадовою особою структурного підрозділу відповідача (головним бухгалтером відокремленого підрозділу Запорізька АЕС) не може вважатися дією юридичної особи (відповідача), направленою на визнання боргу, у зв'язку з чим позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за поставлену за договором продукцію.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену згідно з договором поставки від 13.02.2003 р. №83(2)03УК продукцію в сумі у сумі 113 549,20 грн. підтверджено матеріалами справи; по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності перервався вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання боргу (підписанням акта звірення взаємних розрахунків станом на 20.02.2004 р.; надісланням відповідачем на адресу позивача 13.04.2005 р. витягу №237 з регістру аналітичного обліку станом 01.03.2005 р., в якому підтверджено наявність вищевказаної заборгованості; а також листами Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 13.09.2004 р. №8843/19 та від 07.07.2004 р. №6667/19, в яких відповідач повідомляє про відсутність можливості оплатити існуючі боргові зобов'язання у зв'язку з порушенням господарським судом справи про банкрутство відповідача).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вис новки господарського суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами  першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт поставки позивачем продукції відповідачу згідно з умовами договору поставки продукції від 13.02.2003 р. №83(2)03УК та невиконання відповідачем зобов'язань із оплати продукції в пов ному обсязі встановлено господарськими судами, підтверджено матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача про сплив позовної давності цілком правомірно не були взяті до уваги господарським судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).

Факт визнання відповідачем заборгованості по розрахункам за договором поставки продукції від 13.02.2003 р. №83(2)03УК  підтверджено як актом звірки від 20.02.2004 р., так і витягом №237 з регістру аналітичного обліку станом на 01.03.2005 р., надісланим Запорізькою АЕС на адресу позивача 13.04.2005 р. у відповідь на лист позивача від 30.03.2005 р. №12 (в якому позивач просив підписати акти звірки розрахунків, в т.ч. за договором поставки продукції від 13.02.2003 р. №83(2)03УК) —т. 1, а.с. 10, 11, 43.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції було взято до уваги вчинення дій, що свідчать про визнання боргу не лише структурним підрозділом відповідача —Запорізькою АЕС (який згідно з Положенням про відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" був уповноважений укладати договори від імені відповідача), а й самим відповідачем. Матеріали справи свідчать про неодноразові звернення позивача протягом 2004 рр. до віце-президента Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" з проханням прискорити вирішення питання погашення відповідачем боргу, в т.ч. в сумі 113 549,20 грн. за договором поставки продукції від 13.02.2003 р. №83(2)03УК  (т. 1, а.с. 15, 16; т. 2, а.с. 53, 55), у відповідь на які Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", не заперечуючи проти наявності боргу, посилається на відсутність мож ливості оплатити зазначений у листах позивача борг через порушення господарським судом м.Києва провадження у справі про банкрутство (листи Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 07.07.2004 р. №6667/19, від 13.09.2004 р. №8843/19 —т. 1, а.с. 17; т. 2, а.с. 43, 54, 56).

З огляду на викладене, висновки господарського суду апеляційної інстанції про переривання перебігу позовної давності вчиненням відповідачем вищезазначених дій є цілком обґрунтованими.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" на постанову  Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. у справі №42/179-37/643-7/183/08 —без змін.

ГоловуючийК.Грейц

Судді:

О.Глос

С.Бакуліна