Рішення

від 23.06.2008 по справі 42/179-37/643-7/183/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/179-37/643-7/183/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.08                                                                                        Справа №  42/179-37/643-7/183/08

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю  “Томас-енергія”, м. Київ

Відповідач  Державне підприємство НАЕК “Енергоатом”, м. Київ, в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар, Запорізька область.

                      Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача:       не з'явився.  

Від відповідача:  Лебедєв О.С., дов. № 3996 від 28.11.2007р.    

           Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача  113549 грн. 20 коп.

           Позивач обґрунтував позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування  посилається на договір поставки №83(2)03УК від 13.02.2003р., ст.ст.  525, 526, 599, 264 ЦК України.  

             Господарським судом міста Києва, на підставі  ст.ст. 15, 17 ГПК України, за територіальною  підсудністю до  господарського суду  Запорізької області була надіслана справа №  42/179-37/643.    

           Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області справа  №42/179-37/643 була передана  на розгляд судді  Кутіщевій  Н.С.                                 

            Ухвалою суду від 24.03.2008р. справа була прийнята до провадження, справі присвоєно № 42/179-37/643-7/183/08, судове засідання призначеного на 19.05.2008р.  Ухвалами суду  від 19.05.2008р. та  05.06.2008р.  судове засідання  відкладалось  до 05.06.2008р., 23.06.2008р.

Вищезазначені ухвали суду були направлена на адреси сторін в  установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області не повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин,  не виконав вимоги суду,  викладені в  ухвалах суду  від 24.03.2008р, 19.05.2008р., 05.06.2008р.  Телеграмою, що долучена до матеріалів справи, позивач просить суд  розглянути без його присутності.

Позивач по справі № 42/179-37/643-7/183/08  є юридичною особою, згідно зі ст.28 ГПК України керівники підприємств зобов'язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.     

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.       

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.  

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.    

           Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених в   відзиві  на позовну  заяву, заявив клопотання про застосування строку позовної давності та просить відмовити в задоволенні позову.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.   

            За усним клопотанням представника відповідача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.    

          Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.          

         Судовий процес завершено 23.06.2008р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення за згодою представника відповідача.

         Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд находить позовні вимоги, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

           13.02.2003 р. між позивачем, в особі директора Барановського М.В., діючого на підставі Статуту, і відповідачем, в особі генерального директора відособленого підрозділу "Запорізька АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" Пишного В.М., діючого на підставі довіреності від 31.10.2002 р. б/н, було  укладено договір поставки продукції №83(2)03УК, згідно з яким, позивач зобов'язався передати відповідачу запасні частини до АСД-5600 відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору, а останній —прийняти та оплатити їх вартість шляхом перерахування авансу за продукцію, що поставляється, у розмірі 30% від суми договору протягом 20 днів після підписання договору, 70% —протягом 30 днів після поставки обладнання.

Факт передачі позивачем відповідачу товару загальною вартістю 133 549,20 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару на суму 20 000,00 грн. підтверджено копією видаткової накладної від 21.08.2003 р. №ТЕ-0000018, довіреністю на отримання товару від 21.08.2003 р. серія НАЇ №110116, актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2004 р.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару в повному обсязі і відмову в задоволенні претензії, 29.03.2007 р. ТОВ "Томас-енергія" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості у сумі 113 549,20грн., посилаючись на переривання перебігу позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України у зв'язку з підписанням структурним підрозділом відповідача —"Запорізька АЕС" 20.02.2004 р. акту звірення розрахунків.

           Позивач звернувся до господарського суду  -  29.03.07р.,   а  право на позов про стягнення заборгованості за виконані роботи виникло у позивача з 22.09.03р. - тобто через тридцять днів з моменту постачання (через тридцять днів з дати видаткової накладної від 21.08.03р.)    

           Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.   Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу , яка його порушила.

         Предметом позову, що розглядається в межах провадження даної  справи, є стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену відповідно до умов договору продукцію, остаточна оплата якої повинна була бути здійснена відповідачем протягом тридцяти днів з моменту поставки (п.2.2. договору).

          Посилання позивача щодо переривання строку позовної давності шляхом оформлення акту звірки взаєморозрахунків є безпідставним і в якості доказів переривання строку позовної давності судом не приймається, поскільки, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.            

          Оформлення бухгалтерією відокремленого підрозділу юридичної особи    зазначених актів звірки та витягів із реєстрів  не може розцінюватися як дії (яка має вольовий та добровільний характер) особи (суб'єкта цивільних правовідносин), направленої на визнання боргу,  поскільки оформлення зазначених "актів звіряння" та "витягів із реєстрів аналітичного обліку" не є дією саме відповідача - суб'єкта цивільних правовідносин (особи у розумінні цивільного законодавства, а також сторони у розумінні процесуального законодавства). Акт звірки свідчить саме про  наявність боргу у відповідача, а не  визнання  його зобов'язаною стороною.

        Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

         Згідно із ст. 95 ЦК України, керівники філій та представництв призначаються юридичною собою і діють на підставі виданої нею довіреності.

         Таким чином, підписання зазначених "актів звіряння" та "витягів із регістрів аналітичного обліку посадовою особою (головним бухгалтером відокремленого підрозділу "Запорізька" АЕС), у перелік повноважень якого не входить здійснення договірної діяльності від імені ДП НАЕК "Енергоатом" (юридичної особи - відповідача по справі і сторони у господарському зобов'язанні, не може вважатися дією безпосередньо юридичної особи (відповідача), направленої на визнання боргу.     

          Згідно із ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

           Позивачем пропущений строк позовної давності щодо пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за поставлену по договору продукцію.

           Таким чином, на момент пред'явлення позову 01.03.2007р., строк позовної давності за даними вимогами сплив.  

Позивачем  клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, який  міг бути пропущений із поважних причин,  не заявлялось.

Суд вивчивши матеріали справи та враховуючи клопотання відповідача заявлене  на підставі п. 3 ст. 267 ЦК України, не вбачає поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності.   

 Виходячи з вищевикладеного, у задоволені позову слід відмовити.

          Вищевикладену позицію зазначено і постанові  ВГСУ від  08.05.2008р.   

         Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, слід залишити за  позивачем.           

        Керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

          В позові відмовити.                   

   Рішення набирає законної сили з дня його підписання.

   Дата підписання рішення суду “ 02” липня 2008р.

                 Суддя                                                                    Н.С. Кутіщева