Ухвала

від 13.01.2012 по справі 2а-1723/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 року справа №2а-1723/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шальєва В. А.

суддів

Бадахової Т.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. в справі № 2а-1723/11/1270 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" про зобов'язання виконати вимогу,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. задоволений позов Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" про зобов'язання виконати вимогу, зобов'язано відповідача виконати п. п. 2, 3 вимоги КРУ в м. Алчевську Луганської області від 15.06.2010 р. № 130-14/619.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивачу. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, винесена без врахування фактичних обставин та наявних документів. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що судом не взято до уваги, що рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 27.10.2010 р. встановлено, що фактично у користуванні відповідача з 15.05.2008 р. знаходився автомобіль марки SUBARU LEGACY, державний номер НОМЕР_1, а в бухгалтерських документах було помилково зазначено про оренду автомобілю MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. № 130-21/010 від 07.05.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом у м. Алчевську КРУ в Луганській області було спрямовано на адресу відповідача вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, № 130-14/619 від 15.06.2010 р., пунктами 2 та 3 якої вимагалось відшкодувати за рахунок винної особи ОСОБА_4 проведені підприємством зайві витрати коштів за період з 01.07.2008 р. по 31.09.2009 р. на оплату за оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, в сумі 24000 грн., а також збитки, нанесені підприємству внаслідок отримання бензину для службових поїздок на суму 9275,05 грн. разом з податком на додану вартість на орендованому автомобілі MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2. який фактично не міг приймати участь у господарській діяльності відповідача у зв'язку зі зняттям його з реєстрації 23.04.2008 р. для реалізації.

Відповідно до вимоги та акту ревізії, в ході ревізії було встановлено, що у періоді з 01.07.2008 р. по 31.10.2009 р. КПБ „Зеленхоз" проведено зайві витрати коштів на оплату директору ОСОБА_4 за оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, у загальній сумі 24000 грн. без отримання послуг оренди автомобілю у зазначеному періоді за договором оренди від 14.12.2007 р., укладеним з ОСОБА_4, який фактично не міг приймати участі у господарської діяльності відповідача у зв'язку зі зняттям його з реєстрації 23.04.2008 р. для реалізації. На орендований автомобіль відповідно до п. 7 договору від 14.12.2007 р. відповідачем проведено зайве списання бензину марки А-95 за період з 01.07.2008 р. по 04.09.2009 р. у загальній кількості 1989,6 л на загальну суму 11681,85 грн. разом з податком на додану вартість, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", п. 7, п. 18, п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318. З урахуванням п. 9 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116, за період з 01.07.2008 р. по 04.09.2009 р. розмір збитків по використанню бензину склав в сумі 15498,98 грн. Станом на 10.06.2010 р. проведено відшкодування в сумі 2406,80 грн. шляхом внесення коштів бухгалтером ОСОБА_5 до каси підприємства.

Колегією суддів встановлено, що 14.12.2007 р. між ОСОБА_4 та КБП „Зеленхоз" був укладений договір оренди автомобілю MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, посвідчений приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 за реєстром № 848 (а.с. 88-89 т.1), за умовами якого ОСОБА_4 передає, а КБП „Зеленхоз" приймає за плату у користування зазначений автомобіль строком з 14.12.2007 р. по 13.12.2009 р. Відповідно до п. 5 договору, орендна плата сплачується щомісячно готівкою в сумі 1500 грн.

За даними бухгалтерського обліку відповідача КБП „Зеленхоз" зазначений автомобіль використовувався у господарській діяльності в період з грудня 2007 р. по 04.09.2009 р., що підтверджується наказом № 1а від 03.01.2008 р. „Про облікову політику та організацію обліку і звітності на підприємстві" (а.с. 91-94 т.1), наказом № 1а від 05.01.2009 р. „Про облікову політику та організацію обліку і звітності на підприємстві" (а.с. 95-100 т.1), розрахунком орендної плати по орендованому автомобілю MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 101-102 т.1), відомостями по рахунку 6851 „Розрахунки з іншими кредиторами", видатковими касовими ордерами про виплату орендної плати з урахуванням податку з доходів фізичних осіб (а.с. 53-62 т.1), відомостями щодо кількості списаного бензину марки А-95 за період з 01.07.2008 р. по 04.09.2009 р. (а.с. 63-67 т.1), подорожніми листами за липень-грудень 2008 р. та січень-вересень 2009 р. на автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 111-231 т.1).

Як вбачається з листа № 4060 від 20.04.2010 р., 23.04.2008 р. зазначений автомобіль знятий з обліку для реалізації в межах України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність положень акту ревізії щодо того, що з урахуванням приписів п. 46 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 08.09.1998 р., щодо можливості використовувати транспортні засоби, зняті з обліку, не більш ніж 2 місяці, цей автомобіль міг використовуватися у господарській діяльності відповідача тільки до 01.07.2008 р.

Отже, висновки суду першої інстанції про порушення КБП „Зеленхоз" в періоді з 01.07.2008 р. по 31.10.2009 р. п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 7, 18, 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 відповідають фактичним обставинам справи та є доведеними належними доказами у справі.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття доводів відповідача, що у господарській діяльності підприємства у зазначений спірний період використовувався не автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, а автомобіль SUBARU LEGACY, державний номер НОМЕР_1, на підставі договору оренди автомобілю, укладеному 15.05.2008 р.

З договору оренди автомобілю від 15.05.2008 р., укладеному між ОСОБА_4 та відповідачем, ОСОБА_4 передав у строкове платне користування відповідачу автомобіль SUBARU LEGACY, державний номер НОМЕР_1, терміном з 15.05.2008 р. по 20.11.2009 р., орендна плата становить 1500 грн. на місяць (а.с. 83 т.2). Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 27.07.2010 р. в цивільній справі № 2-4911 за позовом ОСОБА_4 до КБП „Зеленхоз" про визнання договору оренди дійсним вказаний договір був визнаний дійсним та таким, що відбувся 15.05.2008 р.

Проте, в бухгалтерському обліку відповідача відсутні дані про використання у господарській діяльності підприємства договору оренди автомобіля SUBARU LEGACY, державний номер НОМЕР_1 за період з 01.07.2008 р. по 31.10.2009 р. Використання цього автомобілю відповідачем з 03.11.2009 р. відображено у бухгалтерському обліку підприємства, порушень щодо використання цього автомобілю з 03.11.2009 р. в ході ревізії не встановлено.

Згідно зі статтею 7 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Для виконання функцій, визначених у статті 7, згідно зі статтею 10 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 10 статті 7 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

До суду органи контрольно-ревізійної служби можуть звертатись із вимогою про стягнення виявлених ревізіями прихованих і занижених валютних та інших платежів та коштів, одержаних підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для невиконання законної вимоги органу контрольно-ревізійної служби.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. в справі № 2а-1723/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 р. у справі № 2а-1723/11/1270 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Комунального багатопрофільного підприємства „Зеленхоз" про зобов'язання виконати вимогу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Бадахова Т.П.

Ханова Р.Ф.